29 листопада 2024 року справа № 340/2497/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 02 лютого 2024 року, якими накладено штрафи за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 38566,50 грн і 5100 грн.
Пояснив, що під час фактичної перевірки податковий орган не міг використовувати інформацію стосовно видачі розрахункових документів за інші дні.
Не заперечує, що видали покупцям фіскальні чеки, частина яких не містила цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
Стверджує, що, незважаючи на такий недолік, розрахункові документи підтверджують проведення розрахункової операції на повну суму вартості реалізованих товарів.
Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.54-56).
Зазначило, що порушення при складанні фіскальних чеків (відсутність цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку) під час реалізації алкогольних напоїв доводять, що такі документи не є розрахунковими.
23 квітня 2024 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.50-51).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, 03 січня 2024 року Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі - Управління 2) провело фактичну перевірку підприємницької діяльності позивача, яку здійснює в магазині «Черняхівські ковбаси», що розташований по просп.Незалежності,5а селище Єланець Вознесенського району Миколаївської області (а.с.12-17, 73).
Податкові інспектори ініціювали проведення розрахункової операції (а.с.76).
Податкові інспектори встановили таке порушення: починаючи з 18 вересня 2022 року видано фіскальні чеки на суму 25779 грн без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв (а.с.19-27, 32).
Управління 2 надіслало матеріали перевірки до Управління для прийняття рішення (а.с.72).
02 лютого 2024 року Управління прийняло податкове повідомлення-рішення, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 38566,50 грн (а.с.78).
Штраф застосовано на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) за порушення приписів пунктів 1-2 частини 1 статті 3 Закону.
02 лютого 2024 року Управління прийняло податкове повідомлення-рішення, яким на позивача накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5100 грн (а.с.77).
Штраф застосовано на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону за порушення приписів пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.
Процедуру адміністративного оскарження не застосовано.
Позов подано до суду 18 квітня 2024 року (а.с.40).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, ФОП ОСОБА_1 не оскаржує наказ про призначення фактичної перевірки, а зазначає, що податковий орган не міг використати інформацію стосовно видачі розрахункових документів за інші дні.
У наказі Управління 2 про призначення фактичної перевірки від 28 грудня 2023 року №1420-п зазначено, що її мета - правильність здійснення розрахункових операцій і ведення касових операцій.
Для перевірки правильності складання фіскальних чеків податковому органу не потрібно витребувати у платника податків письмові документи, так як він надсилає електронні копії чеків до Державної податкової служби України.
Тому Управління 2 не проводило документальну перевірку, про що зазначає позивач.
Проводячи фактичну перевірку правильності здійснення розрахункових операцій і ведення касових операцій, податковий орган зобов'язаний реагувати на всі виявленні порушення з цих питань, навіть, і за інші дні.
Податковий орган встановив, що позивач, реалізовуючи підакцизні товари (алкогольні напої), видав покупцям фіскальні чеки, частина яких не містила цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
ФОП ОСОБА_1 не заперечує допущення порушення.
Отже, позивач видав фіскальні чеки, які не містили певних реквізитів.
Таким чином не дотримався обов'язків, які встановленні приписами пункту 11 частини 1 статті 3 Закону.
Цією нормою права встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Управління за таке порушення наклало штраф на підставі припису пункту 1 частини 1 статті 17 Закону.
Цією нормою права передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
На думку податкового органу, під «невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа» треба розуміти невидачу або видачу розрахункового документа без обов'язкових реквізитів.
Якщо погодитись з таким висновком, то виникає питання: навіщо встановлювати ще одну відповідальність за видачу розрахункового документа без обов'язкових реквізитів (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості) (пункт 7 частини 1 статті 17 Закону)?
Якщо погодитись з висновком податкового органу, то за видачу розрахункового документа без згаданих обов'язкових реквізитів встановлено відповідальність за двома нормами права, що суперечить принципу верховенства права (мова про таку його складову як правова визначеність).
Підсумовуючи, суд зробив висновок про помилковість висновку податкового органу.
Відповідальність за приписами пункту 1 частини 1 статті 17 Закону виникає виключно у разі невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (не видали нічого).
Таким чином суд визнає протиправним і скасовує податкове повідомлення-рішення від 02 лютого 2024 року, яким накладено штраф у сумі 38566,50 грн.
Що стосується іншого податкового повідомлення-рішення, то суд зазначає наступне.
Так, штраф у сумі 5100 грн застосовано на підставі приписів пункту 7 частини 1 статті 17 Закону.
Цією нормою права встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Норма права не встановлює фінансової відповідальності у разі, якщо фіскальний чек не містить цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
Тому суд визнає протиправним і скасовує і це податкове повідомлення-рішення.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.36, 42).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 02 лютого 2024 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 38566,50 грн.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 02 лютого 2024 року, яким на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 5100 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ