Справа № 161/20333/24
Провадження № 1-кп/161/1608/24
м. Луцьк 27 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030580002985 від 30.08.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого, уродженця та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, не працюючого, раніше судимого, зокрема:
- 28.12.2023 вироком Луцького міськрайонного суду за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень, ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25.04.2024 вказане покарання замінено на покарання у виді 50 (п'ятдесяти) годин громадських робіт;
- 17.07.2024 вироком Луцького міськрайонного суду за ч.2 ст.389 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 28.12.2023, яке замінене ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2024, із розрахунку, що згідно ч.1 ст.72 КК України одному дню обмеження волі відповідає вісім годин громадських робіт, та призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) день.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи визнаним ІНФОРМАЦІЯ_2 придатним до проходження військової служби та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації, 06.08.2024 отримав під особистий підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24.02.2022 за №2102-ХІ, продовженого Указом Президента України від 10.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» про явку о 10 годині 18.08.2024 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого у АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 за 2105-IX та продовженого Указом Президента від 06 травня 2024 року № 272/2024, затвердженого Законом України від 08 травня 2024 року № 3685-IX для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Проте, ОСОБА_4 всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин не прибув о 10 годині 18.08.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.336 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальних актах, показав, що дійсно будучи визнаним 10.07.2024 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 придатним до проходження військової служби та таким, що підлягає призову на військову службу під час мобілізації не прибув 18.08.2024 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_3 , для проходження військової служби. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Має намір та вживає заходів до вступу на військову службу.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття,.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, на обліку в лікаря нарколога не перебуває, однак проходив стаціонарне лікування у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня», раніше притягався до кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що вирокомЛуцького міськрайонного суду від 17.07.2024 року ОСОБА_4 востаннє засуджений за ч.2 ст.389, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 день.
Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив новий злочин після засудження до обмеження волі, що свідчить про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а відтак суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі із застосування положень ст.71, 72 КК України.
Суд призначає обвинуваченому покарання, в межах санкції частини статті, за якою він засуджується, у виді позбавлення волі, на мінімальний строк, оскільки враховує, що він повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, у вчиненні якого щиро розкаявся.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, з урахуванням того, що обвинувачений вчинив злочин у короткий проміжок часу після засудження, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку та небажання стати на шлях виправлення.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст.336 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.07.2024 року з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1