29 листопада 2024 року
м. Київ
справа №320/7398/23
адміністративне провадження №К/990/43649/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №400/4874/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:
визнати дії протиправними щодо перерахунку, державної (основної) пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, законом на 1 січня поточного року, по формулі використаній в п. 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати здійснити, перерахунок та виплату пенсії по інвалідності на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення якої провести шляхом множення на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і кожного наступного (відповідного) року в разі збільшення розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 15.07.2021.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) щодо перерахунку ОСОБА_1 , державної (основної) пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, законом на 1 січня поточного року, по формулі використаній в п. 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії по інвалідності на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислення якої провести шляхом множення на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 15.07.2021;
в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Шостого окружного адміністративного суду від 30.10.2024 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
З огляду на те, що скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, а саме не подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів сплати судового збору відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024.
14.11.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якій скаржник просить:
відстрочити сплату судового збору;
скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 по справі № 320/7398/23 та призначити новий розгляд справи;
скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 року.
Скаржник вважає, що введення воєнного стану в Україні може бути віднесено до складу поважних причин пропуску на апеляційне оскарження.
Також оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» скаржник просить звільнити його від сплати судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження та рішення суду першої інстанції.
В той же час, на виконання частини першої статті 328 КАС України, право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції з'являється після апеляційного перегляду справи.
Чого у спірному випадку не відбулось, оскільки суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Київській області.
За приписами частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На виконання пункту 3 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються: судові рішення, що оскаржуються.
З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржнику необхідно привести прохальну частину касаційної скаргу у відповідність до вказаних вище приписів.
Також відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Вказаний припис скаржник не виконав, натомість лише зазначив, що на його думку, введення воєнного стану в Україні може бути віднесено до складу поважних причин пропуску на апеляційне оскарження.
Отже у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права, які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Також на виконання частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Скаржник вказаний припис не виконав.
Натоміть у тексті касаційної скарги зазначив про необхідність звільнення його від сплати судового збору, у прохальній частині касаційної скарги - просив відстрочити сплату судового збору.
Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає, наступне.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон № 3674-VІ).
Керуючись частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи невідповідність скаржника зазначеним умовам, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду, зокрема і суб'єкта владних повноважень. В той же час, звільнення юридичної особи від сплати судового збору, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Скаржник покликається на відсутність коштів на сплату судового збору.
В той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник є бюджетною установою, фінансове забезпечення якого починається із належним чином складеного та поданого уповноваженому органу бюджетного запиту, який своєю чергою має містити пропозиції до проекту бюджету на плановий бюджетний період з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього обов'язків.
Інформація про дотримання бюджетної дисципліни та умови бюджетного забезпечення можуть слугувати належними та допустимими доказами за наявності підстав визначених спеціальним законом для відстрочення сплати судового збору. Проте скаржник не виконав вимог закону щодо надання суду належних та допустимих доказів з цього приводу.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки організація процедури виділення коштів для сплати судового збору, матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною підставою для відстрочення сплати судового збору в силу частини першої статті 8 Закону № 3674-VI.
В порядку передбаченому частинами два та три статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3 028 гривень.
Отже, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 3 028 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження та вимоги до суду касаційної інстанції із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали висновків та надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №400/4874/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа