Справа № 420/35577/24
28 листопада 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ), що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв?язку з пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», а саме: з 30.01.2023 по 19.04.2023, з 19.04.2023 по 11.05.2023;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров?я, у зв?язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов?язаним із захистом Батьківщини, та отриманих травм в полоні, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров?я до іншого, а саме з 30.01.2023 по 19.04.2023, з 19.04.2023 по 11.05.2023 із розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу лікування, з урахуванням проведених виплат за цей період.
Щодо заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, то суддя враховує наступне.
Згідно частини 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, у т.ч. грошового забезпечення військовослужбовцям.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір.
Відтак, спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
У цій справі судом встановлено, що у період з 11.03.2022 по 09.09.2023 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2023 № 258 був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення - 09.09.2023 року.
18.11.2024 року позивач звернувся до суду із позовом про ненарахування та невиплату додаткової грошової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв?язку з пораненням, пов?язаним із захистом Батьківщини, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 « Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» за періоди з 30.01.2023 по 19.04.2023, з 19.04.2023 по 11.05.2023 р.
При цьому, суд зауважує, що у зразковій справі №260/3564/22 Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 виклав правову позицію щодо поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX лише на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022, передбачалося, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (надалі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення,а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року №211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року №651).
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 Кодексу законів про працю України, на строк дії такого карантину.
Враховуючи, що спірні періоди з 30.01.2023 по 19.04.2023, з 19.04.2023 по 11.05.2023 р. охоплюються періодом дії на території України карантину, то до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи частини другої статі 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX), якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду у зв'язку з його не пропуском.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст. 171 КАС України).
Зазначений спір згідно із ст. 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених в ч. 4 цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, судом встановлено, що позивачем пред'явлено вимоги, які згідно з ч. 6 ст. 12 КАС України належать до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про можливість призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 120, 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалила:
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремої бригади територіальної оборони “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сил територіальної оборони Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_2 ,ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, відповідач зобов'язаний одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів надіслати позивачу.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити сторонам, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), а відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п'ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, а для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
У порядку ч. 4. ст. 9, ч. 1 та ч. 3 ст. 77 КАС України запропонувати позивачу надати суду протягом п'яти днів з дати отримання даної ухвали: всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи та підтверджують доводи позивача, крім тих, що вже надані з позовною заявою.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема:
- накази про проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ,
- інформацію/відомості щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди в сумі до 100 000 грн. на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, за спірні періоди або нормативно-правове обґрунтування підстав її не нарахування та/або не виплати з доказами, які вплинули на вчинення відповідних дій.
- накази про направлення позивача на лікуванн та про його повернення відповідно з лікування;
- накази/телеграми МОУ, прийняті на реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 у спірному періоді.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А Дубровна