26 листопада 2024 рокуСправа №160/26250/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
01.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправні дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення від 19.07.2024 за №912160180903, лист про відмову від 13.09.2024 року за №50973-36257/Т-01/8-0400/24 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року за № 2-р(ІІ)/2024 яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсійні нарахування ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2024 року із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами відповідно протоколу призначення пенсії від 27.06.2024 року до ч. 1 статті 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ редакція 28 лютого 1991 року у повному розмірі нарахувань пенсійних виплат, без максимального розміру обмеження відповідно заяви від 11.07.2024 року за №5572 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, є особою з інвалідністю другої групи, захворювання пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи норми ст. 49 54, 55, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 року за № 2-р(ІІ)2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої ст. 67 Закону України 796-12 від 28 лютого 1991 року зі змінами. Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов'язань держави, які випливають зі змісту статей 3,16, 50 Конституції України в їх взаємозв'язку. Наведене свідчить про те, що приписи ст. 2 Закону № 3668-VІ, першого речення ч. З ст. 67 Закону № 796-ХІІ, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають, статтям 1, 3,16, ч. 3 ст. 22, ч. 1 ст. 50 Конституції України. 11.07.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак листом від 19.07.2024 року позивачу відмовлено. 09.08.2024 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року № 2-р(ІІ)/2024 та отримав рішення про відмову у виплаті пенсії без обмеження, із зазначенням, що зобов'язання покладені на територіальні управління ПФУ. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/26250/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із інформацією та належним чином завірену копію пенсійної справи позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
24.10.2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи обмеження, встановлені ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. У пункті 36 постанови Верховного Суду №580/234/19 суд зазначив, що у справах №360/1428/17 та №580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону №911-VIII та Закону №3668-VI та різних норм матеріального права. Закон України №911-VIII у пункті 2 Прикінцевих положень містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Дана норма стосується призначення пенсії, а не її перерахунку. Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовується з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №3668-VI. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ним дотримано вимог чинного законодавства при здійсненні нарахування та виплати позивачу.
04.11.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вважає доводи відповідача у відзиві необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
11.07.2024 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №23 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.07.2024 за №912160180903 позивачу фактично було відмовлено у перерахунку пенсії, що не заперечує відповідач у своєму відзиві.
Так, у рішення зазначено, що на момент звернення за перерахунком пенсії було з'ясовано, що перехід з інвалідності (в розмірі відшкодування збитків) на пенсію по ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи» не є доцільним, відсутнє рішення суду (відповідно до Конституційного суду України від 20.03.2024 № 2 (ІІ)/2024 (ЧАЕС)).
09.08.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою за вх.№36257/Т-0400-24 від 15.08.2024 року про перерахунок пенсії (зміна надбавки) відповідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №3-123 (229/23) відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Листом від 13.09.2024 року №50973/36257/Т-01/8-0400/24 позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії (зміна надбавки) відповідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №3-123 (229/23) відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Отже, між сторонами виник спір з приводу обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII (зі змінами) (далі Закон №796-XII), цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI (Далі Закон 3668-VI )максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI внесені зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
20.03.2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII зі змінами.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними та втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, тобто з 20.03.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 20.03.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не має права обмежувати пенсію позивача максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024 таке обмеження визнано неконституційним.
Натомість, як вбачається з Перерахунку пенсії позивача. Версія 1.6.78.1 позивачу розрахований розмір пенсії з надбавками в сумі 43613 грн. 02 коп., проте фактично виплачується максимальний розмір пенсії 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, що втратили працездатність 23610 грн. 00 коп.
З огляду на вказане вище, з 20.03.2024 року у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області були відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 відповідно заяви від 11.07.2024 року в перерахунку пенсії на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року за №2-р(ІІ)/2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами та скасувати рішення від 19.07.2024 за №912160180903.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) виплачувати пенсійні нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, починаючи з 20.03.2024 року, відповідно протоколу призначення пенсії від 28.02.2024 року до статей 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 (редакція від 28 лютого 1991 року), у повному розмірі нарахувань пенсійних виплат, без максимального розміру обмеження відповідно заяви від 09.08.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна