Справа № 361/6168/24 Головуючий в суді І інстанції - Василенко Т.К.
Провадження № 33/824/5116/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
26 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Таранова С.І. на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13 червня 2024 року о 19 год. 13 хв. в Київській обл., Броварський район, с. Богданівка, вул. Окружна, 1 керував транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager - проба 0,60‰, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху.
У апеляційній скарзі захисника Таранова С.І. вказано, що постанова судді є необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про безпідставність зупинки транспортного засобу поліцейськими, оскільки причина для зупинки, яку назвали працівники поліції, нічим не підтверджена, працівники поліції не зафіксували в установленому законом порядку повідомлення про причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, а тому вимога про його зупинку та пред'явлення документів не є доведеною. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння, їх не було встановлено працівниками поліції. Також зазначив про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, процедуру огляду, не було виписано та видано направлення на проходження огляду в медичному закладі, чим було порушено процедуру оформлення протоколу за ст.130 КУпАП та право ОСОБА_1 на захист. За таких обставин, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не прибули, на адресу суду надійшло клопотання від захисника Таранова С.І. , в якому він підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити та розглядати справу без його участі.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Таранова С.І. до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді про доведеність події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин, наведених у постанові та доведеність вини ОСОБА_1 у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами. На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення за цією статтею.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП та у відповідності до положень ст. ст. 23, 33 КУпАП. З вказаним видом адміністративного стягнення апеляційний суд погоджується, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки.
Судом не приймаються до уваги доводи захисника щодо незаконності зупинки транспортного засобу. Факт неправомірної, на думку захисника, зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не виключає його вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Так, нормативними документами, якими регламентується порядок виявлення у водіїв стану сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння та фіксації результатів такого огляду не ставиться у залежність факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння від правомірності зупинки водія поліцейськими, а відповідно до положень п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що працівниками поліції не було перевірено наявність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у акті огляду на стан сп'яніння, який долучений до матеріалів справи. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак алкогольного сп'яніння, перелік яких визначений у п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги в частині не роз'яснення прав ОСОБА_1 спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі. При цьому, ОСОБА_1 при складанні протоколу жодних зауважень не висловлював та в протоколі зазначив, що згоден з обставинами, які викладені в протоколі.
Доводи апеляційної скарги в частині не надання ОСОБА_1 направлення на проходження огляду є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, в матеріалах справи наявне направлення на проходження огляду в КНП «Броварська БКЛ БРР БМР» видане на ім'я ОСОБА_1 . Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зробив запис про згоду з результатом проведеного на місці зупинки огляду за допомогою приладу Драгер, та підтвердив це своїм підписом. За таких обставин працівники поліції взагалі позбавлялись обов'язку видавати направлення на проходження огляду в медичному закладі.
Таким чином, огляд ОСОБА_1 було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, за результатами такого огляду було встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння на момент керування ним транспортним засобом.
При цьому суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить доводів на спростування того факту, що ОСОБА_1 на момент зупинки його працівниками поліції перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Наведене у свої сукупності вказує на те, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП була розглянута повно, всебічно та об'єктивно. Постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для скасування чи зміни цієї постанови суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника Таранова С.І. без задоволення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Таранова С.І. залишити без задоволення.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька