про витребування доказів
28 листопада 2024 р. Справа № 380/12401/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 за № 690/6163, від 24.04.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволені рапорту на звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частина НОМЕР_1 у межах компетенції вчинити усі необхідні дії для звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі абз. 2 п.п. Г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції чинній на момент подачі рапорта), у зв'язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Ухвалою суду від 14.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У матеріалах справи наявний витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2023 №57, відповідно до якого старшого солдата призваного по мобілізації ОСОБА_1 , водія 4 десантно-штурмового батальйону, вважати таким, що не прибув з відпустки за сімейними обставинами та з 26.02.2023 призупинити виплату грошового забезпечення.
Під час розгляду справи у письмовому провадженні, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача додаткових доказів у справі.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній документи, на підставі яких було прийнято наказ командира військової частини командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2023 №57, яким позивача з 26.02.2023 виключено з грошового забезпечення.
При вирішенні питання про витребування доказів у справі, суд керувався таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є відповідно до ст. 72 КАС України будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом доказування згідно з ч.2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1-5 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне витребувати у Військовій частині НОМЕР_1 докази, а саме: належним чином засвідчені копії: матеріалів службового розслідування, що слугували підставою для винесення наказу від 26.02.2023 №57, в частині, що стосується ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 80 КАС України, суд,
постановив:
1. Витребувати у Військовій частині НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії:
- матеріали службового розслідування, що слугували підставою для винесення оскаржуваного наказу, в частині, що стосується ОСОБА_1 .
2. Витребувані докази надіслати на адресу суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.6-9 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд згідно п.3 ч1.ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Суд згідно п.4 ч.2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Грень Н.М.