28 листопада 2024 року справа №200/3636/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченко І.В., Казначаєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 200/3636/24 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії, -
В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 052530004529 від 28.05.2024; зобов'язати повторно розглянути заяву від 21.05.2024 про призначення пенсії з врахуванням пільгового стажу за списком № 2 в період з 11.08.2020 по 30.07.2023 у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» та Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020; зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з дня звернення - 21.05.2024.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що під час відмови зарахувати до стажу спірного періоду відповідач не скористався правом на витребування додаткових документів, необхідних для призначення пенсії . Крім цього, позивач зауважила, що під час призначення пенсії відповідач мав керуватися положеннями п. б ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в редакції до внесення Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, як то передбачено рішенням Конституційного суду України № 1-р/2020 у справі 1-582018(746/15) від 23.01.2020. Редакцією п. б статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», чинною до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ визначено право на призначення пенсії на пільгових умовах жінок зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Позивач вважає, що на підставі цих норм набула право на призначення пенсії у 50 років.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 200/3636/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № 052530004529 від 28.05.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 про призначення пенсії з зарахуванням пільгового стажу за списком № 2 в період з 11.08.2020 по 30.07.2023 у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня звернення - 21.05.2024, відповідно до пункту “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.05.2024 звернулась до органу пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.05.2024 № 052530004529 позивачу відмовлено у призначенні пенсії через недосягнення віку призначення пенсії. В рішенні зазначено про незарахування до пільгового стажу, крім іншого, періоду роботи за Списком № 2 згідно з уточнюючою довідкою № 548 від 06.05.2024 з 11.08.2020 по 30.07.2023, оскільки не надано Наказ про атестацію робочих місць №01/50 від 01.02.2016 та наявність перерв між атестаціями робочого місця. Довідка пільгового характеру потребує зустрічної перевірки підприємства щодо підстав видачі. Загальний страховий стаж позивача становить 32 роки 02 місяці 29 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 28 років 02 місяці 24 дні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян».
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Так, п. б ст. 13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 (до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ) передбачала, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено, зокрема, раніше передбачений пунктом “б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік, необхідний жінкам для призначення пенсії, з 50 до 55 років.
Рішенням Конституційного суду № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б» - “г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнано неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
Таким чинм, Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
На час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку, необхідного для набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Положення зазначеним нормативно-правових актів суперечать один одному.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В рішенні у зразковій справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суперечність положень Законів України «Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV в частині врегулювання питань призначення пенсій на пільгових умовах, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного суду в межах зразкової справи № 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в такому випадку підлягають застосуванню саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим ля особи, а не Закону № 1058-ІV. Під час ухвалення рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах їй виповнилося 50 рік, за обчисленими відповідачем даними, страховий стаж позивача складає 32 роки 02 місяці 29 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 28 років 02 місяці 24 дні, що відповідає умовам, визначеним у п. б ст. 13 Закону 1788 для призначення пенсії на пільгових умовах (список № 2).
Наведене вище свідчить про протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу з підстав недосягнення віку призначення пенсії, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, оформленої рішенням відповідача від 28.05.2024 № 052530004529, з огляду на що вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування підлягають задоволенню.
Зважаючи, що захист прав особи має бути ефективним та виключати повторне звернення особи до суду за вирішенням одного того й самого питання, з огляду на постанову Великої Палати Верховного Суду в від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту “б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з дня звернення - 21.05.2024, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, також підлягають задоволенню.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача за списком № 2 періоду роботи з 11.08.2020 по 30.07.2023 у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» слід зазначити наступне.
Згідно записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 02.07.1992 з 11.08.2020 позивач працювала на посаді гірничої поверхні з відкатки вантажу 2 розряду у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля».
Надана суду копія трудової книжки не має подальших записів, водночас, відповідно до уточнюючої довідки № 548 від 06.05.2024, виданої у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», позивач з 11.08.2020 по дату видачі довідки працює гірничою поверхні з відкатки вантажу, посада належить до Списку № 2.
Дана довідка відповідачем не врахована через необхідність її зустрічної перевірки та ненадання наказу про атестацію робочого місця. Посилання відповідача на непроведення зустрічної перевірки наданої позивачем пільгової довідки суд не приймає, оскільки основним документом про занятість особи є трудова книжка, довідки використовуються лише у випадках відсутності у трудовій книжці певних необхідних відомостей. Відповідачем у спірному рішенні не наведено, яких відомостей трудової книжки недостатньо для зарахування вказаних періодів до пільгового стажу.
Крім цього, відповідно до п.п. 1.9, 4.2 Порядку 22-1 відповідач мав повідомити позивача про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, у випадку, якщо поданих документів не вистачає для призначення пенсії або у разі неналежного їх оформлення; надати розписку із переліком відсутніх документів та строку їх подання (до 3 місяців). Повноваження відповідача на збирання, витребування додаткових документів, необхідних для призначення пенсії також передбачено ст. 44 Закону № 1058.
Відповідачем зазначені повноваження безпідставно не реалізовані, всупереч наведеному ним не повідомлено позивача про недостатні документи та строк їх подання.
Відповідно до наказу ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» від 31.07.2023 № 01/720/пр про проведення атестації підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2, в тому числі, гірникам поверхні з відкатки вантажу. Вказаний наказ наявний в матеріалах пенсії справи, наданої суду відповідачем.
Відповідно до наданого позивачем суду наказу ВП “Шахта “Стаханова» ДП “Красноармійськвугілля» від 01.02.2016 № 01/50пр про проведення атестації підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2, в тому числі, гірникам поверхні з відкатки вантажу. Згідно з історичною довідкою ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля» від 06.05.2024 № 549 відповідно до наказу від 16.05.2017 № 131 ВП “Шахта “Стаханова» ДП “Красноармійськвугілля» перейменовано у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля».
Згідно з правовою позицією Великої палати Верховного суду, що наведена у постанові від 19.02.2020 по справі №520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та у зарахуванні таких періодів до пільгового стажу. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. За таких обставин, право позивача на пільгову пенсію або зарахування періодів роботи до пільгового стажу не може залежати від дотримання його працедавцем правил атестації робочих місць.
Відомості про спецстаж у спірний період наявні також у довідці ОК-5 позивача.
Таким чином, відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стаж позивача період її роботи з 11.08.2020 по 30.07.2023 у ВП “Шахта “Капітальна» ДП “Мирноградвугілля», що має бути здійснено ним при повторному розгляді заяви позивача про призначенні пенсії. Відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Всупереч витребуваному в ухвалі суду першої інстанції від 06.06.2024 відповідач не надав суду пояснення щодо підстав незастосування принципу екстериторіальності під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії, що передбачено пунктом 4.2 Порядку 22-1.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 200/3636/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі № 200/3636/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко