Справа № 161/2976/23 Провадження №22-з/802/75/24 Головуючий у 1 інстанції:
Доповідач: Осіпук В. В.
29 листопада 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Осіпука В. В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Федонюк Світлани Юріївни та секретаря судового засідання Савчук Олени Володимирівни у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2024 року,
У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.
27 листопада 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про відвід судді Волинського апеляційного суду Федонюк С. Ю. та секретарю судового засідання ОСОБА_6 , яку обґрунтувала тим, що існують обставини, які можуть свідчити про заінтересованість зазначеної вище судді та секретаря судового засідання у результаті розгляду справи, оскільки вказаним суддею-доповідачем та секретарем порушено норми цивільного процесуального закону та вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод - «Право на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», так як при відкритті апеляційного провадження у даній справі, призначення її до судового розгляду та направленні цієї ухвали суду учасникам справи не було виконано всі передбачені вимоги процесуального закону.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року заяву ОСОБА_2 про відвід судді Федонюк С. Ю. та секретарю судового засідання ОСОБА_6 передано для вирішення, в порядку встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України
Зазначена заява про відвід судді Волинського апеляційного суду Федонюк С. Ю. та секретаря судового засідання Савчук О. В. не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч.1 та ч.3 ст.38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58). 53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).».
У п.32 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п.45.
Перевіривши доводи заявника ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що вказані нею підстави відводу фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді Федонюк С. Ю. у цій справі, що в силу положень ч. 4 ст.36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді. Жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що суддя Федонюк С. Ю. не забезпечила відсутність сумнівів у її безсторонності при розгляді даної справи, заявником не наведено та таких обстави із матеріалів справи не встановлено.
Також мотиви вказані у заяві ОСОБА_2 про відвід секретаря судового засідання Савчук О. В. зводиться до незгоди останньої із процесуальними діями секретаря судового засідання, що також не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 36, 37, 38 ЦПК України, для задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді Федонюк С. Ю. та секретаря судового засідання Савчук О. В., а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 36, 38, 40, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Федонюк Світлани Юріївни та секретаря судового засідання Савчук Олени Володимирівни в даній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя