27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 202/1082/21
провадження № 61-4561св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне підприємство «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», ОСОБА_2 ,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дрозд Роман Юрійович, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у складі судді Бєсєди Г. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С., Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ»), ОСОБА_2 про визнання публічних торгів недійсними.
Позов мотивовано тим, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року у справі № 199/7135/16-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, визнано ОСОБА_1 іпотекодавцем з усіма правами та обов'язками за договором іпотеки від 22 листопада 2007 року № 5872080, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ; урахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 5854013, укладеним між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 у розмірі 85 406,75 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ціна якої становить 585 000 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.
У подальшому, постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. від 02 березня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року.
02 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А. С. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1
04 лютого 2021 року ДП «Сетам» проведено торги з примусової реалізації квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом № 524597 проведення електронних торгів переможцем торгів визначено ОСОБА_2 .
Позивачка вказувала, що електронні торги відбулись із численними порушеннями вимог законодавства України, зокрема звіт про оцінку квартири складено із заниженням стартової ціни лоту, торги проведені під час дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті, а також порушено строки призначення для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними результати торгів з продажу майна - квартири АДРЕСА_1 , а саме визнати недійсним протокол № 524597 проведення електронних торгів від 04 лютого 2021 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що позивачка не довела обставин, які б вказували на наявність порушень Порядку реалізації арештованого майна, а також те, що ці порушення вплинули на результат електронних торгів, що в свою чергу могло б будь-яким чином обмежити її права та законні інтереси, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.
При цьому суд відхилив посилання позивачки щодо порушення її прав внаслідок невірно визначеної стартової ціни продажу майна з торгів, зазначивши, що такі посилання зводиться до незгоди останньої з встановленою ціною, а доказів на підтвердження можливої іншої (більшої) вартості проданого з торгів майна позивачкою не надано. Відповідних розрахунків, експертних висновків, висновків спеціалістів з цього питання матеріали справи не містять.
Також суд не прийняв до уваги посилання позивачки на те, що реалізація квартири була проведена під час дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті, вказавши, що ОСОБА_1 не була стороною кредитного договору та не передавала своє майно в забезпечення виконання кредитних зобов'язань, а спірна квартира не є її єдиним житлом.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
31 березня 2023 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дрозд Р. Ю., на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року.
У касаційній скарзі заявниця просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
05 червня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
12 червня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року (справа № 199/7135/16-ц) визнано ОСОБА_1 іпотекодавцем з усіма правами та обов'язками за договором іпотеки від 22 листопада 2007 року № 5872080, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття права власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 5854013, укладеним між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 у розмірі 85 406,75 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ціна якої становить 585 000 грн, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, за ціною, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання ОСОБА_1 іпотекодавцем з усіма правами і обов'язками за договором іпотеки від 22 листопада 2007 року № 5872080 скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в частині вирішення позовної вимоги ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено, зменшено розмір заборгованості ОСОБА_3 за тілом кредитного договору від 22 листопада 2017 року № 5854013 у рахунок якої здійснюється звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , з 85 406,75 доларів США до 76 782,99 доларів США.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. від 02 березня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2018 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А. С. ВП № НОМЕР_1 від 03 квітня 2020 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_4 , який має сертифікат, виданий 02 червня 2017 року № 526/17 Фондом державного майна України; визначено суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ОСОБА_4 надати висновок (звіт, тощо) щодо встановлення вартості майна, а саме - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі звітом № 1805.1/20 від 20 травня 2020 року про оцінку вартості майна, а саме - двокімнатної квартири, загальною площею 45,1 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , складеним Суб'єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_4 , оціночна вартість квартири складає 609 100,00 грн.
Згідно з висновком, викладеним у рецензії на звіт № 1805.1/20 від 20 травня 2020 року, яка складена 28 січня 2023 року рецензентом - судовим експертом Рибкіним В. П. , застосування оцінювачем двох трикімнатних квартир в якості об'єктів порівняння замість двокімнатних квартир є порушенням вимог Національного стандарту № 2, що може привести до некоректного визначення вартості об'єкта оцінки, яка згідно з проведеним оцінювачем розрахунку складає 609 100,00 грн. Визначена сума ринкової ціни потребує перевірки з застосування об'єктів порівняння двокімнатних квартир, яких у м. Дніпрі достатньо замість трикімнатних. Неповне дослідження об'єкту оцінки є порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні положення оцінки майна й майнових прав», яке може привести до некоректного розрахунку його ринкової вартості.
Згідно відомостей, що містяться на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» за посиланням https://setam.net.ua/auction/430756 в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 у центральній базі даних системи електронних торгів 01 липня 2020 року було розміщено лот № 430173 з продажу арештованого нерухомого майна, а саме: іпотека, двокімнатна квартира, загальною площею 45,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .
Електронні торги з продажу лота № 430173 зі стартовою ціною 609 100,00 грн було призначено 31 липня 2020 року.
31 липня 2020 року, торги за лотом № 430173 визнані такими, які не відбулися, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується копією протоколу проведення електронних торгів № 494116 від 31 липня 2020 року.
У зв'язку з тим, що іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим статтею 49 Закону України «Про іпотеку», початкову вартість лоту № 430173 було зменшено та 05 січня 2021 о 17:29 год сформовано лот № 461868.
Електронні торги продажу лота № 461868 зі стартовою ціною 487 280,00 грн було призначено на 04 лютого 2021 року.
За наслідками проведених торгів, які проходили 04 лютого 2021 року за лотом № 461868, - торги відбулися, переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 з найвищою ціновою пропозицією 663 001,00 грн (стартова ціна 487 280,00 грн), що підтверджується протоколом № 524597 проведення електронних торгів від 04 лютого 2021 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною на підставі приписів цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК України).
З урахуванням частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення
вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2024 року
у справі № 569/15673/22 (провадження № 61-152 св 24).
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 сформульований правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди у такій категорії спорів, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.
Для визнання судом торгів недійсними обов'язковою є наявність підстав для визнання їх недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, порушення вимог законодавства, допущених під час проведення торгів, є підставою для визнання таких торгів як правочину недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що сукупність цих обставин ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, зокрема не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що зазначені нею у позовній заяві порушення вплинули на результат електронних торгів.
З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.
При цьому суди обґрунтовано не прийняли до уваги посилання позивачки на те, що її права порушені внаслідок неправильно визначеної стартової ціни продажу майна з торгів, оскільки доказів на підтвердження можливої іншої (більшої) вартості проданої з торгів квартири останньою не надано, а отже такі доводи є безпідставні. Надана позивачкою рецензія на звіт № 1805.1/20 від 20 травня 2020 року, яка складена 28 січня 2023 року рецензентом - судовим експертом Рибкіним В. П., не підтверджує наявність порушеного її права під час продажу спірного нерухомого майна за ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження.
Крім того, слід приймати до уваги, що, згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, електронні торги - це продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Разом із тим, встановлено, що за наслідками проведених торгів, які проходили 04 лютого 2021 року за лотом № 461868, переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 з найвищою ціновою пропозицією 663 001,00 грн (стартова ціна 487 280,00 грн), що підтверджується протоколом № 524597 проведення електронних торгів від 04 лютого 2021 року.
Отже, продаж було здійснено не за стартовою ціною, а за найвищою ціновою пропозицією.
Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів позивачки про те, що реалізація квартири була незаконно проведена під час дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті, оскільки спірна квартира не є єдиним житлом позивачки.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень не впливають.
Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених постановах Верховного Суду є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 402, 403, 410, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Дрозд Роман Юрійович, залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Є. Червинська