Справа № 761/8880/24
Провадження № 1-кс/761/6224/2024
16 квітня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 ,подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023102100000155 від 11.10.2023,
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 04.03.2024 в рамках кримінального провадження № 42023102100000155 від 11.10.2023, а саме на майно яке належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Відповідно до змісту клопотання, заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, при цьому стороною обвинувачення не зібрано достатньої кількості доказів, щоб виправдати таке втручання у право власності та необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки порушується принцип співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, що в свою чергу порушує конституційні права власника такого майна, а тому просить скасувати згаданий арешт.
В судове засідання представник володільця майна не прибув.
Прокурор та слідчий в судове засідання не прибули, при цьому прокурором було повідомлено, що постановою від 28.03.2024 визначено підслідність даного кримінального провадження за Солом'янським УП ГУНП у м. Києві.
Проаналізувавши матеріали клопотання, слід дійти такого висновку.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається особі, яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді, при цьому скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог ст. 32, 33 КПК України щодо територіальної та інстанційної підсудності.
Отже, незважаючи на те, що процесуальним законом прямо не передбачена можливість повернення клопотання про скасування арешту майна, в тому числі і не передбачено територіальну підсудність для вирішення питань, пов'язаних зі скасуванням арешту майна, такі питання, на переконання слідчого судді, мають вирішуватись за процедурою, вже визначеною процесуальним законом щодо скарг, при цьому в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, оскільки, згідно з вимогами ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, зокрема законність і верховенство права.
Так, відповідно до положень ст. 132 КПК України, яка передбачає загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і відносно арешту майна, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, беручи до уваги положення ст. 8-9 КПК України, клопотання про скасування арешту майна має розглядатись із дотриманням того самого принципу.
Як встановлено в судовому засіданні, прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва від 28.03.2024 винесено постанову про визначення підслідності даного кримінального провадження за Солом'янським УП ГУНП у м. Києві, а відтак у слідчого судді відсутні підстави вважати, що Шевченківський районний суд міста Києва уповноважений на розгляд такого клопотання.
З огляду на викладене, клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 9, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 ,поданого в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42023102100000155 від 11.10.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1