05 листопада 2024 року м. Суми Справа № 480/5898/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Сидорука А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
розглянув справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати.
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явились.
Суть спору. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Позивач 14.06.2023 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасвати наказ відповідача № 490 від 12.05.2023, в частині звільнення позивача з посади помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Сумського РУП ГУНП в Сумській області;
- поновити позивача на посаді помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Сумського РУП ГУНП в Сумській області;
- стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач вважає звільнення незаконним. Проведення службового розслідування, як і прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, було здійснено до ухвалення судового рішення щодо факту керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння. Тобто, рішення про накладення дисциплінарного стягнення прийняте передчасно та є необґрунтованим. Висновки щодо недотримання позивачем етичних правил поведінки поліцейського не доведені відповідачем. Станом на момент прийняття оскаржуваного наказу був відсутній склад дисциплінарного проступку. Відомостей про проведення службового розслідування оскаржуваний наказ не має, оскільки позивача не залучали до здійснення службового розслідування та не відбирали пояснення. Крім того, з позивачем не був проведений повний розрахунок в день звільнення.
Судом 19.06.2023 було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
30.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
Відзив мотивовано тим, що позивачем було вчинено дисциплінарний проступок. Відповідачем була дотримана процедура при проведенні службового розслідування. Були встановлені всі обставини, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Накладене на позивача дисциплінарне стягнення, а саме у вигляді звільнення зі служби в поліції, повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, які підтверджуються доказами та співмірно із заподіяною ним шкодою авторитету Національної поліції України.
25.07.2023 судом було постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням. 19.10.2023 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 592/6753/23, а 12.09.2024 - поновлено. Справа призначена до розгляду на 08.10.2024. 08.10.2024 справа відкладена на 05.11.2024.
05.11.2024 представником відповідача була надана до суду заява про розгляд справи без участі. Вказана заява задоволена судом.
05.11.2024 представником позивача було подано до суду заяву. В заяві представник просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки він перебуває в м. Києві, захищаючи інтереси особи, що перебуває під вартою. Проте вказане клопотання є необґрунтованим та не підтверджено доказами. Представник позивача не зазначив мету відкладення та обставин, без яких не можливо здійснити розгляд справи. Не зазначив, чому безпосередньо позивач не може з'явитись в судове засідання або про факти неможливості організувати явку іншого представника до суду. Тому суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.
Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.
08.05.2023 о 21 год. 22 хв. поліцейським Управління патрульної поліції в Сумській області на перехресті вулиць Андрія Шептицького та Степана Бандери у м. Суми зупинено автомобіль ЗАЗ SENS, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача.
На думку працівників поліції, позивач мав ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейського на місці зупинки позивач за допомогою газоаналізатора Drager пройшов огляд на стан сп?яніння, результат тесту склав 0,77 проміле. З результатами огляду позивач погодився. Вказаний факт сторонами визнається та підтверджено дослідженими в засіданні відеозаписами з нагрудних портативних відеореєстраторів (а.с.105-106). Факт адекватної поведінки позивача сторони не спростовують. Проте суд погоджується з доводами відповідача, що адекватна поведінка не може звільняти особу від дисциплінарної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним, відносно позивача поліцейськими УПП складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ААД № 046689, який направлено на розгляд до Ковпаківського районного суду м. Суми (а.с.53-54). Крім того, стосовно позивача поліцейськими УПП було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (ч. 1 ст. 121 КУпАП) (а.с.57).
Після того, як відповідачу стало відомо про подію 08.05.2023, то ним 09.05.2023 було призначено і надалі проведено службове розслідування (а.с.45-46, 50). Суд зазначає, що відповідач не наполягав на факті сп'яніння, а у висновку лише зазначав про ознаки сп'яніння і що вказані обставини будуть встановлені судом.
Позивач зазначає, що не залучався до розслідування, пояснення не відбирались.
Позивача було ознайомлено з наказом відповідача від 09.05.2023 № 389 про призначення службового розслідування (з.б.а.с.47).
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні пояснення позивача від 09.05.2023, відповідно до яких, 08.05.2023 близько 16 год 00 хв. - 16 год. 30 хв. позивач випив пляшку пива ''Арсенал'' темне, ємкістю 1 літр. О 20 год. 53 хв. позивачу зателефонувала дружина і попросила позивача довезти її додому з вул. Іллінської. Зустрівши там дружину, вони поїхали додому. Близько 500 м від дому позивача зупинили поліцейські. На пропозицію поліцейського на місці зупинки позивач за допомогою газоаналізатора Drager пройшов огляд на стан сп?яніння, результат тесту склав 0,77 проміле. Щодо позивача було складено протокол за ст.130 КУпАП. Зазначив, що кожного дня керівництвом Сумського РУП ГУНП в Сумській області, як під підпис в телеграмах, так і в чатах месенджерів доводилася інформація про заборону вживання спиртних напоїв, а також заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, з якою позивач був достовірно ознайомлений (а.с.65-66).
В матеріалах справи наявне підписане позивачем зобов'язання від 14.01.2023, відповідно до якого позивача ознайомлено з наказами відповідача від 02.02.2021 № 198 та від 12.04.2022 № 507. Відповідно до вказаного документу позивач зобов'язаний дотримуватись вимог вказаних вище наказів, не керувати службовим і власним автотранспортом після вживання спиртних напоїв (а.с.73).
Відповідно до п. 4.1 резолютивної частини наказу відповідача від 02.02.2021 № 198 за результатами проведення службових розслідувань за фактами керування поліцейськими транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також у разі відмови останніми проходити в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, до поліцейських буде прийняте безальтернативне рішення про звільнення зі служби в поліції.
Згідно з п.4 резолютивної частини наказу відповідачавід 12.04.2022 № 199 повторно доведено вказану вище інформацію до особового складу. Позивач з вказаними наказами ознайомлений під підпис (а.с.88-90, 94-101).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області від 12.05.2023 № 490 “Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського РУП ГУНП», в тому числі до позивача, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.11, 91-92).
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області від 20.05.2023 № 202 о/с “По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію», а саме у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с.13).
Підставою для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення став висновок, винесений за результатами службового розслідування можливих порушень службової дисципліни позивача, зокрема, що призвели до документування 08.05.2023 факту керування позивачем транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Крім того, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.05.2024 у справі № 592/6753/23, яка залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 06.09.2024, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118862564, https://reyestr.court.gov.ua/Review/121612974).
Крім того, як вірно зазначив відповідач, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення не за керування автомобілем із ознаками алкогольного сп'яніння та не за сам факт складання протоколу відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дисциплінарне стягнення застосоване у зв'язку із встановленням під час проведення службового розслідування факту вчинення дисциплінарного проступку.
Як вже зазначалось, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми, яка набрала законної сили, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Пунктами 1, 2 ст. 18 Закону про поліцію встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За ст. 19 Закону про поліцію у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом НП, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 64 Закону про поліцію особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (Національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їхніх працівників у очах громадськості та є несумісною із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в тому, що останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій.
Суд відхиляє аргументи позивача про протиправність його звільнення через недоведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники внутрішніх справ власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Отже, відсутність складу адміністративного правопорушеня на момент проведення службового розслідування не свідчить про відсутність складу дисциплінарного проступку.
Відповідач правильно стверджує, що висновок про вчинення дисциплінарного проступку грунтується саме на оцінці дій, які були встановлені під час проведення службового розслідування та за наслідками надання таким діям оцінки під кутом зору правил службової етики, вимог Закону про поліцію, дисциплінарного статуту.
Також позивач зазначає, що з ним вчасно не розрахувались при звільненні.
Суд звертає увагу, що вказана обставина не входить в предмет доказування в даній справі, оскільки предметом даного позову не є середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Також дана обставина не впливає на законність наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про звільнення позивача.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту.
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені в постановах від 07.02.2020 року по справі №260/1118/18, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що при притягненні до дисциплінарної відповідальності було враховано характеристику позивача, а також той факт, що позивач не має, а ні стягнень, а ні нагород.
Слушною є думка відповідача, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок. Поліція є "внутрішнім щитом держави", тим більше при оголошенні в Україні воєнного стану.
Суд ще раз звертає увагу позивача на те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за факт перебування у стані алкогольного сп'яніння, а за проступок, що виразився у негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції. Позивач своїми діями порушив закон «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, Присягу на вірність Українському народові, правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 9.11.2016 №1179.
Спірне рішення відповідача відповідає стандартам, визначеним ст. 2 КАС України, в тому числі стосовно обгрунтованості та пропорційності. Відповідач правомірно дійшов висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та застосував до нього відповідні наслідки. Суд звертає увагу, що саме позивач самостійно прийняв рішення керувати транспортним засобом у стані сп'яніння, незважаючи на те, що був поліцейським та відому йому заборону вчиняти такі дії. Тому вимоги позивача про скасування спірного наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітка за час вимушеного прогулу є неправомірними, небгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Інші аргументи та докази позивача, про які не було зазначено у даному рішенні, судом проаналізовано, проте вони до уваги не приймаються, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, а суд не зобов'язаний надавати детальне спростування на кожен аргумент сторін.
Судові витрати.
Оскільки у вказаній категорій спорів судовий збір не сплачується, то розподіл витрат по сплаті судового збору судом не здійснюється. Витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати на правову допомогу у сумі 20000 грн покласти на позивача.
3. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.11.2024
Суддя А.І. Сидорук