Справа № 420/36360/24
29 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал» про стягнення коштів ,
встановила:
До суду з позовом звернулось Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - позивач, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області) до Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал» (далі-відповідач, КП “Білгород-Дністровськводоканал»), у якому просить стягнути з Комунального підприємства “Білгород-Дністровськводоканал» до Державного бюджету Одеської міської ТГ (отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/21081100; код отримувача(ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача : Казначейство України(ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA518999980313050106000015744; код класифікація доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету “Адміністративні штрафи та інші санкції») штрафні санкції згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №6 від 04.06.2024 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, матеріали позовної заяви не містять платіжний документ про сплату позивачем судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674 платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для пракцездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов яким заявлено вимогу майнового характеру на суму 34 000, 00 грн., а тому сума судового збору складає 3028,00 грн.
Оскільки позивачем не надано документ про сплату судового збору, то вказане свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання платіжного документу про сплату судового збору в сумі 3028,00 гривень.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна