про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2024 року Справа № 480/10200/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом і просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 04.03.2022 з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії всіх підвищень, індексації, надбавок, доплат та перерахунків, передбачених пенсійним законодавством України з дати припинення виплати їй пенсії (березень 2014 року) до дату її фактичної виплати, в т.ч. автоматичних перерахунків з дотриманням вимог ст.ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 04.03.2022 з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, всіх підвищень, індексації, надбавок, доплат та перерахунків, передбачених пенсійним законодавством України з дати припинення виплати їй пенсії (березень 2014 року) до дату її фактичної виплати, в т.ч. автоматичних перерахунків з дотриманням вимог ст.ст. 28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, з урахуванням раніше виплачених сум.
У позовні заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. Клопотання мотивує тим, що влітку 2024 року через страх за своє життя у зв'язку зі збільшенням активності російських військ біла кордону позивачка вимушена була виїхати з м. Глухів. Їй після переїзду знадобився певний час, щоб прийти до тями та знайти адвоката, який би міг зайнятися її пенсійною справою, що врешті стало причиною пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши доводи клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивач оскаржує відмову ГУ ПФУ у Сумській області від 15.03.2024 №1800-0202-8/13441 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії починаючи з 04.03.2022 з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії всіх підвищень, індексації, надбавок, доплат та перерахунків, передбачених пенсійним законодавством України.
Коли саме позивач отримала відмову не повідомляє, оскільки не пам'ятає дату. З даною позовною заявою до суду звернулась засобами поштового зв'язку лише 12.11.2024 (згідно поштового конверту), тобто із порушенням встановленого шестимісячного строку звернення до суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
У свою чергу, обставини, на які позивач вказує як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд визнає необгрунтовними. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем не зазначено.
В обгрунтування вищевказаного, суд зазначає, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відповідно, з цієї постанови випливає, що є недостатнім посилання в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Слід враховувати те, що поновлення строків із підстав, пов'язаних із розв'язаною російською федерацією війною, потребують насамперед ті учасники процесуальних відносин, які внаслідок цього вчасно не змогли реалізувати свої процесуальні права.
Своєю чергою, навряд поновлення процесуальних строків необхідне для тих учасників процесуальних правовідносин, яким вдалося уникнути прямого негативного впливу повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, а отже, вони мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав протягом усього наданого чинним законодавством часу. Відповідно, користування правом на поновлення пропущених процесуальних строків необхідне не всім, хто проживає на території України чи чиїм місцем розташування є Україна, а лише тим, хто не може повністю або частково користуватися наданими чинним законодавством правами в судовому процесі.
Відповідно до ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наведені позивачем, причини пропуску строку звернення до суду суд поважними не визнає. Будь-якого іншого обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачкою не зазначено.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Соп'яненко