28 листопада 2024 року № 640/12731/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 з 28.08.2019 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідками про заробітною плату № 211 від 31.12.1999, № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 (за період з 01.01.1995 по 31.12.1999), які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 28.08.2019 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідками про заробітною плату № 211 від 31.12.1999, № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 (за період з 01.01.1995 по 31.12.1999), які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно було відмовлено йому у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням довідок про заробітну плату №211 від 31.12.1999, №67 від 31.12.1999, №131 від 31.12.1999, №89 від 31.12.19999, які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР", що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У подальшому адміністративну справу № 640/12731/21 у відповідності до положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-ІХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
07.07.2023 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.08.2019.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 в адміністративній справі № 640/19588/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.09.1984 по 26.02.1988, з 09.03.1988 по 30.11.1993 та призначити і виплачувати їй пенсію за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 28.08.2019 року, врахувавши при призначенні пенсії заробітну плату ОСОБА_1 за період її роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 страховим медичним брокером в Акціонерному (страховому) товаристві "Віспер" "Філіал номер 12 м. Донецька" згідно з довідкою № 211 від 31.12.1999.
26.03.2021 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою вих. № 1138-03/21 в якій, окрім іншого, просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дня її призначення, а саме 28.08.2019 з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідках № 211 від 31.12.1999, № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999.
У відповідь на звернення представника позивача пенсійний орган повідомив, що для зарахування даних заробітних плат відповідно до довідок № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999, які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР" - немає підстав.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 вищевказаного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону 1058-IV, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1)
За приписами пунктів 4.1 та 4.3 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3)
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Положеннями статті 40 Закону 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, з аналізу статті 40 Закону 1058-IV слідує, що за загальним правилом обчислення пенсії здійснюється за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Однак, вказане правило має виключення, коли для обчислення пенсії може бути врахований страховий стаж до 01.07.2000, а саме, у двох випадках:
- за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року довідкою про заробітну плату первинними документами;
- в разі, якщо страховий стаж починаючи 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, через свого представника, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії, до якої додав довідки про заробітну плату № 211 від 31.12.1999, № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, видані Страховим акціонерним товариством «ВІСПЕР» .
Разом з тим, пенсійним органом при призначенні позивачу з 28.08.2019 пенсії була врахована тільки довідка № 211 від 31.12.1999.
Так, пенсійний орган зазначає, що перерахунок та виплата пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу, згідно з довідками про заробітну плату № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, які видані Страховим акціонерним товариством «ВІСПЕР» не проводились, оскільки, надані довідки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України.
З даного приводу, слід зазначити таке.
Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За приписами пункту 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Таким чином, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.
Водночас, обов'язковою умовою для обчислення чи перерахунку пенсії з урахування заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Із наданих позивачем довідок про заробітну плату № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, які видані Страховим Акціонерним Товариством «ВІСПЕР», вбачається, що вони оформлені та видані на підставі особових рахунків за 1995-1999 роках про що і зазначено в таких довідках. Зазначені довідки містять інформацію про те, що вони видані позивачу для нарахування пенсії.
Крім того, суд зазначає, що орган, який призначає пенсію, має право в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії.
При цьому, такі перевірки не є плановими, а тому можуть проводитись Пенсійним фондом в будь-який час. Пенсійний фонд проводить зустрічну перевірку на підставі первинних бухгалтерських документів, за результатами якої складається акт перевірки щодо достовірності довідки про заробітну плату. У разі встановлення розбіжностей у сумах з наданим документом вираховується сума надміру сплачених коштів (переплата) або ж здійснюється перерахунок пенсії з метою її підвищення.
Згідно з статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Виходячи з викладеного, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для не врахування заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17.
Водночас, відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що пенсійний орган звертався до підприємства, в якому працював позивач для підтвердження відомостей щодо спірного періоду роботи позивача.
Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно невраховано довідки № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999, видані Страховим акціонерним товариством «ВІСПЕР, при перерахунку та виплаті позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 4 Додатку 7 до Порядку №22-1 передбачено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.
Суд звертає увагу на те, що, відповідно до частини третьої статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської соціальної хартії та частин першої, третьої статті 46 Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
При цьому, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітною плату № 211 від 31.12.1999 задоволенню не підлягають, оскільки це питання вже розглянуто рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 в адміністративній справі № 640/19588/19, яке набрало законної сили.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 908, 00 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити ОСОБА_1 з 28.08.2019 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідками про заробітною плату № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 (за період з 01.01.1995 по 31.12.1999), які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 28.08.2019 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідками про заробітною плату № 67 від 31.12.1999, № 131 від 31.12.1999, № 89 від 31.12.1999 (за період з 01.01.1995 по 31.12.1999), які видані Страховим акціонерним товариством "ВІСПЕР".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.