27 листопада 2024 року м. Рівне №460/14303/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
провизнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №4/464 від 15.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, та зобов'язання виключити відмітку про таке порушення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі в порядку, визначеному ст. 171 КАС України, судом з'ясовано та встановлено таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із положеннями п.3 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Справи із виключною підсудністю визначаються ст.27 КАС України, відповідно до частини 3 якої підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим кодексом.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлюються ст.286 КАС України.
Так, в силу вимог ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вже зазначалося судом, позивач оскаржує в даній справі постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За правилами положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
В силу вимог п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зважаючи на наведені вище норми та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 непідсудний Рівненському окружному адміністративному суду, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом, як адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS №005, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на наведене, у випадку розгляду цієї адміністративної справи та прийняття будь-якого рішення у ній Рівненським окружним адміністративним судом, останній не відповідатиме критерію «суд, встановлений законом» в розумінні ст. 6 Конвенції, оскільки не буде дотримано юрисдикційної умови такої відповідності (суд повинен бути повноважним, діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.317 КАС України, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду це є порушенням норм процесуального права, що, в свою чергу, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Таким чином, у Рівненського окружного адміністративного суду відсутні підстави (в аспекті належної компетенції) як для відкриття провадження в цій адміністративній справі, так і для її розгляду.
За правилами ч.5 ст.171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Даний пункт статті не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності.
Разом з тим, за правилами ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст.25 КАС України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом позовної заяви та доданих до неї документів, місцем проживання позивача є м.Рівне, що належить до територіальної юрисдикції Рівненського міського суду Рівненської області.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу на розгляд Рівненського міського суду Рівненської області.
Положеннями частин 1, 2 ст.30 КАС України встановлено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, і адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Керуючись статтями 29, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Передати адміністративну справу №460/14303/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №4/464 від 15.11.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, та зобов'язання виключити відмітку про таке порушення на розгляд Рівненського міського суду Рівненської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 листопада 2024 року.
Суддя Н.С. Гудима