Справа № 753/8736434 Головуючий в суді І інстанції - Кулик С.В.
Провадження № 33/824/4599/2024 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
15 листопада 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1
іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -
Як встановлено судом першої інстанції, 14.04.2024 о 19.00 год., за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi Q7», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався що це буде безпечним, в результаті скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб «SAAB», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого місце дорожньо-транспортної пригоди залишив. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, чим вчинив адміністративні правопорушення передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову в частині заміни застосованого адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік на більш м'яке, зокрема у вигляді штрафу у розмірів двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судове рішення винесене за умов не повного з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, при цьому суд лише формально підійшов до встановлення обставин справи.
Вказує, що до апеляційної скарги додав копію розписки ОСОБА_2 від 27.04.2024 року, яка підтверджує факт відшкодування спричиненої матеріальної шкоди транспортному засобу, що належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в розмірі 3 950 грн. В зазначеній розписці ОСОБА_2 підтверджує відсутність претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 .
Крім того, стверджує, що завданні пошкодження були не значними, порушення правил Правил дорожнього руху України також не мали серйозного характеру, не призвели до будь-яких тяжких наслідків, та не несли в собі суспільної небезпеки, а завдана шкода компенсована особою, що завдала пошкодження потерпілому.
Також, в матеріалах справи відсутні фото транспортного засобу, якому було завдано пошкодження. Та, про сам факт того, що порушення було не значним свідчить і той факт, що потерпілий дізнався про дорожньо-транспортну пригоду з чату ОСББ.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , який залишив вирішення даного питання на розсуд суду,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді, і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При прийняті рішення щодо ОСОБА_1 суддею першої інстанції було дотримано вказані вимоги закону.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 1224 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами та є обґрунтованим.
Що ж стосується виду та розміру стягнення за вчинені ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, то доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновку судді місцевого суду в цій частині заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Слід зауважити, що стягнення, визначене судом, повинно бути співрозмірно вчиненому правопорушенню.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя місцевого суду в порушення вимог ст. 33 КУпАП, не повною мірою з'ясував та врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, зокрема, відшкодування спричиненої матеріальної шкоди потерпілому та відсутність претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 , а також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що при альтернативній санкції статті закону, за порушення якої ОСОБА_1 притягується до відповідальності, піддавши його такому суворому виду стягнення, суддя місцевого суду своїх висновків в цій частині достатньо не мотивував та залишив поза увагою положення ст. 30 КУпАП, відповідно до яких позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, зокрема, права керування транспортними засобами, застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Проте, у справі відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, тобто, про повторне або систематичне порушення Правил дорожнього руху України, як і відомості про обставини, які б обтяжували його відповідальність.
На підставі наведеного та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, конкретних обставин справи, даних про особу порушника, а саме те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував спричинену матеріальну шкоду потерпілому та відсутність претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 з боку потерпілого, а також за відсутності обставини, які обтяжують відповідальність, слід дійти висновку про необхідність зміни виду накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф в межах санкції ст. 1224 КУпАП.
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а постанова Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - зміні в частині накладення на останнього адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 - змінити в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, шляхом заміни адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
В решті постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Рудніченко