Рішення від 22.11.2024 по справі 420/31403/24

Справа № 420/31403/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пекного А.С.,

секретаря судових засідань Шестакової А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Гречаної А.Д.,

представників відповідача Бєльського Р.С., Павлюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Гречана Анастасія Дмитрівна, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить:

визнати незаконним та скасувати наказ № 517 від 11.09.2024 року про застосування до працівників УПП в Херсонській області ДПП дисциплінарних стягнень;

визнати незаконним та скасувати наказ № 2105 о/с від 18.09.2024 року про звільнення зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції;

стягнути з Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 14.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.11.2024 об 11:30 год. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 14.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про залишення позовної заяви без руху.

Відповідачем 28.10.2024 подано відзив та витребовані докази.

05.11.2024 від представника позивача та від позивача надійшли відповіді на відзив.

Ухвалою від 11.11.2024 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Відповідачем 12.11.2024 подано заперечення на відповідь.

13.11.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 11:00 год 22.11.2024 для забезпечення технічної можливості дослідити електронні докази (відеозаписи).

У судовому засіданні 22.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Учасники справи в судових засіданнях підтримали доводи, аргументи та вимоги, викладені ними в заявах по суті справи.

Розглянувши надані сторонами документи та заслухавши учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як з'ясовано судом, позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07.09.2015 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015 по день звільнення, з 08.11.2021 займав посаду інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

26.08.2024 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (далі - ВМАЗ) управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Херсонській області ДПП) надійшов рапорт начальника відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , з інформацією про виявлення ряду допущених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 недоліків під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , а саме:

не повністю зазначено посаду поліцейського;

особистий огляд затриманого не проводився, проте в графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені», зроблено запис громадянкою ОСОБА_4 (хто вона така в протоколі не вказано), що громадянин має синець у кутку лівого ока та перебуває в алкогольному сп'янінні;

в протоколі також зазначені скарги, зауваження до дій посадових осіб органів поліції.

Розглянувши рапорт, т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УПП в Херсонській області ДПП майором поліції Романом Бєльським подано начальнику УПП в Херсонській області ДПП полковнику поліції Івану Базаренку доповідну записку 7066/41/23/2024 від 26.08.2024, у якій, окрім викладеного у рапорті начальника відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції Катерини Котової, також зазначено, що під час проведення перевірки виявлено, що 25.08.2024 о 23.06 нарядом «Вежа - 0301» у складі: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та старшого лейтенанта поліції Десятник Л., було затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Під час дослідження відеозаписів з портативних відеореєстраторів наряду «Вежа - 0301» установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_6 під час затримання ОСОБА_3 застосувавши спеціальний засіб кайданки, почав викручувати руки затриманому, при цьому останній лежав на землі та не пручався.

У свою чергу, начальник УПП в Херсонській області ДПП полковник поліції Іван Базаренко про вказану подію доповів т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції полковнику поліції Олексію Білошицькому.

Наказом Департаменту патрульної поліції 26.08.2024 від № 1813 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції Лімаренком А.А., інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції Десятник Лілії Сергіївни під час адміністративного затримання ОСОБА_3 - було призначено службове розслідування у формі письмового провадження, утворено дисциплінарну комісію, відсторонено від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 .

У ході службового розслідування дисциплінарною комісією вивчено зібрані матеріали і відомості про дисциплінарний проступок, а саме:

відеозаписи з портативних відеореєстраторів наряду «Вежа - 0301» №476488 (старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 ), №476603 (старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 );

відеозаписи шикувань зведеної роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП від 14.07.2024, від 16.07.2024, від 24.07.2024 та від 25.08.2024;

рапорт майора поліції ОСОБА_9 щодо проведення занять;

відомості про ознайомлення особового складу зведеної роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП з доповіддю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та з листом Генерального прокурора України;

службові характеристики старшого лейтенанта поліції Гадючка Євгена Петровича, старшого лейтенанта поліції Лімаренка Артема Андрійовича, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 ;

посадові інструкції;

письмові пояснення майора поліції Яремчука Вадима Миколайовича, капітана поліції Синьова Івана Миколайовича, капітана поліції Бобира Олександра Валентиновича, капітана поліції Задорожного Віктора Валентиновича, старшого лейтенанта поліції Гадючка Євгена Петровича, старшого лейтенанта поліції Лімаренка Артема Андрійовича, старшого лейтенанта поліції Десятник Лілії Сергіївни, старшого лейтенанта поліції Сліпченка Олександра Олександровича, лейтенанта поліції Кучерявого Романа Валерійовича;

письмові пояснення учасників події ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ;

пояснення ОСОБА_12 ;

відомості з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»;

адміністративні матеріали складені 26.08.2024 року відносно ОСОБА_3 (протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024, за статтею 173 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328322 від 26.08.2024, передбачений статтею 173 КУпАП, постанову серії ГБВ № 301763 від 26.08.2024, за частиною першою статті 178 КУпАП та постанову серії АПО18 № 705539 від 26.08.2024, передбачену частиною першою статті 182 КУпАП);

рапорти ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ;

довідка начальника сектору озброєння УПП в Херсонській області ДПП від 04.09.2024 станом на 04.09.2024 про закріплення за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 автоматичної вогнепальної зброї АК 74 та 120 набоїв 5.45 мм, за старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 автоматичної вогнепальної зброї АК 74 та 120 набоїв 5.45 мм.

Дев'ятого вересня 2024 року т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування, яким з-поміж іншого запропоновано:

- завершити службове розслідування, проведене з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 під час адміністративного затримання ОСОБА_3 ;

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог статті 28 Конституції України, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18, частини 7 статті 29, частини 7 статті 42, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абзацу 1 пункту 6, пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 250/28380, пунктів 1, 3, 6, 7, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2, 4, 6, 8, 9, 16, 17 пункту 2.4 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 07.02.2024 № 282, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

За змістом указаного висновку, службовим розслідуванням установлено наступне.

25.08.2024 о 23.05 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» (далі - скорочений номер « 102») надійшло анонімне повідомлення з мобільного номеру НОМЕР_1 , з інформацією про те, що за адресою: вул. Миру, буд. 16, м. Херсон, невідомий чоловік в неадекватному, ймовірно нетверезому стані, кричить під під'їздом. Повідомлення зареєстровано в Журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Журнал ЄО) відділу поліції № 2 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області) № 15943 від 25.08.2024

На відпрацювання вищевказаного повідомлення направлено наряд «Вежа-0301» у складі поліцейських УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, старшого лейтенанта поліції Лімаренка Артема Андрійовича, інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП (далі - Лімаренка А.) та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП (далі - Десятник Л.).

За результатом обслуговування виклику 25.08.2024 о 23.21, в електронному рапорті інспектор Лімаренко А зазначив: «Отримали виклик від заявника дзвінок з мобільного номеру НОМЕР_2 , який повідомив, що невідомий чоловік в неадекватному ймовірно нетверезому стані кричить під під'їздом. Прибувши на місце виклику, поблизу під'їздів нікого не виявлено та тишу ніхто не порушував. Зателефонувавши заявнику, якою виявилась жінка (відмовилась надавати будь-які особисті анкетні дані) повідомила, що невідомий хлопець помітивши фари транспортного засобу, побіг у невідомому напрямку. Заяви та пояснення не надходили. Подія фіксувалася на портативний відеореєстратор № 476603».

У подальшому наряд «Вежа-0301» 26.08.2024 о 00:15 через службовий планшетний пристрій самостійно створюють «Інше службове завдання» з поясненням: «Затриманий ОСОБА_3 за статтею 173 КУпАП, який доставлений до Дніпровського відділення поліції».

За результатом відпрацювання вищезазначеного завдання в електронному рапорті ОСОБА_5 вказав наступне: «Після відпрацювання виклику «Адмінправопорушення» зареєстрованого в Журналі ЄО ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області за № 15943 від 25.08.2024, приблизно через 10 (десять) хвилин наряду «Вежа-0301» перетелефонувала заявниця та повідомила, що невідомі особи повернулися. Прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , поліцейських зустріла заявниця, яка вказала, що невідомі особи зайшли до третьої квартири та продовжують там шуміти. Підійшовши до вказаної квартири, двері якої були відчиненні та звідти лунали крики, до працівників поліції вийшов власник квартири - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що до нього завітали приятелі. Згодом, один з чоловіків перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поводився неадекватно, агресивно та голосно кричав. Після зроблених зауважень почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік поліцейських та намагався завдати удару старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 в обличчя. Відносно невідомого чоловіка застосовано фізичну силу та спеціальний засіб кайданки. Невідомому чоловіку було повідомлено, що він затриманий та буде доставлений до Дніпровського відділення поліції. Час затримання 23.45 години. Даним чоловіком виявився ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів останнього служить у військовій частині НОМЕР_3 ). У відділення поліції о 00.03 годині викликано правову допомогу (заявка 237, ОСОБА_13 ) та швидку медичну допомогу. О 00.25 годині на місце події прибула швидка медична допомога, лікар Юзова, яка оглянула затриманого. О 00.35 годині ОСОБА_3 відмовився від правової допомоги. Відносно останнього складено адміністративні матеріали, а саме: протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 028849, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 328322, передбачений статтею 173 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова) серії ГБВ № 301763, передбачену частиною першою статті 178 КУпАП та постанову серії АПО18 № 705539, передбачену частиною першою статті 182 КУпАП. Після чого, ОСОБА_3 заспокоївся та вибачився. Нарядом «Вежа-0301» повідомлено військову службу правопорядку України (далі - ВСП). Час звільнення затриманого 00.43 години. На місце події прибув черговий наряд ВСП, які забрали ОСОБА_3 з собою. Стосовно події написано письмовий рапорт. Подія фіксувалася на портативні відеореєстратори № 476603 та № 476488».

На підставі відеозапису з портативного відеореєстратору № 476488, який був закріплений на форменому одязі ОСОБА_14 , дисциплінарною комісією висновано, що «… 25.08.2024 о 23.34 наряд «Вежа-0301» під'їхали до будинку, де їх зустріла заявниця, перед виходом зі службового транспортного засобу ОСОБА_6 нецензурно виразився відносно заявниці, яка в нічний час доби викликала наряд поліції. Остання під час розмови з ОСОБА_15 повідомила, що невідомі особи вийшли на подвір'я та почали штовхатися між собою, а згодом пішли до третьої квартири, де продовжують заважати іншим громадянам відпочивати в нічний час доби. Після чого, наряд «Вежа-0301» прямують до вказаного під'їзду та помічають на першому поверсі відчинені двері в квартиру, звідки голосно лунають крики. ОСОБА_5 підходить до вказаної квартири та стукає у вхідні двері, через декілька секунд в полі зору поліцейських з'являється власник цієї квартири. Після чого, працівник поліції зі словами «Що у вас тут трапилось», входить в квартиру та помічає ще одного чоловіка, як далі буде встановлено, що це ОСОБА_3 , який разом із особою жіночої статі знаходяться в кімнаті. Після чого, ОСОБА_5 запитує в учасників події, «Що у вас тут за бійка відбувалася?», на що ОСОБА_3 відповідає: «Нічого тут не відбувалося, та на даний час, все добре». Згодом, ОСОБА_6 прохає всіх учасників події вийти в під'їзд з документами, які посвідчують осіб для проведення перевірки, на що ОСОБА_3 відповідає, «А де ваші військові документи?» Після чого, ОСОБА_6 відповідає: « Слиш , воєннік» … ОСОБА_3 обурився таким слова та відповів: «Зі мною так спілкуватися не потрібно». Через декілька секунд останній починає голосно кричати «Слава Україні!», на що ОСОБА_6 відповідає: «Чому ти кричиш?». Після чого, ОСОБА_3 починає нецензурно виражатися в бік працівників поліції та заходить до кімнати. Згодом, з тієї ж кімнати виходить ще двоє невідомих осіб чоловічої статі та за ними виходить ОСОБА_3 тримаючи в руці посвідчення учасника бойових дій, а в іншого чоловіка в руці медаль. ОСОБА_3 стає на коліна та вкотре голосно кричить «Слава Україні! Героям Слава!», а в цей момент ОСОБА_6 відповідає: « Герої не синєлобі». … ОСОБА_3 починає знову нецензурно виражатися в бік поліцейських, називає їх колоборантами та додає, що він тільки приїхав з бойових завдань, й знову починає голосно кричати «Слава Україні!», і після чого стрімко починає зменшувати дистанцію до працівників поліції ... Підійшовши в притул до поліцейських, ОСОБА_3 повідомляє, що ОСОБА_6 перебуває під дією наркотичного сп'яніння. ОСОБА_6 із використанням ненормативної лексики, заштовхує ОСОБА_3 . назад до квартири зі словами: «Нецензурна лексика, вдарив мене ногою в пах». ОСОБА_3 голосно кричить своїм товаришам «викликайте поліцію». ОСОБА_6 заходить до квартири, при цьому розганяючи інших осіб зі словами: «Пішли всі вон». Вдруге штовхає ОСОБА_3 та намагається силоміць витягти останнього в під'їзд. Потім, ОСОБА_6 кричить про те, що його ОСОБА_3 вдарив по зубам, та наносить удар ногою в тулуб останньому, при цьому використовуючи нецензурну лайку і вдруге б'є ногою в тулуб ОСОБА_3 та намагається витягнути останнього в під'їзд. … Між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 починається штовханина в коридорі кварти, у процесі якої ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_6 перший його вдарив. Згодом, останні падають на підлогу в під'їзді, та поліцейський опиняється зверху ОСОБА_3 . У цей момент ОСОБА_15 контролює інших учасників події та не надає їм можливості підійти ближче. … О 23.39.31 ОСОБА_6 замахується рукою та ймовірно наносить удар по лежачому ОСОБА_3 , як у цей момент товариші останнього голосно кричать: « Слиш , та не бий ти ж ногами, він учасник бойових дій, що ви робите!?». … ОСОБА_15 подає вербальні команди затриманому та роз'яснює підстави адміністративного затримання, а ОСОБА_3 голосно кричить від болю. ОСОБА_6 проводить затримання ОСОБА_3 , виводячи руки затриманого за спину та застосовує спеціальний засіб кайданки. ОСОБА_15 роз'яснює затриманому те, що останнього зараз буде доставлено до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області. Після одягання кайданок, ОСОБА_18 . ногою стає в область голови затриманому та починає викручувати руки останньому, при цьому затриманий знаходиться на підлозі та не пручається. У цей момент ОСОБА_3 починає голосно кричати від болю з вживанням ненормативної лексики … . Згодом, ОСОБА_15 роз'яснює підстави адміністративного затримання та застосування фізичної сили товаришам ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_6 стає коліном на затриманого та знову починає викручувати руки останньому, який знаходиться на підлозі та не пручається, у процесі чого той голосно кричить від болю та плаче. Через деякий час, ОСОБА_5 переводить затриманого в положення сидячи. Як в цей момент ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_3 «Ти сиди не рухайся, а то тільки й можеш в пах бити». ….

Далі ОСОБА_15 пішла опитувати сусідів, яким ОСОБА_3 та його товариші заважали відпочивати. Згодом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підіймають затриманого... Після чого ОСОБА_3 почав нецензурно висловлюватись в бік поліцейських. Вивівши затриманого на вулицю, останній звертається до ОСОБА_15 з інформацією про те, що його вдарив поліцейський з вживанням ненормативної лексики. Після чого, затриманий звертається до ОСОБА_14 з повідомленням, що його вдарив поліцейський та починає голосно кричати. Через деякий час, ОСОБА_6 наносить удар ногою в область тулубу затриманому, у зв'язку з чим останній падає на землю та поліцейський ще завдає удар рукою по лежачому затриманому.

… ОСОБА_5 з портативним відеореєстратором підходить до службового транспортного засобу, ймовірно, щоб не фіксувати нанесення ударів ОСОБА_6 по затриманому, а тому, тільки на звук чутно удари і після чого стогін затриманого, після чого ОСОБА_3 повідомляє: «Все хорош, хорош». Згодом, затриманий запитує у поліцейських, «Чому ж ви не фіксуєте те, як ви мене б'єте», лежачи на землі. Поліцейські … підіймають затриманого з землі, який повідомляє, що має намір написати письмову заяву стосовно того, що працівники поліції його побили. На місце прибув допоміжний наряд поліції «Вежа-0401» … та спільно з якими перебував старший солдат ОСОБА_19 , старший стрілець радіотелефоніст (далі - старший солдат ВСП ОСОБА_20 ). Після чого, ОСОБА_3 звертається до старшого солдата ВСП ОСОБА_21 , з повідомленням про те, що його побив працівник поліції. Згодом, лейтенант поліції ОСОБА_22 садить затриманого в службовий транспортний засіб та повідомляє, що останнього зараз буде доставлено до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області. Також, на місце події прибув наряд «Вежа-0151» … . Через деякий час, як всі наряди роз'їхалися, ОСОБА_6 прохає ОСОБА_14 злити водою на руки, та у процесі розмови останній запитує: «В зуби попав?», на що ОСОБА_6 відповідає: «Так». Після чого, наряд «Вежа-0301» сідають до службового транспортного засобу та ОСОБА_5 вимикає портативний відеореєстратор о 23.54.35. Прибувши до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_5 вмикає портативний відеореєстратор о 23.59.02, на якому зафіксовано, як поліцейські ведуть затриманого до приміщення поліції, та останній нецензурно виражається в бік працівників поліції. Зайшовши до приміщення, ОСОБА_6 запитує у поліцейського ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області: «А куди цю чупакабру посадити ?» Затриманий вкотре повідомляє, що має бажання написати письмову заяву відносно ОСОБА_6 , який наніс йому тілесні ушкодження. Після чого, ОСОБА_6 підходить до затриманого та штовхає останнього, щоб той сів на лавку. Через деякий час ОСОБА_6 бере у руки портативний відеореєстратор та починає роз'яснювати ОСОБА_3 те, що останній на даний час перебуває в статусі затриманого, та повідомляє, що на даний час перебувають в ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області та запитує у затриманого чи потрібна останньому безоплатна правова допомога або медична допомога, на що затриманий надає позитивні відповіді. Затриманому було роз'яснено, які зараз будуть складені адміністративні матеріали та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У цей час ОСОБА_3 голосно плаче, перебиває ОСОБА_6 та починає битися головою об стіну. Після чого, затриманий знову починає виражатися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_18 . Через деякий час, затриманий неодноразово прохає поліцейських послабити кайданки, але на прохання останнього працівники поліції не реагують. В ході складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_3 , встановлюється, що останній є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 . Затриманий неодноразово вимагає від ОСОБА_6 , щоб останній представився, але той на прохання не реагує. ОСОБА_3 було повідомлено, що відносно останнього буде винесена постанова за частиною першою статті 178 КУпАП. Затриманий неодноразово прохає поліцейських написати письмову заяву відносно ОСОБА_6 , оскільки останній завдав йому тілесних ушкоджень, але ніхто з поліцейських на це не реагує. Після чого, затриманий починає нецензурно виражатися в бік працівників поліції. 26.08.2024 о 00.28 до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області прибула лікар, яка оглянула затриманого та повідомила, що у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, та в адміністративних матеріалах зазначила, що при огляді виявила синець в кутку лівого ока. Після чого, ОСОБА_15 роз'яснює ОСОБА_3 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та додає, що відносно останнього зараз буде винесено постанову за частиною першою статті 182 КУпАП. Згодом, 26.08.2024 о 00.36 ОСОБА_3 повідомляє, що відмовляється від допомоги адвоката, а о 00.39 лейтенант поліції ОСОБА_22 знімає кайданки з затриманого. Після чого, ОСОБА_6 ознайомлює ОСОБА_3 зі складеним протоколом про адміністративне затримання, де останній зазначає, що має скаргу відносно поліцейських та лікаря, яка його оглядала. Згодом, ОСОБА_5 ознайомлює ОСОБА_3 зі змістом протоколу, передбаченого статтею 173 КУпАП, а ОСОБА_15 з винесеними постановами відносно останнього. 26.08.2024 о 00.50 на місце події прибуває група швидкого реагування ВСП, які ведуть розмову зі ОСОБА_3 . ОСОБА_3 підходить до ОСОБА_6 та замахується кулаком, останній попереджає ОСОБА_3 про настання адміністративної відповідальності та штовхає його. Через деякий час ОСОБА_3 спільно з працівниками ВСП виходять з приміщення ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області, а поліцейські ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 залишаються для доопрацювання адміністративних матеріалів...»».

На підставі відеозапису з портативного відеореєстратору № 476603, який був закріплений на форменому одязі ОСОБА_15 , дисциплінарною комісією висновано, що «… 25.08.2024 о 23.34 наряд «Вежа-0301» під'їхали до будинку де їх зустріла заявниця, перед виходом зі службового транспортного засобу ОСОБА_6 нецензурно виразився відносно заявниці, яка в нічний час доби викликала наряд поліції. Остання під час розмови зі ОСОБА_15 повідомила, що невідомі особи вийшли на подвір'я та почали штовхатися між собою, а згодом пішли до третьої квартири, де продовжують заважати іншим громадянам відпочивати. Після чого, наряд «Вежа-0301» прямують до вказаного під'їзду та помічають на першому поверсі відчинені двері до квартири звідки голосно лунають крики. ОСОБА_5 підходить до вказаної квартири та стукає у вхідні двері, через декілька секунд у полі зору поліцейських з'являється власник цієї квартири. Після чого, поліцейський зі словами, «Що у вас тут не получається?», заходить в квартиру та помічає … ОСОБА_3 , який знаходиться в кімнаті разом із дівчиною. Після чого, ОСОБА_5 запитує: «Що у вас тут за бійка відбувалася?», на що ОСОБА_3 відповідає: «Нічого тут не відбувалос,я та наданий час все добре». Згодом, ОСОБА_6 прохає всіх учасників події вийти в під'їзд з документами, які посвідчують осіб для проведення перевірки, на що ОСОБА_3 відповідає: «А де ваші військові документи?». ОСОБА_6 відповідає: « Слиш , воєннік», на що ОСОБА_3 повідомляє, що з ним так спілкуватися не потрібно. Через деякий час ОСОБА_3 починає голосно кричати кілька разів «Слава Україні!», на що ОСОБА_6 відповідає: «Чому ти кричиш?». Після чого, ОСОБА_3 починає нецензурно виражатися в бік працівників поліції, на що ОСОБА_6 відповідає, що зараз на місце буде викликано ВСП. Згодом, ОСОБА_3 вкотре починає голосно кричати «Слава Україні! Героям Слава!», а в цей момент ОСОБА_6 відповідає: « Герої не синєлобі». Після чого, ОСОБА_3 знову нецензурно виражатися в бік поліцейських, називаючи їх колаборантами та додає, що він тільки приїхав з бойових завдань і знову починає голосно кричати «Слава Україні!» та поліцейські приймають рішення доставити ОСОБА_3 до відділення поліції для припинення правопорушення та складання відповідних адміністративних матеріалів. Згодом, ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_6 перебуває під дією наркотичного сп'яніння. Після чого, ОСОБА_6 підходить ближче до дверей в квартиру, й через декілька секунд повідомляє, що ОСОБА_3 вдарив його в пах. У цей момент ОСОБА_3 голосно кричить «викликай поліцію». Після чого, ОСОБА_6 заходить до квартири, при цьому розганяючи інших осіб зі словами: « Пішли всі вон», та в квартирі починається штовханина. Згодом, ОСОБА_6 кричить: «Ненормативна лексика, вдарив мене по зубам», та поліцейські намагаються ОСОБА_3 витягти з квартири в під'їзд. Під час чого, ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_6 перший його вдарив. Незабаром, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 падають на підлогу в під'їзд. У цей час ОСОБА_15 контролює інших учасників події, та не надає можливості їм підійти ближче. У процесі чого, товариші ОСОБА_3 починають голосно кричати: « Слиш , та не бий ти ж ногами, він учасник бойових дій, що ви робите?!». ОСОБА_15 подає вербальні команди затриманому та роз'яснює підстави адміністративного затримання, як в цей час ОСОБА_3 голосно кричить. ОСОБА_15 повідомляє затриманому, що зараз останнього буде доставлено до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області. Через декілька хвилин ОСОБА_3 починає голосно кричати …, виражатися ненормативною лексикою, плакати та повідомляє, «Для чого ж ви мене б'єте?!» …. Товариш ОСОБА_3 повідомляє ОСОБА_15 , «Для чого ж ви це творите?!», а в цей момент ОСОБА_3 голосно плаче. ….

Надалі ОСОБА_15 пішла до заявниці - ОСОБА_12 , відбирати письмове пояснення стосовно події. В цей час затриманий голосно кричить. Після чого, ОСОБА_3 звертається до ОСОБА_15 з повідомленням про те, що його побив старший лейтенант поліції та прохає це зафіксувати, але поліцейська на дане звернення не реагує. ОСОБА_15 відбирає письмове пояснення стосовно події від заявниці та 25.08.2024 о 23.54 - вимикає портативний відеореєстратор.

Прибувши до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області, 25.08.2024 о 23.58 ОСОБА_15 вмикає портативний відеореєстратор та фіксує, як поліцейські спільно зі старшим солдатом ВСП ОСОБА_24 прямують до приміщення поліції. … ОСОБА_6 роз'яснює ОСОБА_3 права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а останній в цей час голосно плаче. 26.08.2024 о 00.04 ОСОБА_15 телефонує на гучному зв'язку в центр надання правової допомоги… О 00.09 ОСОБА_15 телефонує на скорочений номер екстреного виклику швидкої медичної допомоги « 103». … У приміщенні відділення поліції ОСОБА_3 знову виражається нецензурною лайкою в бік працівників поліції та прохає послабити кайданки. 26.08.2024 о 00.28 в ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області заходить працівник швидкої медичної допомоги - Юзова, до якої звертається затриманий з інформацією про те, що його побив працівник поліції. … Через деякий час ОСОБА_3 вибачається перед працівниками поліції за свої дії. 26.08.2024 о 00.36 затриманий відмовляється від допомоги адвоката … працівники поліції ознайомлюють ОСОБА_3 зі складеними адміністративними матеріалами, яких останній ставить особистий підпис про ознайомлення. 26.08.2024 о 00.47 до відділення поліції заходить група швидкого реагування ВСП, які також ознайомлюються зі складеними адміністративними матеріалами відносно ОСОБА_3 … 26.08.2024 о 00.51 ОСОБА_3 звертається до ОСОБА_15 з проханням поспілкуватися один на один, у процесі розмови повідомляє: «Ти ж бачила що він мене побив!», на що поліцейська відповідає, «Я бачила те, як ти себе поводив». ОСОБА_3 відповідає: «Я ж такого не заслуговую», а ОСОБА_15 відповідає: «Якщо б ти нормально себе поводив, без виражання нецензурною лексикою в наш бік, то всього ось цього, а саме: адміністративних матеріалів, фізичної сили та кайданок, не було». Через деякий час, ОСОБА_3 знову підходить до ОСОБА_6 та замахується кулаком, на що поліцейський відштовхує особу та повідомляє про настання адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 знову починає нецензурно виражатися в бік ОСОБА_6 »».

Крім того, дисциплінарною комісією під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 476488 та № 476603 наряду «Вежа-0301» встановлено, що у процесі відпрацювання виклику ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знаходилися в під'їзді будинку без автоматичної вогнепальної зброї.

В ході службового розслідування було опитано всіх учасників події.

Так, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 у поясненнях надано несуперечливий виклад обставин події, який до того ж відповідає записам портативних відеореєстраторів.

Зокрема, ними було зазначено, що на місці події перебувало троє невідомих чоловіків та один з яких, перебуваючи в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, почав неадекватно поводитися, висловлюватися нецензурною лайкою та голосно кричати на увесь під'їзд «Слава Україні!». На прохання надати документи, які посвідчують особу, останній виніс медаль та посвідчення учасника бойових дій, яким махав і не надавав можливості з ним повністю ознайомитися, продовжуючи голосно кричати і висловлюватися нецезурною лайкою в бік поліцейських майже в притул підійшов до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , погрожуючи ОСОБА_6 зламати ногу. Надалі цей чоловік махнув своєю ногою в бік ОСОБА_6 та завдав йому удар у зону паху. Після цього було прийнято рішення затримати чоловіка, для чого ОСОБА_6 почав застосовувати заходи фізичного впливу та намагався затримати невідомого, але останній у свою чергу почав чинити опір поліцейському, відштовхувати ОСОБА_6 та махнувши кулаком попав йому в голову. У подальшому невідомого чоловіка вдалося витягти з квартири, де у коридорі під'їзду вони впали на підлогу. Правопорушник пручався та намагався нанести удари поліцейським, у зв'язку з чим, останнього було переведено в положення лежачи на живіт, задля особистої безпеки. Одну руку вдалося вивести за спину, а другу він не давав та чинив опір. В подальшому цього чоловіка вивели на вулицю для доправлення до відділення поліції та запропоновано йому присісти в очікуванні іншого поліцейського екіпажу. У відповідь затриманий продовжував поводити себе агресивно, висловлювався нецензурною лексикою в бік працівників поліції та помітивши ОСОБА_6 спробував завдати своєю ногою удару по поліцейському, але ОСОБА_6 своєю ногою заблокував удар затриманого, у зв'язку з чим, останній вдаривши своєю ногою по нозі поліцейського, через порушення координації рухів та алкогольного сп'яніння впав на землю, а ОСОБА_6 підійшов до затриманого аби його підняти, при цьому жодних заходів фізичного впливу ОСОБА_6 не застосовував.

Позивач у письмових поясненнях деталізував події, зазначивши, що ОСОБА_3 відреагував дуже агресивно на прохання пред'явити документи, завдав удару своєю ногою позивачу в область паху та геніталій, тому наступну спробу удару позивач заблокував ногою. Застосувавши для відволікання імітацію блоку ногою, позивач наблизився до ОСОБА_3 , схопивши останнього руками, та почав виводити його з квартири, але чоловік в свою чергу декілька разів завдав йому ударів, один з яких прийшовся в ніс. Одягнувши на ОСОБА_3 кайданки, позивач вирішив підняти затриманого, але той одразу голосно закричав і позивач одразу його відпустив. ОСОБА_3 не лежав на підлозі на животі, а підтиснув під себе коліна. Перевівши після сутички подих, позивач спробував підняти затриманого з підлоги, але як тільки доторкнувся до нього, він почав голосно кричати. Після цього затриманого вивели на вулицю, де ОСОБА_3 почав знову агресивно себе поводити і висловлюватися нецензурною лексикою в бік поліцейських та зі словами «как дал би, «ненормативна лексика!», замахнувся на позивача ногою, у зв'язку з чим позивач був вимушений поставити блок ногою, щоб відбити удар. Від контакту затриманий через порушення координації рухів не втримався та ногах та впав на землю, а позивач підійшов до нього з метою підняти. У подальшому затриманому було викликано швидку медичну допомогу, безоплатну правову допомогу та ВСП, після огляду лікарем ОСОБА_25 повідомлено, що жодних тілесних ушкоджень затриманий не має, окрім подряпини в районі лівого ока, про яку за проханням позивача лікар зазначила в протоколі про адміністративне затримання. Перебуваючи у приміщенні ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_3 продовжував вести себе зухвало, висловлювався нецензурною лайкою та провокував конфлікт.

Дисциплінарною комісією також було опитано й інших учасників події, зокрема, і затриманого ОСОБА_3 .

Він пояснив, що 25.08.2024 року близько 20.00 разом зі свої знайомим ОСОБА_26 прийшов до свого знайомого ОСОБА_27 . Усі разом вони вживали алкогольні напої. Після 22.00 почули дзвінок вхідних дверей до квартири, та власник квартири ОСОБА_28 пішов відкривати вхідні двері, а ОСОБА_29 з ОСОБА_26 вийшли з кімнати та побачили трьох працівників поліції: 2 чоловіка та жінка, один поліцейський високого зросту. ОСОБА_30 обурило те, що поліцейські не відповіли на його фразу «Слава України», тому він почав з ними сваритись та висловлюватись нецензурною лексикою в адресу поліцейського. Під час словесної сварки він замахнувся ногою в напрямок поліцейського, після чого працівник поліції високого зросту відштовхнув в сторону ОСОБА_31 та наніс один удар кулаком правої руки в голову, в область лівого ока, від якого ОСОБА_29 присів на ноги. Коли ОСОБА_29 намагався встати на ноги, поліцейський наніс два удари ногою в область тулуба в район грудної клітини та ребер. Після отриманих ударів двоє поліцейських почали його затримувати, схопивши за руку і за допомогою прийому рукопашного бою повалили на підлогу. Коли ОСОБА_29 лежав на підлозі на животі і не чинив активного спротиву, поліцейський високого зросту почав заламувати йому руки та одягнув кайданки. Тоді працівник поліції високого зросту, перебуваючи в положенні сидячи наніс декілька ударів долонею руки в область потилиці. Після нанесення цих ударів поліцейський встав на ноги та наступив ступнею ноги на шию, потім схопив за кисті рук, котрі були за спиною, в кайданках, та почав тягнути руки на себе. В цей момент ОСОБА_29 відчув гострий фізичний біль. ОСОБА_30 підняли і вивели на вулицю, де сварка з поліцейським високого зросту продовжилась. Стоячи у дворі поруч з клумбою, ОСОБА_29 відчув як нанесли удар, ймовірно ногою, від чого він впав на правий бік. У цей момент підбіг поліцейський високого зросту та наніс два удари кулаком у район ребер зліва, та потім відійшов. Після доставлення до ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області словесний конфлікт з поліцейським високого зросту продовжувався. Він декілька разів штовхав ОСОБА_30 , при чому кайданки не знімав та не послаблював.

ОСОБА_10 , який безпосередньо перебував на місці події спільно з ОСОБА_3 , пояснив, що 25.08.2024 він у своїй квартирі разом із ОСОБА_32 та ОСОБА_26 , ОСОБА_33 вживали алкогольні напої. Почувши дзвінок у вхідні двері, ОСОБА_34 пішов відчиняти двері та побачив на порозі трьох працівників поліції, двох чоловіків та жінку. Також в цей момент із квартири вийшов ОСОБА_3 і у нього виник словесний конфлікт з працівником поліції високого зросту. Під час сварки з поліцейськими ОСОБА_29 дістав посвідчення учасника бойових дій та почав його підносити працівникам поліції до обличчя, супроводжуючи це нецензурною лайкою. Тоді працівник поліції високого зросту, відштовхнувши в бік ОСОБА_35 , підбіг до ОСОБА_30 та наніс йому один удар кулаком в тулуб та два удари ногою, куди саме опитуваний не бачив, так як перебував за спиною поліцейського. Після цього працівники поліції почали затримувати ОСОБА_30 та виштовхувати його з квартири. Коли ОСОБА_29 перебував в положенні лежачи на животі, поліцейських високого зросту одягнув на нього кайданки, після цього затриманий активного спротиву не чинив. Тоді поліцейський високого зросту обійшов ОСОБА_30 , наступив йому на шию, схопив за руки, котрі були в кайданках, та почав їх випрямляти, тягнути до гори, спричинивши біль останньому. Після того, як руки ОСОБА_30 відпустили, його підняли на ноги та вивели з під'їзду.

ОСОБА_11 , який безпосередньо перебував на місці події спільно з ОСОБА_3 та був свідком затримання останнього, надав такі самі пояснення.

Також дисциплінарна комісія дослідила пояснення керівництва батальйону з підтвердними документами і відеозаписами щодо проведення інструктажів особового складу батальйону стосовно необхідності дотримання службової дисципліни та неухильному виконанні вимог нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів поліції, недопущення корупційних правопорушень, катування та нелюдського поводження з громадянами, затриманими.

Оцінивши зібрані матеріали, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивач допустив порушення службової дисципліни під час проведення адміністративного затримання ОСОБА_3 , у процесі якого поліцейський поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 . А також навмисно наносив удари руками і ногами по ОСОБА_3 , навмисно заподіював болю затриманому, що виражалося у тому, як позивач застосувавши спеціальний засіб кайданки до ОСОБА_3 , почав викручувати руки, при цьому затриманий знаходився на підлозі та не чинив супротиву, голосно кричав та плакав. Також позивачем під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , було допущено ряд недоліків, а саме: у графі «посада, найменування органу поліції, звання П.І.Б. посадової особи яка склала протокол», не зазначено повністю посаду поліцейського який цей протокол склав, а у графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» не зазначено час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, а лише вказано - «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 », із запису не зрозуміло хто саме проводив цей огляд та відсутні необхідні дані. Окрім переліченого вище встановлено, що позивач перебував на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишив без нагляду, не маючи змоги контролювати її.

Відповідач зайняв позицію, що наведені порушення є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету і довіри до органів Національної поліції України та є несумісними із подальшим його проходженням служби.

Під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією обставин, які пом'якшують відповідальність старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не встановлено, натомість визнано обставинами, що обтяжують відповідальність - вчинення дисциплінарного проступку умисно та повторно до зняття в установленому законодавством порядку попереднього стягнення.

Таким чином, дисциплінарна комісія у підсумку дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог статті 28 Конституції України, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18, частини 7 статті 29, частини 7 статті 42, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абзацу 1 пункту 6, пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 250/28380, пунктів 1, 3, 6, 7, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2, 4, 6, 8, 9, 16, 17 пункту 2.4 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 07.02.2024 № 282.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 1954 від 09.09.2024 позивача було допущено до виконання службових обов'язків за займаною посадою.

На підставі висновку службового розслідування, пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 11.09.2024 № 514 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції № 2105о/с від 18.09.2024 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача було звільнено зі служби в поліції.

З вказаними наказами позивача було ознайомлено 18.09.2024.

Не погоджуючись із цими наказами та звільненням його із служби в поліції, позивач звернувся до суду.

Позивач вважає ці накази протиправними, умотивовуючи свою позицію тим, що дисциплінарного проступку він не вчиняв, а відповідні висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам події.

Так, позивач заперечує вчинення ним тих дій, на які дисциплінарна комісія послалась в обґрунтування порушення ним службової дисципліни, та вказує, що в ході затримання та застосування фізичної сили і кайданок, доставлення ОСОБА_3 до відділення поліції порушень прав затриманого він не допускав, а всі заходи впливу були вимушені та пропорційні ситуації, яка склалась та поведінці затриманого і були необхідними для виконання службових обов'язків.

Аналогічно до викладених під час службового розслідування у письмових поясненнях обставин події, позивач спростовує, що навмисно ображав ОСОБА_3 , навмисно наносив удари руками і ногами, заподіював йому болю.

Зазначає, що застосування ним відповідно до приписів Закону України «Про Національну поліцію» фізичної сили та спеціальних засобів безпідставно та упереджено розцінено відповідачем як побиття затриманого та завдання йому болю.

Оцінка відеозаписів проводилась не об'єктивно, зокрема, не зазначено причини застосування ним фізичної сили, стандартні заходи фізичного впливу висвітлювалися як цілеспрямоване жорстоке поводження із затриманим, було зазначено, що позивач наносив затриманому удари руками і ногами, чого не було як на відеозапису, так і взагалі.

Відповідач не враховував, що ОСОБА_3 не отримав ніяких тілесних ушкоджень та в подальшому за медичною допомогою не звертався, не взяв до уваги поведінку ОСОБА_3 , його погрози фізичною розправою, нанесення ударів поліцейському, проігнорував те, що затриманий неодноразово був фігурантом кримінальних та адміністративних правопорушень та виявляв незрозумілу агресію до поліцейських.

Також позивач вважає, що висновок відповідача про те, що він не контролював себе, свої почуття, емоції ніяк не підтверджуються, до службового розслідування у цьому контексті висловлювань позивача та їх оцінки не було залучено думку психолога.

Щодо помилок при складанні протоколу про адміністративне затримання позивач вказує, що він зазначив у ньому свою посаду таким чином, як вона сформульована у його службовому посвідченні; при цьому вперше за декілька років зазначення саме у такий спосіб посади визнано помилковим. Стосовно унесення ОСОБА_4 запису до протоколу, то позивач вказує, що ОСОБА_4 є фельдшером бригади швидкої медичної допомоги, має медичну освіту, а тому і можливість установити, чи наявні у затриманого тілесні ушкодження. До того ж, на думку позивача, відомості, про відсутність яких зазначила дисциплінарна комісія, вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а не до протоколу адміністративного затримання.

Крім того, акцентує увагу на тому, що дисциплінарною комісією не було прийнято до уваги ставлення позивача до служби та його результативність у виявленні правопорушень як адміністративних так і кримінальних, виявленні автомобілів та осіб в розшуку.

У підсумку вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення є надзвичайно суворим та непропорційним його проступку, унаслідок того, що керівництво УПП в Херсонській області має до нього негативне та упереджене ставлення.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що в ході службового розслідування повно та всебічно було досліджено документи та матеріали, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, причини та умови, що призвели до вчинення проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарною комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Таким же чином, як і у висновку службового розслідування, відповідач аргументує факт та обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції.

Зокрема, відповідач зауважує, що відповідно до висновку службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що позивач під час проведення адміністративного затримання ОСОБА_3 поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 . А також навмисно наносив удари руками і ногами по ОСОБА_3 , навмисно заподіював болю затриманому, що виражалося у тому, як старший лейтенант поліції ОСОБА_6 застосувавши спеціальний засіб кайданки до ОСОБА_3 , почав викручувати руки, при цьому затриманий знаходився на підлозі та не чинив супротиву, голосно кричав та плакав. Відповідач вважає трактування вказаних подій позивачем, як такі що є правомірними, і спростовування навмисного нанесення ударів руками і ногами по затриманому ОСОБА_3 і спростовування факту навмисного заподіяння болю затриманому є обраним способом засобу позивача з метою уникнення дисциплінарної відповідальності за скоєне дисциплінарне правопорушення.

Також позивачем під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , було допущено ряд недоліків, а саме: у графі «посада, найменування органу поліції, звання П.І.Б. посадової особи яка склала протокол», не зазначено повністю посаду поліцейського який цей протокол склав, а у графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» не зазначено час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, а лише вказано - «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 », із запису не зрозуміло хто саме проводив цей огляд та відсутні необхідні дані. Крім того, в ході службового розслідування встановлено, що позивач перебував на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишили без нагляду, не маючи змоги контролювати її.

Саме сукупність викладених вище обставин стала підставою для накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Більш того обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Порушення, вчинені позивачем, є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету і довіри до органів Національної поліції України та є несумісними із подальшим його проходженням служби і до позивача цілком правомірно, обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин встановлених під час службового розслідування застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Оцінюючи доводи сторін у співставленні з установленими обставинами справи, суд виходить з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».

Відповідно до положень статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокоема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Основні повноваження поліції визначені у статті 23 Закону №580-VIII, згідно з якою поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях;

бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Статтею 29 Закону №580-VIII визначені вимоги до поліцейського заходу, відповідно до якої поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди. Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.

Згідно із частиною сьомою статті 29 Закону №580-VIII поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.

Відповідно до статті 30 Закону №580-VIII поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Згідно із частинами першою - третьою статті 42 Закону №580-VIII, поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників.

Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

Згідно із пунктом 3 частини 4 статті 42 Закону №580-VIII для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби, як засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо).

Поліцейський зобов'язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату (частина 7 статті 42 Закону №580-VIII).

Приписами статей 43, 44 Закону №580-VIII установлено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров'ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Згідно із статтею 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

З аналізу викладених положень Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Відповідно до частин першої - четвертої, шостої - восьмої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 - 7, 9, 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин 4 - 6 статті 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

За приписами частин сьомої - дев'ятої, дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Статтею 22 Дисциплінарного статуту установлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування.

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Згідно із статтею 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.

За приписами статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Спір у цій справі виник у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні статті 28 Конституції України, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18, частини 7 статті 29, частини 7 статті 42, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абзацу 1 пункту 6, пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 250/28380, пунктів 1, 3, 6, 7, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 1, 2, 4, 6, 8, 9, 16, 17 пункту 2.4 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 07.02.2024 № 282.

Суть дисциплінарного проступку полягала, на думку відповідача, у тому, що позивач допустив порушення службової дисципліни під час проведення адміністративного затримання ОСОБА_3 , у процесі якого поліцейський поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 . А також навмисно наносив удари руками і ногами по ОСОБА_3 , навмисно заподіював болю затриманому, що виражалося у тому, як позивач застосувавши спеціальний засіб кайданки до ОСОБА_3 , почав викручувати руки, при цьому затриманий знаходився на підлозі та не чинив супротиву, голосно кричав та плакав. Також позивачем під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , було допущено ряд недоліків, а саме: у графі «посада, найменування органу поліції, звання П.І.Б. посадової особи яка склала протокол», не зазначено повністю посаду поліцейського який цей протокол склав, а у графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» не зазначено час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, а лише вказано - «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 », із запису не зрозуміло хто саме проводив цей огляд та відсутні необхідні дані. Окрім переліченого вище встановлено, що позивач перебував на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишив без нагляду, не маючи змоги контролювати її.

Суд в контексті цього спору зауважує на таке.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (зокрема, і у постанові від 18.04.2022 у справі № 540/186/20, на яку посилається скаржник в обґрунтування вимог касаційної скарги) звертав увагу, що адміністративний суд в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Суд у цій справі враховує, що за висновком відповідача, порушення позивачем службової дисципліни, Присяги поліцейського полягало в тому, що позивач:

- навмисно заподіював болю затриманому ОСОБА_3 , що виражалося у тому, як позивач застосувавши спеціальний засіб кайданки до ОСОБА_3 , почав викручувати руки, при цьому затриманий знаходився на підлозі та не чинив супротиву, голосно кричав та плакав

- навмисно наносив удари руками і ногами по ОСОБА_3 ;

- поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 ;

- під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , було допущено ряд недоліків, а саме: у графі «посада, найменування органу поліції, звання П.І.Б. посадової особи яка склала протокол», не зазначено повністю посаду поліцейського який цей протокол склав, а у графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» не зазначено час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, а лише вказано - «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 », із запису не зрозуміло хто саме проводив цей огляд та відсутні необхідні дані;

- перебував на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишив без нагляду, не маючи змоги контролювати її.

Щодо навмисного нанесення ударів руками і ногами, то такий висновок службового розслідування ґрунтується на відеозаписах з портативних відеореєстраторів поліцейських та поясненнях осіб, щодо дій яких і був викликаний екіпаж.

Суд дослідив відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, які були надані відповідачем та які досліджувались дисциплінарною комісією, і за наслідком дослідження цих доказів вважає, що описані дисциплінарною комісією події ймовірно могли мати місце, однак на відеозаписах відповідні рухи позивача, місцеположення його кінцівок та тіла затриманого знаходяться поза кадром, а тому об'єктивно неможливо стверджувати, що позивач дійсно вчиняв ті дії, на які послалась дисциплінарна комісія.

Тобто, на переконання суду, як вбачається з відеозаписів, на них не зафіксовано жодного удару рукою чи ногою, які б мали характер навмисних або не відповідних ситуації затримання ОСОБА_3 , при цьому навіть у випадках замаху позивачем кінцівками в бік ОСОБА_3 не відеозаписах не зафіксовано торкання його кінцівок до тіла ОСОБА_3 , тобто безпосередньо самого удару, а отже сам факт нанесення тому ударів не доведено.

У матеріалах службового розслідування відсутні жодні докази, які б свідчили, що ОСОБА_3 позивачем нанесені тілесні ушкодження будь-якого ступеню, у тому числі і синців, забоїв, що було б неминучим наслідком завдання йому ударів.

З матеріалів службового розслідування взагалі не видно, що дисциплінарна комісія враховувала пояснення позивача та своєрідну поведінку ОСОБА_3 , його психоемоційний стан, погрози позивачу як поліцейському та намагання нанести йому удари.

Фактично, як нанесення ударів, так і заподіяння болю ОСОБА_3 ґрунтується майже виключно на припущеннях дисциплінарної комісії, оскільки відповідний умовивід комісією зроблений, поряд із поясненнями свідків, на підставі наявних на відеозаписах окремих звуків, а не чіткої фіксації зображення безпосереднього завдання удару або вчинення іншого фізичного впливу з метою завдання болю.

При цьому джерело та характер таких звуків не ідентифіковані, і тому вони не можуть бути такими, що достовірно свідчать про нанесення ОСОБА_3 ударів або застосування іншого фізичного впливу.

Пояснення ж свідків не могли бути єдиним належним і достовірним доказом учинення позивачем тих дій, які поставлені йому у провину, оскільки такі містять суперечності як щодо обставин події, так і того, коли, хто і куди саме наносив удари, у той час як пояснення самого ОСОБА_3 навіть підтверджують те, що він здійснював спроби нанести удари позивачу ногами.

Слід також відзначити, що із відеозаписів неможливо встановити, що позивач саме викручував руки ОСОБА_3 , а тим більше з метою заподіяння болю.

Твердження дисциплінарної комісії про те, що на відеозаписах зафіксовано, як позивач «ногою стає в область голови затриманому та починає викручувати руки останньому», «стає коліном на затриманого та знову починає викручувати руки останньому», «наносить удар ногою в область тулубу затриманому, у зв'язку з чим останній падає на землю та поліцейський ще завдає удар рукою по лежачому затриманому» - суперечить тим самим відеозаписам, на яких в полі зору портативних відеокамер відсутні відповідні зображення.

Певні маніпуляції з кінцівками ОСОБА_3 , які частково видні на відеозаписах, мали місце під час затримання та безпосередньо після нього, що не виключає їх як такі, що вчинені саме унаслідок ситуації та обставин затримання.

Висновок службового розслідування також не містить обґрунтування причин відхилення / неврахування пояснень позивача щодо вжиття ним захисних заходів / дій у відповідь на агресію ОСОБА_3 , у тому числі таких спеціальних заходів захисту, як блокування тих ударів, які намагався нанести позивачу затримуваний.

Службовим розслідуванням ніяк не враховано, що ситуація викликана саме поведінкою затриманого, його агресією і погрозами у бік поліцейських та спробами завдати їм ударів. Ба більше того, затриманий навіть встиг нанести позивачу удар в обличчя та в пах.

У цьому аспекті суд також звертає увагу на те, що відповідач не спростовує наявності підстав та адекватності і співмірності застосування фізичної сили при затриманні ОСОБА_3 , застосування до нього спеціальних засобів - кайданок.

При цьому відповідач ставить у провину позивачу вчинення дій, які сформульовані ним як «навмисне завдання ударів, навмисне завдання болю», проте вказує на порушення позивачем положень частини 7 статті 29, частини 7 статті 42 Закону № 580-VIII, які врегульовують окремі питання припинення заходів примусу.

Жодним чином не враховано й того, що позивач не був одноосібно ініціатором затримання ОСОБА_3 , застосування до нього фізичної сили та спеціальних засобів, оскільки на відеозаписах чітко видно, що відповідні рішення для реагування на ситуацію приймались членами екіпажу «Вежа-0301» спільно.

Враховуючи викладене, суд уважає передчасним, а тому й помилковим висновок відповідача про наявність складу дисциплінарного проступку в діях позивача в частині, яка розцінена службовим розслідуванням, як «навмисне нанесення ударів руками і ногами; навмисне заподіяння болю затриманому», оскільки такі висновки достовірно не підтверджені належними і допустимими доказами.

Щодо висновку про те, що позивач «поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 », то суд частково погоджується із такою позицією відповідача.

Як вбачається з відеозаписів та не спростовано учасниками справи, позивач дозволив собі вислови «слиш, воєннік», «герої не синєлобі», «пішли всі вон», «а куди цю чупакабру посадити?», декілька разів використав лайку під час боротьби із ОСОБА_3 та після нанесення ним ударів позивачу.

При цьому відповідач указав, що тим самим позивач порушив вимоги статті 18 Закону № 580-VIII, статті 1 Дисциплінарного статуту та Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 07.02.2024 № 282.

У той же час, вимога поводитися стримано, доброзичливо, уважно і ввічливо, контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку, передбачена безпосередньо не зазначеними нормами, а положеннями Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706), про порушення яких відповідач не згадав.

Щодо такого порушення службової дисципліни, як допущення недоліків під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 , то суд зазначає таке.

Відповідач зазначив, що позивач у протоколі про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 :

- у графі «посада, найменування органу поліції, звання П.І.Б. посадової особи яка склала протокол», не зазначено повністю посаду поліцейського який цей протокол склав;

- у графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» не зазначено час надання медичної допомоги, номер бригади швидкої медичної допомоги, прізвище та ініціали лікаря, а лише вказано - «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 », із запису не зрозуміло хто саме проводив цей огляд та відсутні необхідні дані.

Відповідач зазначив, що тим самим позивач порушив положення статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абзацу 1 пункту 6, пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941.

Так, відповідно до статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Згідно з абзацом 1 пункту 6, пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне затримання в ньому зазначаються, зокрема, у графі «посада, найменування органу поліції, звання, П.І.Б. особи, яка склала протокол» - прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень).

Про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи в протоколі про адміністративне затримання, де зазначаються: відомості щодо наявності або відсутності у затриманої особи тілесних ушкоджень. Якщо виявлено тілесні ушкодження, потрібно зазначити, на яких саме частинах тіла вони є та їх характер (синці, подряпини, різані рани тощо).

Отже, тими нормами, порушення саме яких поставлено у провину позивачу, не передбачено зазначення у протоколі про адміністративне затримання повністю посади поліцейського, а також часу надання медичної допомоги, номеру бригади швидкої медичної допомоги, прізвища та ініціалів лікаря.

Оглянувши протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024, суд встановив, що позивач у ньому вказав свою посаду як «інспектор батальйону УПП в Херсонській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 », як, до речі, зазначено і у його службовому посвідченні. У графі «при особистому огляді тілесні ушкодження не виявлені/виявлені» вказано «синець у кутку лівого ока. Алкогольне сп'яніння. ОСОБА_4 ».

Таким чином, зміст заповненого позивачем протоколу відповідає положенням статті 261 КУпАП, абзацу 1 пункту 6, пункту 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, на що не звернув уваги відповідач.

Щодо висновку про те, що позивач порушив вимоги підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 за № 250/28380, оскільки дисциплінарною комісією під час перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 476488 та № 476603 наряду «Вежа-0301» встановлено, що у процесі відпрацювання виклику ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знаходилися в під'їзді будинку без автоматичної вогнепальної зброї, тобто перебував на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишив без нагляду, не маючи змоги контролювати її.

Так, відповідно до наведених положень вказаної Інструкції, поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний під час виконання службових обов'язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами. Категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

З переглянутого судом відеозапису вбачається, що позивач та його колега ОСОБА_7 дійсно знаходились в під'їзді будинку без автоматичної вогнепальної зброї. При цьому на відеозаписі не видно наявності у них автоматичної зброї також і при прибутті із затриманим до відділення поліції.

Відповідно до частин 2, 4, 7 статті 14, частин 1, 2, 4 статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

У період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Стаття 18 Дисциплінарного статуту забезпечує поліцейському право на захист під час проведення службового розслідування, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Такі ж правові норми закріплені у підпунктах 2, 5 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що службове розслідування призначено у зв'язку з виявленням таких відомостей:

- допущених інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 недоліків під час складання протоколу про адміністративне затримання серії АЗ № 028849 від 26.08.2024 відносно ОСОБА_3 ;

- викручування старшим лейтенантом поліції Гадючком Є. рук затриманому ОСОБА_3 , до якого застосований спеціальний засіб кайданки.

Те, що позивач та старший лейтенант поліції ОСОБА_7 перебували на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї - не слугувало підставою для призначення службового розслідування.

Безпосередньо вже у висновку службового розслідування з'явилось посилання на порушення позивачем та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Єдиними використаними дисциплінарною комісією доказами учинення проступку є відеозапис, згідно з якою 25.08.2024 позивач перебував на місці події без автоматичної зброї, а також довідка начальника сектору озброєння управління патрульної поліції в Херсонській області капітана поліції Романа Кузнецова (від 04.09.2024,без номеру), відповідно до якої станом на 04.09.2024 (тобто станом на день видачі довідки) позивач та старший лейтенант поліції ОСОБА_7 закріплені за автоматичною вогнепальною зброєю АК 74 та 120 набоїв 5.45 мм та про що зроблені записи в Книзі видачі і приймання озброєння від 21.05.2022.

Дисциплінарною комісією у висновку не вказано, чи була наявна 25.08.2024 автоматична зброя у позивача, де вона знаходилась під час події, чи передавалась вона іншим особам та кому саме.

При цьому матеріали службового розслідування взагалі не містять доказів того, що позивач був обізнаний про те, що йому у провину ставлять також порушення вимог підпункту 4 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Також відсутні докази пропонування позивачу надати пояснення з приводу згаданого порушення.

Потрібно зазначити, що дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясування складу дисциплінарного проступку в її діях.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення має враховуватися характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідачем натомість не доведено того, що ним встановлені характер і обставини проступку в цій частині, а також не доведено, що ним було забезпечено право позивача на захист, тобто право надати пояснення та докази.

У підсумку суд, оцінюючи правильність та обґрунтованість рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, приходить до такого.

Сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміють протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

При цьому, ступінь тяжкості дисциплінарного проступку має відповідати фактичним обставинам подій, за яких його вчинено, та підтверджуватись належними доказами.

Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення, у чому саме полягає таке порушення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Ляшко проти України», суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

У даному випадку відповідач обмежився застосуванням крайнього і найтяжчого виду дисциплінарного стягнення, не дослідивши в повній мірі всі обставини спірних правовідносин, а також особу поліцейського.

В ході судового розгляду спростовано категоричні висновки відповідача про вчинення позивачем таких дій, як навмисні нанесення ударів та завдання болю затриманому, допущення недоліків при складенні протоколу про адміністративне затримання, що за позицією відповідача становило порушення вимог статті 28 Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, Дисциплінарного статуту, статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП в Херсонській області ДПП.

На переконання суду, такі висновки відповідача не в повній мірі відповідають обставинам події, зафіксованим у відеозаписах портативних відеореєстраторів поліцейських, засновані переважно на припущеннях та зроблені без урахування усіх обставин справи.

Зазначивши як дисциплінарний проступок те, що позивач поводився грубо, не стримано, зневажливо, не контролював свою поведінку, почуття, емоції, допускав використання ненормативної лексики та навмисно ображав ОСОБА_3 , відповідач не деталізує такі свої висновки та не зазначає, які саме дії позивача були грубими, які зневажливими, у чому саме полягало навмисне ображання ОСОБА_3 . Твердження відповідача про те, що позивач не контролював свою поведінку, почуття, емоції також є загальними і не конкретизованими.

При цьому щодо інших поставлених у провину позивачу дій, таких як перебування на місці події без виданої для несення служби автоматичної зброї, тобто залишив без нагляду, не маючи змоги контролювати її, то такий висновок відповідачем зроблений без дотримання процедури проведення службового розслідування, оскільки відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний про таку підставу призначення службового розслідування та йому було забезпечено право надати пояснення.

Також відповідачем не доведено і не обґрунтовано, що дисциплінарний проступок позивача у цій частині є такого ступеню тяжкості, який вимагав би застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції.

Однак, ступінь тяжкості дисциплінарного проступку має відповідати фактичним обставинам подій, за яких його вчинено, та підтверджуватись належними доказами. Дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами не може вважатись результатом ефективного розслідування.

Суд вважає, що відповідач не обґрунтував застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції.

Тому суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги шляхом визнання протиправним і скасування наказу Департаменту патрульної поліції № 517 від 11.09.2024 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та визнання протиправним і скасування наказу Департаменту патрульної поліції № 2105 о/с від 18.09.2024.

У зв'язку з цим підлягає задоволенню й інша похідна позовна вимога щодо зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції з 19.09.2022.

При цьому позовна вимога про скасування наказу Департаменту патрульної поліції № 517 від 11.09.2024 підлягає задоволенню частково, шляхом його скасування в частині, яка стосується безпосередньо позивача. Решта наказу прийнята відносно інших осіб, на права, свободи та інтереси позивача не впливає, а отже не може бути скасована в межах розгляду цієї справи.

Щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу Законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною 1 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з пунктом 15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до пункту 6 Розділу 3 вказаних Порядку та умов поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки про доходи №1732 від 21.10.2024, середньоденне грошове забезпечення позивача складало 661,20 грн.

Позивача звільнено з 18.09.2024, судом рішення приймається 22.11.2024, а відтак кількість днів вимушеного прогулу становить 65 днів.

Виходячи з наведеного, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу з 19.09.2024 по 22.11.2024 становить 42978,00 грн.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні визначена судом без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Згідно із пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідачем не доведено в повній мірі правомірність прийнятих ним наказів, які оскаржені позивачем.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 517 від 11.09.2024 в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції № 2105 о/с від 18.09.2024.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції з 19 вересня 2024 року.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.09.2024 по 22.11.2024 в сумі 42978 (сорок дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн 00 коп, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення з частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції з 19 вересня 2024 року та в частині стягнення на його користь заробітної плати за один місяць, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2024 року.

Суддя А.С. Пекний

Попередній документ

123406891

Наступний документ

123406893

Інформація про рішення:

№ рішення:	123406892
№ справи:	420/31403/24
Дата рішення:	22.11.2024
Дата публікації:	02.12.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Повернуто (19.05.2025)
Дата надходження:	05.05.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування наказів

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

13.11.2024 11:30	Одеський окружний адміністративний суд
22.11.2024 11:00	Одеський окружний адміністративний суд
28.01.2025 13:30	П'ятий апеляційний адміністративний суд
04.03.2025 13:30	П'ятий апеляційний адміністративний суд