Справа № 363/2554/24 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.
Провадження №22-ц/824/14911/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
27 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 09 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 560, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 вересня 2016 року.
Від спільного проживання мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач у своєму позові зазначав, що спільне подружнє життя не склалося, в останнього з відповідачкою різні погляди на життя, ведення домашнього господарства, втрачено почуття любові і поваги одне до одного. Оскільки тривалий час шлюбно-сімейні відносини не підтримують, не ведуть спільного домашнього господарства, мають окремий бюджет, вважав, що сімейне життя зберегти неможливо, просив розірвати шлюб.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 вересня 2016 року Франківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №560, розірвано.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду. Посилаючись на те, що рішення позивачем було прийнято поспішно та не виважено, зумовлено конфліктом в сім'ї, просить закрити провадження у справі у звя'зку з відмовою від позову.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що на даний час з дружиною порозумілися, продовжують підтримувати шлюбно-сімейні зв'язки та бажають зберегти сім'ю, у зв'язку з цим позивач просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року, а провадження у справі закрити.
31 жовтня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява на адресу Київського апеляційного суду в якій останній просить задовольнити апеляційну скаргу та прийняти відмову від позову, не заперечує проти розгляду у його відсутність, у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання на вказану дату та час.
31жовтня 2024 року від ОСОБА_2 надійшла заява на адресу Київського апеляційного суду у якій відповідач просить задовольнити апеляційну скаргу, закрити провадження у справі та проводити розгляд у її відсутність.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
Пунктом 1 частини другоїстатті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених устатті 43 цього Кодексупозивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частиною1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Частиною 2 даної статті визначено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Аналіз заяви позивача про відмову від позову, свідчить про те, що така заява відповідає вимогам статті 206 ЦПК України.
Положеннями статті 373 ЦПК України визначено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови ОСОБА_1 від позовних вимог про стягнення розірвання шлюбу, із одночасним визнанням нечинним рішення суду першої інстанції та закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 206, 373, 374, 383, 384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Визнати нечинним рішення Вишгородського районного суду Київської області від 24 червня 2024 року.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрити
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складений 28 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді С.А. Голуб
Т.А.Слюсар