Постанова
Іменем України
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 759/1273/14-ц
провадження № 61-13336св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тумайкіна Маріанна Юріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Савчук Олена Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року в складі колегії суддів: Кафідової О. В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А. та на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 рокув складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В.,
Історія справи
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва в складі судді Сенька М. Ф., від 15 червня 2021 року:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними довіреності, згоди на відчуження майна, та договору купівлі-продажу задоволено частково.
визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 51,40 кв. м; житлова площа 30,50 кв. м), що посвідчений 08 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О. А. за реєстровим №1045;
вирішено питання про розподіл судових витрат;
в задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 відмовлено.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
14 червня 2022 року третя особа ОСОБА_6 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року:
апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишено без руху;
надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали;
роз'яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 червня 2022 року третя особа ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. При поданні апеляційної скарги до суду першої інстанції третя особа ОСОБА_6 не долучила квитанцію про сплату судового збору. Крім того, апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не надано копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи. З оригіналу апеляційної скарги виготовляються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, та сформований пакет матеріалів апеляційної скарги подається до суду апеляційної інстанції. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що третьою особою ОСОБА_7 при подачі апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року не було долучено копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
також колегія судді зазначила, що апеляційна скарга не відповідає вимогам пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, а саме: в апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 4 943,35 грн та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору, подати на адресу Київського апеляційного суду копії апеляційних скарг з додатками відповідно до кількості учасників справи та надати нову редакцію апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року:
відмовлено третій особі ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про розстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року;
продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги третій особі ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали;
роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали у визначений строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишено без руху для подання на адресу Київського апеляційного суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 943,35 грн;
23 травня 2024 року ОСОБА_6 подала клопотання про відстрочку сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище, долучає до клопотання довідку про доходи з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу;
звертаючись із клопотанням про відстрочення сплати зазначені ОСОБА_6 обставини не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочки від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Відповідно до вимог статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду;
враховуючи викладене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, апеляційний суд вважає за доцільне продовжити строк для усунення недоліків, визначених ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року, та повторно попередити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року:
апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року визнано неподаною та повернуто.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 червня 2022 року третя особа ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишено без руху для подання на адресу Київського апеляційного суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 943,35 грн. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз'яснено, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута. Відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду 20 березня 2024 року копію ухвали Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року було направлено третій особі ОСОБА_6 ;
23 травня 2024 року на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 19 березня 2024 року третьою особою ОСОБА_6 направлено клопотання про відстрочку сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище, долучає до клопотання довідку про доходи з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року відмовлено третій особі ОСОБА_6 в задоволенні клопотання про розстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги третій особі ОСОБА_6 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали;
відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду 11 червня 2024 року копію ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року було направлено третій особі ОСОБА_6 . примірник ухвали на адресу апелянта. 19 липня 2024 року до Київського апеляційного суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з конвертом, відповідно до якого, поштова кореспонденція, яка направлялась апеляційним судом третій особі ОСОБА_6 повернулась за закінченням терміну зберігання;
у встановлені в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року строки недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунено. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог цієї ухвали від апелянта на адресу суду також не надходило. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки;
з огляду на викладене, з урахуванням положень статей 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що апелянт не виконав вимог ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року протягом встановленого судом строку, колегія суддів вважала, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 необхідно визнати неподаною і повернути.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
01 серпня 2024 року ОСОБА_6 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційну суду разом з клопотанням про поновлення строку.
Ухвала Київського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 15 червня 2021 року залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду;
роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність у ОСОБА_6 електронного кабінету. Таким чином, ОСОБА_6 на виконання вимог пункту 2 частини другої статті 356 ЦПК України необхідно надати Київському апеляційному суду інформацію про наявність або відсутність у неї електронного кабінету;
в порушення вимог пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України, до апеляційної скарги ОСОБА_6 не долучено доказів отримання оскаржуваної ухвали, що в свою чергу унеможливлює вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Таким чином, ОСОБА_6 на виконання вимог пункту 4 частини четвертої статті 356 ЦПК України також необхідно надати Київському апеляційному суду докази отримання оскаржуваного рішення від 15 червня 2021 року;
за вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків. При цьому, суд звернув увагу, що питання про відкриття апеляційного провадження буде вирішено апеляційним судом після усунення недоліків апеляційної скарги, вказаних в цій ухвалі, та після надходження матеріалів справи із суду першої інстанції.
Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року:
відмовлено ОСОБА_6 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 в січні 2014 року звернувся з позовом. У цій справі судові засідання призначалися неодноразово, про що була повідомлена ОСОБА_6 ;
матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 та її представник Кузьменко М. В. були присутні в судовому засіданні 07 червня 2021 року, яке було відкладено на 15 червня 2021 року (том 5, а. с. 36-40). Про судове засідання на 15 червня 2021 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення, ОСОБА_6 повідомлена в суді під розписку (том 5, а. с. 41). Особисто ОСОБА_6 , а також її представник Кузьменко М. В. зверталися до суду з клопотанням про відкладення судового засідання, призначеного на 15 червня 2021 року (том 5, а. с. 48, 51). Таким чином, третя особа у справі - ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, в тому числі про судове засідання - 15 червня 2021 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення;
з наведеного слідує, що підстави для відкриття апеляційного провадження, як то передбачено пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України відсутні, оскільки ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про розгляд справи. Також, звертаючись до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, ОСОБА_6 не зазначила обставин непереборної сили, внаслідок яких не могла звернутися до суду з апеляційною скаргою до спливу одного року з дня складення повного судового рішення. За обставин, коли апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, і особа, яка подала апеляційну скаргу була належним чином повідомлена про розгляд справи та пропуск строку на апеляційне оскарження виник не внаслідок обставин непереборної сили, суд зробив висновок про відмову у відкритті апеляційного провадження, що передбачено статтею 358 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
03 жовтня 2024 року ОСОБА_6 подала касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, у якій просила:
оскаржене судове рішення скасувати;
направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
в основу висновку ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року покладено те, що апелянтом не виконано вимог ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року, якою відмовлено в розстроченні сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року та продовжений строк на усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Мотивується такий висновок суду апеляційної інстанції тим, копія ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року була направлена апелянту 11 червня 2024 року поштою, а 19 липня 2024 року до Київського апеляційного суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з конвертом, відповідно до якого, поштова кореспонденція, яка направлялась третій особі ОСОБА_6 повернулась за закінченням терміну зберігання. Неможливо погодитись із такими висновками апеляційного суду та із дотриманням ним норм матеріального і процесуального права. За правовими висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 200/7261/13 Провадження № 14-733звц19, повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не може свідчити про вручення судового рішення. Крім того, за правовими висновками пункту 47 Постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року, справа №521/13969/17, провадження № 61-1890св19, зважаючи на наведене та враховуючи, що матеріали справи достеменно не доводять факт отримання ОСОБА_2 ухвали суду апеляційної інстанції про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху, що не спростовує доводи касаційної скарги про необізнаність заявника про необхідність виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, ухвала апеляційний суд Одеської області від 11 грудня 2018 року не може вважатись законною і обґрунтованою. За правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 21 серпня 2024 року (справа № 316/1563/20; провадження № 61-761Зсв23; ЄДРСР № 121866067) повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала ухвалу про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі;
апеляційним судом не здійснено повно мірою заходів забезпечення права на апеляційне оскарження рішення та не повідомлено мене повторно про необхідність виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року, що звичайно у таких випадках за законом і роблять судді цього суду в інших справах (ухвали в ЄДРСР № 110951514; 118359192), що цілком виключило можливість її виконання своєчасно через необізнаність. Таким чином, ухвала Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року постановлена із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню у касаційному порядку;
у найкоротший час, коли це стало можливим для ОСОБА_6 та із наданням доказів наявності перешкод подати раніше (лікування у стаціонарі), була подана повторно апеляційна скарга на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Після спливу строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, Київським апеляційним судом постановлена ухвала від 04 вересня 2024 року, якою ОСОБА_6 вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року. За таких обставин у часі стало неможливим направлення судом касаційної інстанції справи для продовження розгляду внаслідок скасування ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, без скасування ним ухвали Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, оскільки такий розгляд не матиме жодних перспектив, адже буде суперечити пункту 3 частини першої статті 358, згідно до правила якої, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо: ...є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на те саме судове рішення. Таким чином, після постановлення ухвали Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, захистити у порядку касаційного оскарження право на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року можливо лише оскарженням однією касаційною скаргою одночасно двох ухвал Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та від 04 вересня 2024 року, а інший порядок касаційного розгляду не забезпечить належного поновлення права на апеляційне оскарження мною зазначеного рішення районного суду;
із ухвалою Київського апеляційного суду ухвала від 04 вересня 2024 року, ОСОБА_6 також незгодна, оскільки вона постановлена унаслідок постановлення оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, яка підлягає скасуванню за моєю касаційною скаргою, а також апеляційним судом і при її постановленні порушено встановлений законом порядок вирішення питання відмови у відкритті апеляційного провадження. Встановивши дату ухвалення оскаржуваного в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, повідомлення належним чином представника ОСОБА_6 про судовий розгляд у суді першої інстанції, в тому числі про судове засідання 15 червня 2021 року, в якому ухвалено оскаржуване рішення та доходячи висновків про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, мотивуючи такий висновок тим, що це передбачено пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про розгляд справи, а також зазначивши в оскаржуваній цією скаргою ухвалі Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року про те, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, ОСОБА_6 не зазначила обставин непереборної сили, внаслідок яких не могла звернутися до суду з апеляційною скаргою до спливу одного року з дня складення повного судового рішення та доходячи з таких підстав висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд, на порушення статті 358, 363 ЦПК України, взагалі не встановив підтверджених доказами обставин того, що апеляційна скарга подана повторно, після повернення первісної апеляційної скарги, яку було подано своєчасно, та на порушення статті 126 ЦПК України, не розглянув взагалі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та посилань про неможливість подачі повторно апеляційної скарги на рішення Святошинського районного суду від 15 червня 2021 року у річний строк, із причин неналежного виконання районним судом своїх процесуальних обов'язків, складення повного тексту рішення більше року та наступною передачею справи до апеляційного суду за апеляційною скаргою - 1 рік і 9 міс. Також апеляційний суд не врахував посилань щодо того, що подано повторну апеляційну скаргу на третій день, після закінчення лікування в стаціонарі;
крім того, зазначена ухвала також підлягає скасуванню в наслідок скасування судом касаційної інстанції ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, оскільки зазначена ухвала передувала ухвалі Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року, а обидві оскаржувані цією касаційною скаргою ухвали суду апеляційного інстанції порушують право на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2021 року.
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , через Електронний суд подали відзив на касаційну скаргу, який підписаний адвокатом Басараб Н. В., в якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені ухвали апеляційного суду без змін.
Відзив мотивований тим, що:
всі скарги та веденням справи займається син ОСОБА_6 - адвокат Кузьменко М. В., котрий є представником у справі № 759/1273/14-ц. Адреса робочого місця вказана Ірпінська 68, це 20 метрів від Ірпінської 64, тим самим Кузьменко М.В. не було перешкод навіть взяти поштові направлення для ОСОБА_6 . Також у матеріалах справи є відповідні докази, а саме заяви, клопотання, апеляційна скарга підписана ОСОБА_6 та Кузьменко М. В. було подані із одними і тими самими граматичними помилками. Шаблони одні і ті самі, а підписують вони порізно у різний час. Професійний адвокат, як представник вміє користуватися реєстрами, а також знати про те що, апеляційний суд може відправити поштою повторно копію Ухвали від 07 червня 2024. В апеляційній скарзі яку подала ОСОБА_6 , її представник не зазначає свої дані і не вказаний як представник, у якого зареєстрований Електронний суд і він міг бути завчасно обізнаний про хід справи. Тим самим не зловживати строками та відтягувати справу.
в провадженні Святошинського районного суду м. Києва з жовтня 2023 року перебуває цивільна справа №759/20679/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про витребування майна з чужого незаконного володіння;
заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу. Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).
ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114заі23). Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (Ухвала Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 210/5129/17);
будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Отже доводи касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвали Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та від 4 вересня 2024 року є безпідставними, права ОСОБА_6 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції не є порушеними,
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
21 листопада 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року справу призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 листопада 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Тлумачення частини другої статті 121, статті 185, статті 357 ЦПК України свідчить, що якщо особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки скарги в строк, наданий судом, скарга вважається неподаною та повертається (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2023 року в справі № 524/11220/21 (провадження № 61-6716св23)).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі (див. зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року в справі № 752/4567/19 (провадження № 61-18608св19), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі № 174/22/18 (провадження № 61-8050св20), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року в справі № 213/3262/21 (провадження № 61-6110св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року в справі №400/3633/23 (адміністративне провадження № К/990/29931/23), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 січня 2024 року в справі № 910/13098/22).
Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19 (провадження № 61-1301св 20), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року в справі № 369/13653/18 (провадження № 61-7375св21)).
У справі, що переглядається:
при поверненні апеляційної скарги апеляційний суд встановив, що відповідно до супровідного листа Київського апеляційного суду 11 червня 2024 року копію ухвали Київського апеляційного суду від 07 червня 2024 року було направлено третій особі ОСОБА_6 . примірник ухвали на адресу апелянта. 19 липня 2024 року до Київського апеляційного суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з конвертом, відповідно до якого поштова кореспонденція, яка направлялась апеляційним судом третій особі ОСОБА_6 повернулась за закінченням терміну зберігання (а. с. 135, том 5);
апеляційний суд не звернув уваги, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
За таких обставин з урахуванням того, ОСОБА_6 ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху не отримала, суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 22 липня 2024 року належить скасувати.
З урахуванням того, що перша апеляційна скарга подана 14 червня 2022 року (тобто до спливу річного строку) (том 5, а. с. 70) та того, що підлягає скасуванню ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 22 липня 2024 року, то належить скасувати й ухвалу апеляційного суду від 04 вересня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Тому справу належить передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені ухвали постановлені з порушенням норм процесуального права. У зв'язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені ухвали апеляційного суду скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 рокускасувати і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року та ухвала Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 рокувтрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко