з питань продовження процесуального строку
28 листопада 2024 рокусправа № 380/23055/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
до Львівського окружного адміністративного суду 12.11.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період із 05 жовтня 2021 року по 05 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально - побутових питань (проблем);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період із 05 жовтня 2021 року по 05 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально - побутових питань (проблем), нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 жовтня 2021 року по 05 травня 2023 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період з 05 жовтня 2021 року по 05 травня 2023 року включно у розмірі 3 878,11 грн. на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
Ухвалою судді від 13.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Суд вказав, зокрема, що позивачем недотримано строк звернення до адміністративного суду та встановив позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом подання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали від 13.11.2024 позивач 26.11.2024 подав заяву про поновлення строків звернення до суду(вх.№27386), в якій виклав свої доводи щодо причин пропуску строку звернення до суду. Зазначає, що відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення відповідачем надіслано позивачу рекомендованим листом від 05.09.2024 №4208. Звертає увагу, що звернувся до адміністративного суду із позовною заявою у тримісячний термін, оскільки позовну заяву надіслано 12.11.2024.
Суд звертає увагу, що, як свідчить зміст позовної заяви, окрім іншого, у ній йдеться про бездіяльність військової частини щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 05.10.2021 по 05.05.2023. Тобто спір стосується неправильного обрахунку відповідачем грошового забезпечення позивача.
Щодо покликання позивача, про те, що він дізнався про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення лише з листа відповідача від 05.09.2024 №4208 суд звертає увагу на таке.
Отримання позивачем листа-відповіді на адвокатський запит оцінюється судом як дії з метою збирання доказів для звернення з позовом до адміністративного суду та не змінює момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.02.2019 у справі № 805/3881/18-а.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному, на думку особи, розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2023 №139 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Проте із заявою про надання відомостей про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивач звернувся тільки 12.11.2024.
Наведене свідчить про відсутність в суду підстав вважати, що позивач/його представник без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою зацікавленість з цього питання звернувся до відповідача із заявою (адвокатським запитом) про надання відповідної інформації.
Отримання позивачем від відповідача листа від 05.09.2024 №4208 у відповідь на заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
Отже, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин та ненадання належних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Тому, заява представника позивача від 26.11.2024 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд вважає, що позивачу потрібно надати додатковий час для усунення недоліків позовної заяви.
При вирішенні питання про продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви суд керується таким.
Відповідно до ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна