Справа № 760/21014/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10833/2024
20 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,
при секретарі Даньшиній І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Букіної О.М.,-
встановив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.
Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати пред'явлення позову до суду - з 12 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 листопада 2014 року до 14 липня 2023 року та мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільна дитина проживає разом із ОСОБА_1 та повністю перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 участі в утримані дитини не бере, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду - 12 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнутио з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073грн 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без розгляду.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 та її представник заперечили щодо доводів апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що14 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 14 липня 2023 року шлюб між сторонами розірвано.
Після припинення спільного проживання дитина залишилась проживати з позивачем та перебуває на її утриманні.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 участі в утримані спільного сина не приймає, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Так, ОСОБА_2 працездатного віку, до суду не надано доказів перебування на його утриманні інших осіб.
До матеріалів справи долучені довідки про нараховану та виплачену заробітну плату за період з 01 жовтня 2022 року по 31 грудня 2022 року та за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року, які підтверджують спроможність відповідача сплачувати аліменти.
Так, враховуючи надані докази щодо визначення матеріального стану ОСОБА_2 , колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Доводи апеляційної скарги про те, що долучені до матеріалів справи докази неправильно засвідчені та є недопустимими, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 квітня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст складено 29 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
В.І. Олійник