28 листопада 2024 року № 320/3460/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якому просить:
- прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 99 963,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг, що утворився внаслідок несплати в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов'язань.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Суд встановив, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обліковується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 99 9633,74 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань відповідно до податкових декларацій
- від 30.12.2022 №9434697134 на суму 77 807,23 грн;
- від 30.12.2022 №9434697628 на суму 7 600,00 грн;
- від 02.02.2023 №9303645711 на суму 939,73 грн;
- від 02.02.2023 №9303646396 на суму 7 397,30 грн;
- 02.02.2023 №9303658721 на суму 6 219,74 грн.
У відповідності до статті 59 Податкового кодексу України контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку направлена податкова вимога від 27.03.2023 №0000774-1306-2615, якою повідомлено, що станом на 26.03.2023 сума податкового боргу становить 99 963,74 грн. Вказана вимога була направлена відповідачу, проте повернулась з причин "за закінченням терміну зберігання".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.95.1. ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
На виконання приписів статті 59 Кодексу позивачем на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 27.03.2023 №0000774-1306-2615, якою повідомлено, що станом на 26.03.2023 сума податкового боргу становить 99 963,74.
Вказана вимога була направлена відповідачу, проте повернулась з причин "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Підпунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Податковий борг відповідача підтверджується, розрахунком суми позовних вимог, копіями податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, податковою вимогою та іншими документами, доданими до позовної заяви.
Суд приймає до уваги те, що податкова вимога не скасована, доказів про сплату заборгованості відповідачем не надано суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 99 963,74 грн (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні сімдесят чотири копійоки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.