справа №755/5994/22 Головуючий у І інстанції - Катющенко В.П.
апеляційне провадження №22-ц/824/15743/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
05 листопада 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, Акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання іпотечного договору припиненим, -
установив:
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, АТ «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання іпотечного договору припиненим, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» 23 липня 2007 року, який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір №11186981000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер було змінено на №11186981001) про надання споживчого кредиту, на підставі якого було оформлено кредит на споживчі цілі в сумі 110000 доларів США і кредитний договір №11187000000 від 23 липня 2007 року на суму 2272,11 гривень (п.1.1.).
ОСОБА_1 виступила майновим поручителем і передала в іпотеку (на підставі договору №59476 від 23 липня 2007 року) свою квартиру, загальною площею 45,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язання чоловіка за двома кредитними договорами (п.1.2. Договору Іпотеки).
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за яким ПАТ «УкрСиббанк» продало ПАТ «Дельта банк» права вимоги за вищевказаними кредитними договорами і за договором іпотеки.
ПАТ «УкрСиббанк» передав оригінал іпотечного договору №59476 від 23 липня 2007 року ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Дельта Банк» зі свого боку переоформив обтяження на майно ОСОБА_1 на себе, на що вказують відповідні записи в реєстрі.
В результаті вказаних угод на квартиру ОСОБА_1 як майнового поручителя було накладено обтяження: 32517467, 32517480, 5263085 (спеціальний розділ), 5263128 (спеціальний розділ).
До 2012 року ОСОБА_3 погасив зобов'язання за кредитним договором №11187000000 від 23 липня 2007 року на суму 2272,11 гривень.
Права за даним договором від ПАТ «УкрСиббанк» і ПАТ «Дельта Банк» не передавались.
Довідка про відсутність заборгованості у ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсиббанк» датована 22 вересня 2023 року №59-1-11/33/59 - підтверджує, що зобов'язання за кредитним Договором №11187000000 від 23 липня 2007 року виконані.
У 2020 році ПАТ «Дельта Банк» на прилюдних торгах продав право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №11186981000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер було змінено на №11186981001) і таке право було придбано ТОВ «Вердикт Капітал».
Між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №2306/К про відступлення права вимоги від 23 вересня 2020 року.
За цим договором було викуплено більше 46000 кредитних договорів.
На підставі договору №190221/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 19 лютого 2021 року право вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» відступили на користь ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_2 (новий кредитор) і ОСОБА_3 знайшли позасудовий спосіб врегулювання спору.
ОСОБА_3 надав інший предмет застави.
ОСОБА_2 погодився зняти всі обтяження з об'єкту нерухомості - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, звернувшись до нотаріуса, було встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» відступив на користь ТОВ «Вердикт Капітал» всі свої права вимоги до боржників та в договорі №2306/К про відступлення права вимоги від 23 вересня 2020 року в п.1 вказано, що «Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до Позичальника та/або застоводавця (іпотекодавця) ...».
Однак, з невідомих причин договір іпотеки саме за кредитним договором №11186981000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер було змінено на №11186981001) на ТОВ «Вердикт Капітал» не переоформлювали.
Як результат, ОСОБА_2 також не отримав можливості переоформити свої права вимоги до ОСОБА_1 шляхом внесення запису до реєстру.
При цьому, ПАТ «Дельта Банк» відмовився укладати додаткові угоди до договору іпотеки за кредитним договором №11186981000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер було змінено на №11186981001) на користь нового кредитора ОСОБА_2 .
Нотаріус відмовляється зняти обтяження і обмеження накладені у зв'язку із тим, що стороною іпотечного договору рахується ПАТ «Дельта Банк», а не ОСОБА_2 .
Іпотека, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Фактично, новий кредитор - ОСОБА_2 заявив, що зобов'язання, забезпечене квартирою, яка належить позивачу припинено і на підставі ст. 17 всі заборони і обтяження мають бути припинені.
У зв'язку із тим, що не відбулась заміна іпотекодержателя в реєстрі, а іпотекодержатель ПАТ «Дельта Банк» відмовився передати свої права добровільно позивач звертається до суду з метою захисту свої прав і законних інтересів.
Просила суд, визнати іпотеку за іпотечним договором №59476 від 23 липня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за №2504к, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», право іпотекодержателя за яким перейшло до ПАТ «Дельта Банк», який був посвідчений приватним нотаріусом Чернокур О.М. припиненою.
Припинити запис про іпотеку і заборону відчуження нерухомого майна, накладену приватним нотаріусом Чернокур О.М. на належну ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16 червня 2006 року за №32517467, 32517480, 5263085 (спеціальний розділ), 5263128 (спеціальний розділ).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року, вказаний позов задоволено частково.
Визнано припиненим договір іпотеки нерухомого майна №59476 (майнової поруки), укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , право іпотекодержателя за яким перейшло до ПАТ «Дельта Банк», посвідчений ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2504к.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію подало апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що 23 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено два договори про надання споживчого кредиту:
- №1118700000 відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит (кредитні кошти) у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 2272,11 грн., та сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, зазначених у договорі.
При цьому, транш надається позичальнику кожного календарного року з наступного року починаючи з дати укладення договору, і надання траншу здійснюється тільки за умови виконання вимоги пункту 1.3 договору.
Згідно пункту 2.1 договору №11187000000, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором іпотеки №59476 від 23 липня 2007 року.
- №11186981000, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті в доларах США в сумі 110000 доларів у порядку та на умовах, зазначених у кредитному договорі.
Згідно пункту 2.1 договору №11186981000, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором іпотеки №59476 від 23 липня 2007 року.
Також, 23 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки нерухомого майна №59476, за яким іпотекодавець передає іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, розміром житлової площі - 27,2 кв.м., загальною площею - 45 кв.м, що розташовано на п'ятому поверсі сімнадцятиповерхового будинку, яка належить іпотекодавцю на праві власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2504к.
Згідно п. 1.2 договору іпотеки №59476, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року та кредитним договором №1187000000 від 23 липня 2007 року.
Разом кредитний договір 1 та кредитний договір 2, згідно якого позичальник зобов'язався прийняти та повернути іподекодержателю кредит у іноземній валюті в сумі 110000 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 555500 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором кредиту строк до 23 липня 2017 року.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
Згідно переліку прав вимоги за кредитами, що є додатком №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» було передано ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за одним кредитним договором №1186981000 від 23 липня 2007 року.
23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №2306/К про відступлення прав вимоги, за яким банк відступив в новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників та/або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами.
АТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11186981000, боржник ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з додатку №2 до договору №2306/К відступлення права вимоги від 23 вересня 2020 року.
Звертає увагу, що АТ «Дельта Банк» відступив ТОВ «Вердикт Капітал» тільки договір про надання споживчого кредиту №11186981000 від 23 липня 2007 року без договору іпотеки нерухомого майна №59476 від 23 липня 2007 року.
У подальшому, 19 лютого 2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір №190221/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, за яким сторона 1 відступила стороні 2 належні стороні 1 право вимоги, яке належить їй на підставі договору відступлення права вимоги №2306/К від 23 вересня 2020 року укладеного з ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 в обсязі, що визначений цим договором та сторона 2 зобов'язалася перерахувати на користь сторони 1 грошову суму в розмірі ціни договору на умовах цього договору та прийняти право грошової вимоги.
Так як ТОВ «Вердикт Капітал» не набувало права вимоги за договором іпотеки нерухомого майна №59476 від 23 липня 2007 року, а лише за беззалоговим договором про надання споживчого кредиту №11186981000 від 23 липня 2007 року, то і ОСОБА_2 набув права вимоги лише за договором про надання споживчого кредиту №11186981000 від 23 липня 2007 року без договору іпотеки №59476.
Також, зазначає, що 23 вересня 2020 року, в момент укладення між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» договору №2306/К про відступлення прав вимоги, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка забезпечувала договір кредиту №11186981000 належала АТ «Дельта Банк» на підставі рішення ПН КМНО Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №47913320 від 23 липня 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк», номер запису про право власності 32517499, і тому право вимоги за договором іпотеки нерухомого майна №59476 від 23 липня 2007 року не могло бути відступлене ТОВ «Вердикт Капітал», про що було відомо новому кредитору, так як він ознайомлювався перед торгами з паспортом активу, який був виставлений на продаж і в якій входив договір кредиту №11186981000.
Також, зазначає, що ТОВ «Вердикт Капітал» не звертався до АТ «Дельта Банк» для укладення будь-якого додаткового договору до договору №2306/К про відступлення прав вимоги від 23 вересня 2020 року з приводу відступлення договору іпотеки нерухомого майна №59476 від 23 липня 2007 року, докази чого до суду позивачем також не надано.
Саме тому, ОСОБА_2 не мав права зняти обтяження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про що вірно йому повідомив нотаріус до якого він звернувся.
Також, зазначає, що коли ОСОБА_3 дізнався про рішення ПН КМНО Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №47913320 від 23 липня 2019 року про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк», номер запису про право власності 32517499, ним до суду було подано позов до ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», за участі третіх осіб: ПН КМНО Рогача В.В., уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А., ДП «Прозоро.Продажі» про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, який згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року було задоволено, а саме рішення ПН КМНО Рогача В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №47913320 від 23 липня 2019 року визнано незаконним та скасовано.
Дане рішення набрало законної сили після прийняття Київським апеляційним судом постанови від 20 січня 2021 року.
Так як 30 вересня 2019 року внаслідок звернення стягнення на заставне майно відбулось оприбуткування на баланс квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , банком було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року.
У подальшому, у зв'язку із втратою банком права власності згідно протоколу МКУА банку №5409 від 02 травня 2023 року було припинено облік зазначеного нерухомого майна на балансовому рахунку №3408 та визнано в обліку майнові права, що виникли у Банку внаслідок порушеного права, а саме дебіторську заборгованість фізичної особи ОСОБА_1 на балансовому рахунку № НОМЕР_1 на суму 1207200 грн.
Тобто, в АТ «Дельта Банк» склалася ситуація так званої «абстрактної іпотеки», що не тягне припинення іпотеки.
Просило, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року, та прийняте нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Свої пояснення щодо вказаної апеляційної скарги надала ОСОБА_1 , зазначивши, що апелянт не надав жодного нового доказу, який би не розглянув суд першої інстанції.
Зобов'язання, яке забезпечено іпотекою виконано у повному обсязі. Суду надані відповідні докази.
Апелянт не має права вимоги за кредитним договором, а іпотека забезпечує вимоги саме за кредитним договором.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року є законним.
Суддя першої інстанції повно і детально переглянула всі матеріали справи, у справі прийняли участь (були запрошені) усі заінтересовані сторони.
Просила залишити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року в силі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11187000000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит (кредитні кошти) у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 2272,11 гривень, та сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, зазначених у договорі.
При цьому, транш надається позичальнику кожного календарного року з наступного року починаючи з дати укладення договору, і надання траншу здійснюється тільки за умови виконання вимоги п. 1.3 договору.
Згідно п. 2.1. Договору №11187000000, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором іпотеки №59476.
Також, 23 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11186981000, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті у доларах США в сумі 110000 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у кредитному договорі.
Згідно п. 2.1. Договору №11186981000, виконання зобов'язань позичальника за договором забезпечується договором іпотеки №59476.
При цьому, 23 липня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки нерухомого майна №59476 (майнової поруки), за яким іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, розміром жилої площі - 27,2 кв.м., загальною площею - 45,0 кв.м., що розташована на п'ятому поверсі сімнадцятиповерхового будинку, яка належить іпотекодавцю на праві власності (далі - предмет іпотеки) та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2504к.
Згідно п. 1.2 Договору іпотеки №59476, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань позичальника за кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року (кредитний договір 1) та кредитним договором №11187000000 від 23 липня 2007 року (кредитний договір 2).
Разом кредитний договір 1 та кредитний договір 2, згідно якого позичальник зобов'язався прийняти та повернути іпотекодержателю кредит у іноземній валюті в сумі 110000 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 555500 грн. у порядку та на умовах, визначених цим договором кредиту строк до 23 липня 2017 року.
08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та ПАТ «Дельта банк» був укладений договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами.
Згідно переліку прав вимоги за кредитами, що є додатком №1 до Договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, ПАТ «УКРСИББАНК» було передано ПАТ «Дельта банк» право вимоги за кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року.
23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №2306/К про відступлення прав вимоги, за яким банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № до цього договору, далі - боржники, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників та або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання коштів у позику).
ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №11186981000, боржник ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з додатку №2 до договору №2306/К відступлення прав вимоги від 23 вересня 2020 року.
19 лютого 2021 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (сторона 1) та ОСОБА_6 (сторона 2) було укладено договір №190221/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, за яким сторона 1 відступила (передала) стороні 2 належні стороні 1 право вимоги, яке належить їй на підставі договору відступлення права вимоги №2306/К від 23 вересня 2020 року, укладеного з ПАТ «Дельта банк» за кредитним договором №11186981000 (11186981001) від 23 липня 2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, який укладений між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_3 в обсязі, що визначений цим договором та сторона 2 зобов'язалася перерахувати на корить сторони 1 грошову суму в розмірі ціни договору на умовах цього договору та прийняти право грошової вимоги.
Згідно п. 4.1. Договору №190221/1, права вимоги вважаються відступленими (переданими) стороною 1 та набутими (прийнятими) стороною 2 в день належного виконання стороною 2 умов п.3.1.- 3.3 цього договору, про що сторонами укладається відповідний акт приймання-передачі прав вимоги.
ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 прийняв від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11186981000 (11186981001) від 23 липня 2007 року, додатковою угодою №1 до договору про надання споживчого кредиту №11186981000 (11186981001) від 23 липня 2007 року, додатковою угодою №1 від 30 березня 2009 року до договору про надання споживчого кредиту №11186981000 (11186981001) від 23 липня 2007 року, договором поруки №128920 від 23 липня 2007 року; додатковою угодою №1 від 30 березня 2009 року до договору поруки №128920 від 23 липня 2007 року, що підтверджується актом приймання-передачі документів, що є додатком №2 до договору №190221/1 від 19 лютого 2021 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором та додатком №1 до договору №190221/1 від 19 лютого 2021 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Згідно довідки АТ «УКРСИББАНК» №5д-1-11/33/59 від 22 вересня 2023 року, ОСОБА_3 не має станом на 22 вересня 2023 року отриманих та непогашених кредитів в АТ «УКРСИББАНК».
25 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся із заявою №115 до органів нотаріату з вимогою про здійснення державної реєстрації припинення іпотеки, що виникла за договором іпотеки №59476 від 23 липня 2007 року та припинити обтяження у вигляді заборони відчуження (всі 4 записи) об'єктів нерухомого майна, накладеної ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстровану 27 липня 2007 року за реєстровим №2505к на договорі іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визнаючи припиненим договір іпотеки нерухомого майна №59476 (майнової поруки), укладений між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 ,, право іпотекодержателя за яким перейшло до ПАТ «Дельта Банк», посвідчений ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2504к, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання ОСОБА_3 за основним зобов'язанням - кредитним договором №11186981000 від 23 липня 2007 року (кредитний договір 1) та за кредитним договором №11187000000 від 23 липня 2007 року (кредитний договір 2), були погашені, про що свідчить заява ОСОБА_2 до органів нотаріату, у якій останній вказав, що заборгованість за кредитним договором №11186981000 (11186981001) врегульована, довідки АТ «УКРСИББАНК» №5д-1-11/33/59 від 22 вересня 2023 року, та довідка АТ «УКРСИББАНК», про те, що ОСОБА_3 не має станом на 22 вересня 2023 року отриманих та непогашених кредитів в АТ «УКРСИББАНК», відтак договір іпотеки припинив свою дію, оскільки укладався із метою забезпечення виконання зобов'язань за основними договорами.
З висновками викладеними в оскаржуваному рішенні погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормою ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу I книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону.
Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.
Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що доводи позивача в частині вимог про визнання іпотечного договору припиненим є обґрунтованими, підтверджені належними та достатніми доказами та вірно визнав припиненим договір іпотеки нерухомого майна №59476 (майнової поруки), укладеного між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , право іпотекодержателя за яким перейшло до ПАТ «Дельта Банк», посвідченого ПН КМНО Чернокур О.М. та зареєстрований в реєстрі за №2504к.
Вірним є і висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про припинення записів про іпотеку і заборону відчуження нерухомого майна.
Так, відповідно до пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики, про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки), про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки, про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою, про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір, про відчуження майна, переданого під виплату ренти, за рішенням суду, про закінчення п'ятирічного строку з часу накладення заборони відчуження предмета договору про придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката, укладеного в порядку надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», в інших випадках, передбачених законом.
Наразі, у ОСОБА_1 відсутні перешкоди для звернення до приватного нотаріуса (державного реєстратора) із відповідною заявою про припинення обтяження заборони відчуження та іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у порядку ст. 34, 74 Закону України «Про нотаріат» та пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на норми закону, які регулюють спірні відносини, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 28 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба