іменем України
Справа № 210/2740/13-к
Провадження № 1-в/210/1137/24
28 листопада 2024 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг подання в.о. начальника Криворізької районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
06 листопада 2024 року в.о. начальника Криворізького районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернулася до Широківського районного суду Дніпропетровської області з поданням про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання обґрунтовано тим, що вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2013 року стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 набрав законної сили. 22 липня 2013 року копія вироку суду прийнята до виконання Криворізьким районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Дніпропетровській області. За період відбування покарання з 04.06.2013 по 04.06.2015 року ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності не притягувався, один раз допустив неявку на реєстрацію до Криворізького районного сектору №2, за що мав попередження. Протягом іспитового строку вчинив повторний злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України. За місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку в РЦЗ не перебуває.
З посиланням на ч.1, 4 ст. 80 КК України, орган пробації вказує, що засуджений ОСОБА_4 вчинив повторний злочин, передбачений ч.2 ст. 289 КК України 11.11.2013 року, тобто більше 10 років
Подання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є таким, що не порушує права, свободи та інтереси ОСОБА_6 та його неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду. Суд має право розглянути подання за відсутності засудженого.
На підставі ч. 1 ст. 80 КК України, ч. 14 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, орган пробації просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
У судове засідання представник ДУ "Центр пробації" не з'явився.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Засуджений в судове засідання не з'явився, повідомлений, за останнім місцем перебування, належним чином про час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали провадження та подання, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2013 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч. 1 ст. 263, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки.
Відповідно до вимог. 1 ст. 80 КК України слідує, що особа звільняється від закінчення покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання меншого суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно з ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від процесу покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоєні.
Відповідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 ст. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від виконання покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, в яких є безумовна підстава для звільнення засудженого від призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчить, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише в тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що міститься у постанові від 20 жовтня 2021 року (справа № 487/3326/15-к), застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. Проте ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, а саме лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Якщо в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбуття покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Відповідно до вироку Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у відповідності до ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного йому покарання з іспитовим строком на два роки. У відповідності до ст. 76 КК України, покладено на засудженого наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. В частині покарання за ст. 185 ч. 2 КК України вирок підлягає самостійному виконанню. ОСОБА_4 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у відповідності до ст. ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, та призначити покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 71, 78 КК України до покарання, призначеного цим вироком за ст.ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2013 року та за сукупністю вироків призначити остаточно покарання у виді шести років шести місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання обчислювати з дня затримання. При відбуванні покарання за ст. ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України за цим вироком зарахувати засудженому повністю час перебування під вартою з 16.11.2013 року по 02.02.2015 року включно.
Відповідно до вказаного вироку Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2015 року, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене 11.11.2013 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України.
Вказаний вирок скасований постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.11.2015 року вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2015 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду. Станом на дату звернення філії органу пробації з вказаним поданням, вирок суду не ухвалений, справа перебуває на розгляді.
Таким чином, перебіг строку давності за вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2013 року перервався 11.11.2013, у зв'язку з вчиненням засудженим кримінального правопорушення, передбачене ст. ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від закінчення покарання.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст. 80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
ОСОБА_4 засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, яке не відноситься до злочинів за катування, передбачене частиною третьою статті 127, проти безпеки миру та людства, передбачених ст. 437-439 КК України та ч. 1 ст. 442 КК України, а отже відсутні підстави не застосування давності.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що строк давності переривався, у зв'язку з вчиненням ОСОБА_4 11.11.2013 року кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 3, 289 ч. 2 КК України, суд вважає наявні підстави для задоволення подання на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2013 року відносно ОСОБА_4 , який набрав законної сили 08 липня 2013 року, не був виконаний протягом визначених Законом строків, з дня набрання вироком законної сили та переривання перебігу давності виконання вироку минуло два роки, перебіг давності виконання вироку не зупинявся, тому відповідно до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 80 КК України суд вважає, що засудженого ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання вироку.
Керуючись ст. 80 КК України, ст. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд
Подання в.о. начальника Криворізької районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2013 року , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі та згідно із ст.75 КК України звільненого від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням обов'язків передбачених п. 2,3,4 ст.76 УК України, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1