Справа № 420/31408/24
29 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 259247,63грн. за період з 01.01.2021 по 01.09.2024 (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії);
зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити помісячний розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії 259247,63грн. за період з 01.01.2021 по 01.09.2024 (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року по справі №420/28667/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2021 по 01.09.2024 та нараховано заборгованість у сумі 259247,63 грн. яка обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Позивач вважає, що несвоєчасна виплата у повному обсязі пенсії свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління, а тому 05.09.2024 року позивач звернулась до Головного управління з запитом в якому у п.5 просила нарахувати та виплатити позивачу компенсаційні втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2021 року по 01.09.2024року. Проте 11.09.2024 року Головне управління листом повідомило про те, що відсутні підстави для виплати компенсації. Позивач вважає відмову протиправною та за захистом своїх прав звернулась до суду.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки відсутні обов'язкові умови.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовим пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (пенсійна справа №N/A13709-МВС).
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/28667/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року позов задоволено.
Суд вирішив: Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01 січня 2021 року. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01 березня 2022 року. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення суду у справі № 420/28667/23 набрало законної сили 23.02.2024 року.
Ухвалою суду у справі № 420/28667/23 від 05.08.2024 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.03.2022 року сумою 24283,61 грн., яка була перерахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року у справі №420/28667/24.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 420/28667/23, з урахуванням висновків ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі № 420/28667/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 16.04.2024 та 21.08.2024 проведено перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум, з 01 березня 2022 року, з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 становитиме 30460,16 грн. Повідомлено, що сума доплати за період з 01.01.2021 по 31.08.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 259247,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Інформація про виконання рішення суду від 23.01.2024 по справі № 420/28667/23 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року по справі №420/28667/23 з 01.09.2024року Головне управління здійснило першу виплату перерахованої пенсії, але лише за поточний місяць.
05.09.2024 року позивач звернулась до Головного управління з запитом в якому у п.5 просила нарахувати та виплатити їй компенсаційні втрати частини доходів з урахуванням індексу інфляції у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2021 року по 01.09.2024 року (день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії).
11.09.2024 року Головне управління листом повідомило позивача про те, що відсутні підстави для виплати компенсації.
Позивач вважає відмову протиправною та за захистом своїх прав звернулась до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюються правовими нормами Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати № 2050-III від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон № 2050-III) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок №159), в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Так, за статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
За приписами статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Як зазначено в пункті 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 21.06.2018 (справа №523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17) від 15.04.2019 (справа №727/7818/16-а), 14.04.2021 року (справа № 465/322/17).
При цьому суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18) з огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Водночас, згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон №2050-III фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам. Зокрема у постановах від 01.05.2023 року у справі №380/23651/21, від 16 жовтня 2023 року у справі №200/18159/21 Верховний Суд зазначив, що з аналізу норм №2050-III та №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Поряд з цим, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 Верховний Суд наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
При цьому, як вже було зазначено, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, за наявності визначених Законом №2050-III умов, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Також, у постанові від 29.09.2022 року у справі №520/1001/19 Верховний Суд наголошував на тому, що дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії). У цій же постанові колегія суддів вказувала, що законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці. Аналогічний висновок щодо застосування тих самих норм права у подібних правовідносинах викладено й у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 та застосована у постанові від 20.10.2022 у справі №140/862/19, де зауважено, що законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.
Аналіз положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, з урахуванням вищевикладених висновків Верховного Суду щодо їх застосування та предмету спору у справі, яка розглядається, змісту та характеру спірних правовідносин, обставин цієї справи, дає підстави для висновку, що реалізація позивачем права на компенсацію, передбаченого вказаними вище актами законодавства, не пов'язується законодавцем з обставинами щодо оскарження у судовому порядку дій та/або бездіяльності пенсійного органу стосовно строків виплати доходу (в тому числі пенсії), або з оскарженням у встановленому законом порядку підзаконного нормативно - правового акту, на підставі якого здійснювалась виплата пенсії, визнання його нечинним, таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили. Наявність вини відповідного пенсійного органу також не визначена як обов'язкова умова для нарахування та виплати компенсації, щодо якої у спірних відносинах виник спір, й це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №380/23651/21.
Судом у цій справі встановлено, що На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 420/28667/23, з урахуванням висновків ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 по справі № 420/28667/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 16.04.2024 та 21.08.2024 проведено перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум, з 01 березня 2022 року, з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2024 становитиме 30460,16 грн. Повідомлено, що сума доплати за період з 01.01.2021 по 31.08.2024 з урахуванням фактично виплачених сум склала 259247,63 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Однак, остаточна виплата позивачу перерахованої пенсії наразі не здійснена, що підтверджується доводами позивача.
Враховуючи те, що визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, то суд вважає, що вимоги позивача у цій справі є необґрунтованими і передчасними. На даній стадії правовідносин між сторонами відступні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
У цій справі судом не встановлено ознак противності у діях відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, оскільки з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.