про відмову в забезпеченні позову
28 листопада 2024 року Київ 320/55238/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 № 23/10192 від 10.09.2024 у відношенні ОСОБА_1 року народження;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 призначити та провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , 1983 року народження з урахуванням наявних у нього діагнозів.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити органам ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу відносно ОСОБА_1 про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням на військову службу під час мобілізації до поки рішення суду не набере законної сили.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що він оскаржує рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 № 23/10192 від 10.09.2024, яким його визнано придатним до проходження служби у військових частинах, та зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки не мав змоги долучити медичні документи під час проходження військово-лікарської комісії, які підтверджують його стан здоров'я, який не дозволяє виконувати завдання та службові обов'язки передбачені статутами та посадовою інструкцією з його військової спеціалізації у Збройних Силах України.
Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1-3 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дана заява про забезпечення позову розглянута судом з урахуванням тимчасової непрацездатності судді з 25.11.2024 по 27.11.2024.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з пп. 1, 2 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, та заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити відповідні належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
В постанові від 07 квітня 2020 року у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що вищезазначені підстави забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом. Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Зі змісту заяви про забезпечення позову судом вбачається, що позивача вказує на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких потрібно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки спірним рішенням відповідач визнав позивача придатним до проходження військової служби з чим позивач не погоджується, оскільки вважає, що працівниками ВЛК проігноровано його реальний стан здоров'я, через який він не придатний до проходження військової служби.
В позовній заяві позивач оскаржує рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 № 23/10192 від 10.09.2024, про визнання ОСОБА_1 придатним до проходження військової служби.
З аналіз змісту поданої заяви про забезпечення позову суд приходить до висновку про не наведення заявником обґрунтованих та переконливих доводів й, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити:
1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду адміністративної справи;
2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;
3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Отже, заявником не наведено підстав для забезпечення позову, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Твердження, викладені в обґрунтування поданої заяви, ґрунтуються виключно на тому, що позивач не згодний із висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 № 23/10192 від 10.09.2024, наполягає, що стан його здоров'я не дозволяє проходити військову службу та виконувати службові обов'язки передбачені посадовою інструкцією.
Відтак, підстав для забезпечення позову, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, представником позивача не наведено, суд зазначає, що застосування заходу забезпечення позову у спосіб, який просить заявник є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.
Відповідно, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини наявності реальних ознак протиправності спірного рішення та заподіяння шкоди правам та інтересам без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Войтович І.І.