Справа №766/15102/24
н/п 3/766/7849/24
28.11.2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП згідно довідки ДП «ІСС» від 16.09.2024 не встановлено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 01.09.2024 о 09:01 годині біля будинку №19 по вул. Миру в м. Херсоні, у громадському місці, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , перехожих, а також в бік працівників поліції старшого лейтенанта ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, ОСОБА_1 01.09.2024 о 10:10 годині біля під'їзду №4 будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, висловлювався нецензурною лайкою в бік громадян. На законну вимогу інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта ОСОБА_3 припинити адміністративне правопорушення, не відреагував, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував фізичною розправою.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків
У судові засідання, призначені на 12.09.2024, 03.10.2024, 24.10.2024, 18.11.2024 та 28.11.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлень, судової повістки на вказану в протоколі адресу проживання та розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Надані судом доручення про примусовий привід фактично залишилися невиконаними, оскільки ОСОБА_1 проігнорував вимоги представників поліції.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протоколи про адміністративні правопорушення серії: ВАБ №988782 від 01.09.2024, ВАБ №988783 від 01.09.2024 було складено у присутності ОСОБА_1 , отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, у тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №988782 від 01.09.2024, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (01.09.2024 о 09:01 годині), місце (біля будинку АДРЕСА_2 ), обставини допущеного правопорушення (перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , перехожих, а також в бік працівників поліції старшого лейтенанта ОСОБА_3 );
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , в яких зазначала, що 01.09.2024 близько 09:01 години біля під'їзду АДРЕСА_3 невідомі особи вживали алкогольні напої, висловлювалися нецензурною лайкою в бік перехожих, а також мешканців даного будинку. Для припинення правопорушення до громадян підійшли працівники поліції, на неодноразові зауваження не реагував, почав висловлюватися нецензурною лайкою, а також погрожувати фізичною розправою працівникам поліції;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 , в яких зазначала, що 01.09.2024 близько 10:20 була свідком події, яка трапилася у АДРЕСА_2 , а саме: чоловік у нетверезому стані поводив себе неадекватно, висловлювався нецензурною лайкою, чіплявся до працівників поліції;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , в яких зазначав, що 01.09.2024 близько 09:01 години біля під'їзду АДРЕСА_3 невідомі особи вживали алкогольні напої, висловлювалися нецензурною лайкою в бік перехожих, а також мешканців даного будинку, після чого до вказаних осіб підійшли працівники поліції для припинення адміністративного правопорушення, на що один з чоловіків почав погрожувати та нецензурно висловлюватися на адресу працівників поліції;
- письмовими поясненнями ОСОБА_6 , в яких зазначала, що 01.09.2024 близько 09:01 години біля будинку №19 по вул. Миру стала свідком того як наряд поліції спілкувався з громадянином, який вживав алкогольні напої та нецензурно висловлювався у бік перехожих та на адресу працівників поліції;
- протокол про адміністративне затримання серії АЗ №029522 від 01.09.2024, з якого вбачається, що 01.09.2024 о 10:10 годині було затримано ОСОБА_1 з метою припинення правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №988783 від 01.09.2024, в якому викладено обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за «злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків». Тобто протиправним діянням буде злісна непокора щодо кожного розпорядження чи вимоги поліцейського, якщо вони законні та пред'являються у процесі виконання ним службових обов'язків, зокрема з охорони громадського (публічного) порядку.
Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення - злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов'язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка засвідчує явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абз. 2 п. 7 Постанови Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. № 8).
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинено декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст. 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальних межах визначених санкцією ст. 185 КУпАП як таке, що є більш суворим по відношенню до ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 173, 185, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП тау відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок.
(Номер рахунку (IBAN): UA668999980313010106000021451, Одержувач-ГУК у Херсонській обл./Херсонській ра-он 21081100, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз?яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА