28 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа №440/11132/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом.
Позовні вимоги: стягнути податковий борг з податку на додану вартість у сумі 23 835,49 грн.
Під час розгляду справи суд
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі також відповідач, ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути податковий борг.
На запит суду, сформований засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", з Єдиного державного демографічного реєстру надійшли відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 /.
Ухвалою від 23.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки податковий борг виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, даний борг підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, копію ухвали від 23.09.2024 з пропозицією подання відзиву отримав 27.09.2024, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 49/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області як платник податків.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області нараховано ОСОБА_2 пеню на борг минулих років у сумі 23 835,49 грн /а.с. 8/, а саме:
31.01.2019 нараховано пеню за період з 30.12.2010 по 30.01.2019 в розмірі 11 848,01 грн;
14.05.2019 нараховано пеню за період з 30.12.2010 по 13.05.2019 в розмірі 4 279,72 грн;
13.09.2019 нараховано пеню за період з 30.12.2010 по 12.09.2019 в розмірі 7 707,76 грн.
30.12.2010 податковим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" №1/5417/5983, якою відповідачу визначено до сплати загальну суму податкового боргу у розмірі 176499,43 грн /а.с. 14/.
Вказана податкова вимога отримана відповідачем 20.01.2011 /а.с. 15, зворотній бік/.
Податкова вимога в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалася.
Враховуючи вищезазначене, станом на момент подання даної позовної заяви заборгованість з податку на додану вартість складає 23 835,49 грн.
Посилаючись на несплату відповідачем у строки, визначені Податковим кодексом України, податкового зобов'язання у розмірі 23 835,49 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.п.129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань /п.п. 129.3.1 п.129.3 ст. 129 ПК України/.
Абзацом 2 п.129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Вимогами п.129.5 ПК України визначено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Висновки щодо правозастосування
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного Податковим кодексом України строку виконання податкового обов'язку по сплаті грошового зобов'язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав, відповідно до положень Податкового кодексу України, матеріали справи не містять.
Заявлена позивачем до стягнення сума боргу відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3).
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №1/5417/5983 від 30.12.2010, яку відповідач отримав 20.01.2011.
Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.
Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 23 835,49 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі. При цьому суд не вбачає потреби фіксувати у резолютивній частині судового рішення реквізити конкретного бюджетного рахунку, на який необхідно стягнути спірний податковий борг - визначення цього рахунку є стадією виконання судового рішення, що набрало законного сили і належить до повноважень податкового органу та органу Державного казначейства України.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 23835,49 грн (двадцять три тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень сорок дев'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя І.С. Шевяков