25 листопада 2024 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4516/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Карапетяна Армена Рафіковича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на постанову Дарницького районного суду м. Києва
в складі судді Рудюк О. Ю.
від 23 серпня 2024 року
у справі №753/12814/24 Дарницького районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись із вказаною постановою, адвокат Карапетян А. Р., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення яким закрити провадження у справі.
Апелянт вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням та не відповідає обставинам справи. Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи не є повним, відеофіксація не велась з моменту зупинки, а тому не може бути належним та допустимим доказом, ОСОБА_1 не були роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також не було повідомлено останнього про можливість самостійного проходження огляду у лікаря-нарколога протягом двох годин, патрульні заборонили ОСОБА_1 користуватись транспортним засобом, через що він мав звернутись до свого знайомого ОСОБА_2 , якому був переданий транспортний засіб.
Вказував, що в той же день, тобто 22 червня 2024 року ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Згідно висновку медичної лабораторії Діла № 980254380 від 22 червня 2024 року водій ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння не перебував.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5а ПДР України, що підтверджується матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 22 червня 2024 року о 12 год. 30 хв. керував Hyundai Sonata д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по Харківській площі з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Винність водія ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 858544 від 22 червня 2024 року, долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер співробітників поліції, які підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, і з якого також слідує, що інспекторами були дотриманні вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім того, з даного відео вбачається, що саме ОСОБА_1 неодноразово працівники поліції пропонували пройти огляд у передбаченому законом порядку, однак останній вказував, що не бажає.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки він не є безперервним, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки підтверджується наведеними в постанові доказами. Долучений до протоколу відеозапис має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, пропозиція пройти огляд у лікаря нарколога, відмова від проходження огляду, тобто всі події, що стосуються безпосередньо складу ст. 130 КУпАП.
Твердження апеляційної скарги про те, що про те, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак наркотичного сп'яніння, а тому працівники поліції незаконно висунули йому вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, суд уважає безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції, а тому невиконання водієм транспортного засобу вимоги працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, що входить до кола його повноважень, не може бути визнано правомірним, навіть якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він може самостійно пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, як недоведені належним та достовірними доказами, та не спростовують вимоги законодавства щодо проходження відповідного огляду у сертифікованому закладі за присутності працівника поліції.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) регламентований порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, проте у подальшому пройшов його самостійно, здавши аналізи після спливу 2-х годин без присутності поліцейського та у закладі охорони здоров'я, якому не надано право проведення відповідних оглядів.
Отже такий огляд вважається недійсним.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Карапетяна Армена Рафіковича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.П. Євграфова