Справа № 754/12744/24 суддя в І-й інстанції Вінтоняк Р.Я.
Провадження № 33/824/5457/2024 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 5 ст.126 КУпАП
Іменем України
25 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2024 року серії ЕПР1 № 118259, 26 серпня 2024 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , в м. Києві в парку «Муромець», повторно протягом року керував катером «Malibu» номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.
Ухвалюючи зазначену постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, що притягується до адміністративної відповідальності вказує, що КУпАП розрізняє транспортні засоби та судна, керування катером не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки в ній мова йде виключно про транспортні засоби, а в розумінні КУпАП це є виключно наземні транспортні засоби і судна до них не відносяться.
25 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 у зв'язку з реабілітацією після операції не може прибути в судове засідання. На підтвердження вказаних обставин надав рентгенівський знімок, який датований 25 лютого 2024 року.
Розглянувши зазначене клопотання, дослідивши наданий суду рентгенівський знімок, апеляційний суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки причини не явки в судове засідання, зазначені ОСОБА_1 не є поважними.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що сама підтвердила суду, подавши відповідну заяву.
Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що місцевий суд вважав доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки зазначене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою, карткою обліку адміністративного правопорушення, довідкою про визначення повторності правопорушення, копією постанови Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2023 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000.00 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, копією постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, якою постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2023 року залишено без змін, постановою серії ЕНА № 2810446 від 11 серпня 2024 року, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП, відеозаписом нагрудної камери інспектора патрульної поліції, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом - катером «Malibu».
З таким висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодитися не може виходячи з наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 28 серпня 2024 року серії ЕПР1 № 118259, вбачається що, 26 серпня 2024 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , в м. Києві в парку «Муромець», керував ТЗ Malibu н.з. НОМЕР_2 при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 11.08.2024 року постановою ЕНА 2810446 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП чим порушив п. 2.1. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, місцевий суд не звернув уваги, що відповідальність за зазначеною частиною ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП диспозиція зазначених правопорушень викладена законодавцем наступним чином.
Керування транспортним засобом:
особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами,
особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Отже, суб'єктом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП може бути виключно особа, яка:
не має права керування таким транспортним засобом;
стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами:
позбавлена права керування транспортними засобами.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він є особою позбавленою права керування транспортними засобами та особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Разом з тим, зазначенні поняття, а відтак і кваліфікуючі ознаки правопорушення є взаємовиключними, оскільки особа, яка у встановленому порядку позбавлена права керування транспортними засобами не може бути особою, яка не має права керування транспортними засобами.
Ухвалюючи оскаржувану постанову та визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, місцевий суд взагалі не мотивував свого рішення, не зазначив формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, не вказав за якою саме кваліфікуючою ознакою він погодився з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - вчинення порушення особою, що не має права користування транспортними засобами чи особою, яка була позбавлена такого права.
Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності, як першої так і другої ознаки, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, у відповідності до п. 5 протоколу про адміністративне правопорушення, особу ОСОБА_1 було встановлено за посвідченням водія НОМЕР_3 . При цьому протокол не містить даних, про те, яке саме право посвідчується вказаним посвідченням - водія чи судноводія. Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 є особою, що не має права керування транспортними засобами.
Щодо визнання ОСОБА_1 особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, апеляційний суд виходить з наступного.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишено без змін постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та позбавлено останнього права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Богомольця 10 керував автомобілем Фолькцваген д.н. НОМЕР_4 з ознаками наркотичного сп'яніння.
Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає право водіння транспортними засобами (автомобіль, мотоцикл, мопед тощо) та право водіння водними транспортними засобами, як окремі види спеціального права, що узгоджується з відповідними нормами чинного законодавства, які по різному регулюють, як порядок видачі документів на право керування такими транспортними засобами, порядок позбавлення такого права так і визначають державні органи, уповноважені вчиняти такі дії.
У відповідності до розділу ІV Порядку підготовки та підтвердження кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів, а також видачі міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 8 від 07.01.2023 року - видачу Посвідчень здійснює Адміністрація судноплавства протягом п'яти або десяти робочих днів (згідно зі сплатою відповідного адміністративного збору) з дня успішного складення іспиту, що проводиться КК. Видача Посвідчень, зокрема видача нових Посвідчень на заміну втрачених або пошкоджених, реєструється в електронній базі даних, а також робиться відповідний запис у журналах обліку видачі міжнародних посвідчень на право управління прогулянковими суднами (далі - журнал обліку видачі Посвідчень) (додаток 6 до цього Порядку) під особистий підпис власника Посвідчення або його уповноваженої особи.
Вилучення міжнародних посвідчень на право управління прогулянковим судном, інших раніше виданих документів, які надають право на управління прогулянковим/малим судном, а також посвідчень стернового-моториста маломірного судна, виданих до набрання чинності Законом України «Про внутрішній водний транспорт», здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно з вимог ст. 317, 317-1 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Постанова про позбавлення права керування суднами виконується керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступниками, керівником територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського (внутрішнього водного) транспорту, його заступниками, капітаном морського порту, його заступниками.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
За приписами ст. 318 КУпАП у разі винесення постанови про позбавлення права керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.
У відповідності до вимог ст. 321 КУпАП судноводії вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26 серпня 2024 року керував катером Malibu н.з. НОМЕР_2 .
Будь яких доказів наявності судового рішення про позбавлення ОСОБА_1 права керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (ст. 318, 321 КУпАП) , матеріали справи не містять.
Також матеріали справи не містять доказів що ОСОБА_1 до 26 серпня 2024 року керував морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом не маючи відповідного права, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.
За таких обставин у місцевого суду не було жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 раніше був позбавлений права керування морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, та керував такими суднами не маючи такого права.
Посилання суду на постанову ЕНА № 2810446 від 11 серпня 2024 року в даному випадку є безпідставним, оскільки для притягнення особи до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами), поліцейський мав встановити, що така особа до 11 серпня 2024 року була позбавлена права керування саме морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом. Місцевий суд в свою чергу повинен був встановити, що ОСОБА_1 11 серпня 2024 року керував морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом за що був притягнутий до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Лише встановлення зазначених обставин, що підтверджувалось би належними та допустимими доказами могло б надати суду підстави вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті).
В той же час в матеріалах справи взагалі відсутня постанова ЕНА № 2810446 від 11 серпня 2024 року, що позбавляло місцевий суд як можливості дослідити її зміст так і взагалі посилатись на неї.
На зазначене місцевий суд уваги не звернув та безпідставно прийняв рішення, яким визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому суд не надав оцінки тому факту, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, з огляду на те, що перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, він керував саме водним транспортним засобом - катером.
Судом залишено поза увагою вимоги статті 62 Конституції України у якій закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу, якого в даному випадку поліцейський не виконав.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку що місцевим судом не дотримано принципу доказування «поза розумним сумнівом» та зроблено помилковий висновок про доведення факту вчинення Кобою правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що не ґрунтується на наявних у справі доказах та має наслідком скасування постанови та закриття провадження у справі через відсутності складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2024 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв