Справа № 420/34673/24
29 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 148 775,25 грн.
Ухвалою від 12.11.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення № 0060825-2409-1505 та №1728567- 2409-1505 від 28.03.2023 направлено за адресою: АДРЕСА_1 (згідно корінця податкового рішення), але за цією адресою позивач не зареєстрований та не проживає, а про наявність вказаних податкових повідомлень-рішень дізнався лише після отримання відповіді на адвокатський запит (лист ГУ ДПС в Одеській області станом від 11.10.2024 №39045/6/15-32-24-09-06).
Нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2 та 117, використовуються виключно з метою отримання прибутку при здійсненні підприємницької діяльності, а саме при розміщенні та проживанні відпочиваючих (громадян) в курортно-літні періоди року.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно цього Переліку з 03 березня 2022 року по 17 серпня 2022 року територія смт Затока, Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади, Білгород-Дністровського району Одеської області визнається територією, на якій велися бойові дії.
Об'єкти оподаткування за ППР № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409- 1505 від 28.03.2023 розташовані за адресою АДРЕСА_3 , тобто на території віднесеної Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України де велись боєві дії.
Також, позивач зазначив, що 21.05.2022 року Одеською обласною військовою адміністрацією та військовою частиною НОМЕР_1 видано наказ №9 «Про заборону перебування осіб на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області». Згідно вказаного наказу введено заборону на перебування осіб, окрім тих, що виконують військові завдання, на пляжних зонах у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області на час дії воєнного стану до його скасування/припинення, або до видачі окремого наказу, враховуючи те яка з вказаних подій настане раніше. Власників (користувачів) приміщень, земельних ділянок, прилеглих до пляжних зон, суб'єктам господарювання у сфері готельно-ресторанного бізнесу, туризму ті інших видів діяльності зобов'язано забезпечити виконання вказаних заборон.
Крім того, Одеською обласною військовою адміністрацією 14.06.2022 винесено розпорядження №334/А-2022, яким доручено коменданту Одеської області організувати перевірку та за наявності підстав додаткове встановлення попереджувальних знаків про мінування на визначених ділянка узбережжя Чорного моря в Одеській області.
Власникам та користувачам приміщень, земельних ділянок, розташованих у межах територій, визначених наказом, доручено забезпечити: дотримання заборон щодо перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в'їзд/виїзд транспортних засобів; організацію господарської діяльності, з урахування вимог заборон.
Вказаним розпорядженням також зобов'язано голів районних державних (військових) адміністрацій та органи місцевого самоврядування, за сприяння керівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, здійснити заходи, що обмежують або унеможливлюють доступ до пляжних зон у межах прибережної смуги Чорного моря (перекриття, загородження доріг, проходів, мостів та ін.).
Також, відповідно до наказу голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації та командира військової частини НОМЕР_1 від 16 липня 2022 року №16 «Про встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на окремих територіях Одеської області в умовах правового режиму воєнного стану» встановлено особливий режим в'їзду/виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на узбережжі Чорного моря, затоках, у внутрішніх морських водах в межах пляжних зон та на територіях пляжних зон, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території Одеської області.
На цих територіях перебування, пересування, вхід/вихід громадян, іноземців та осіб без громадянства, в'їзд/виїзд транспортних засобів забороняється.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З аналізу зазначених норм вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації. Станом на дату звернення позивача до суду воєнний стан в Україні не припинено.
Таким чином, враховуючи доводи представника позивача, введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації, з метою забезпечення прав позивача, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.
Суддя вважає необхідним прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 170 КАС України не встановлено.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 КАС України та оцінюючи справу за критеріями, переліченими у ч. 3 ст. 257 КАС України, які суд враховує при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження, суд вважає необхідним розглянути дану справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Статтею 258 КАС України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін починається через тридцять днів з дня відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України, суддя
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.
Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі докази, якими можуть бути підтверджені заперечення проти позову та надіслати копію відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з моменту отримання відзиву на позовну заяву, подати суду та іншій стороні відповідь на відзив, а відповідачу, у той самий строк - заперечення.
Справа розглядатиметься суддею одноособово за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою: http://adm.od.court.gov.ua
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк