25 листопада 2024 року Справа № 160/30591/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова Олена Василівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №Д115127 від 02.07.2024 року, виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової службі, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД115127 від 02.07.2024 року, виданої на ім'я померлого ОСОБА_2 станси на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Також до позовної заяви додано заяву, в якій представник позивача просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що обов'язок відповідача на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року був визначений на підставі рішення Верховного Суду у Зразкової справі №160/8324/19 від 17 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 24.06.2020 року.
Таким чином, визначення дати перебігу процесуального строку з 01.04.2019 року свідчить про об'єктивну неможливість пенсіонера звертатися до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач отримав право на судовий захист і саме з цього моменту виник спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації права особи на соціальний захист, зумовлений протиправними діями пенсійного фонду.
Крім цього, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку пенсіонер виходить з принципу "належного врядування" та з презумпції, що розмір пенсії визначений відповідно до Закону.
До прийняття рішення Верховного Суду у Зразкової справі №160/8324/19 від 17 грудня 2019 року пенсіонер не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дії працівників пенсійного фонду.
В подальшому для захисту свого права позивач вимушений був звернутися до відповідного органу про виготування та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, та з заявою про перерахунок та виплату пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Таким чином, весь цей час поведінка позивача була активною щодо захисту свого права.
Верховний суд у постанові від 26 січня 2021 року по справі №520/11178/2020 зазначив наступне:
«У статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, включно, право на пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених статтями 22 та 64 Конституції України.
Водночас, право на судовий захист гарантується статтями 55 та 124 Конституції України.
Строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (право на судовий захист) обмежується ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячним строком, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо питання застосування процесуальних строків у правовідносинах, що виникають з пенсійного забезпечення, Верховний Суд вже викладав свої висновки у постанові від 15.09.2020 у справі №635/7878/16-а, на яку обґрунтовано покликається у касаційній скарзі, про таке:
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Системний аналіз [частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"] даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає».
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У цій справі скаржник оскаржує дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі.
Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого ст. 51 Закону №2262-XII права на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Покликання судів на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку (у квітні 2018 року), Суд вважає помилковим, оскільки виходячи з принципу «належного врядування» пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду».
Таким чином, представником позивача зазначено, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, так як не мав об'єктивного права звертався за судовим захистом в проміжок часу з 01.04.2019 року по 01.10.2019 року ( постанова Верховного Суду по справі №520/11178/2020 від 26.02.21).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому позивач в якості фактів, які обґрунтовують його заяву про поновлення процесуального строку надає посилання на рішення Верховного Суду у Зразкової справі №160/8324/19 від 17 грудня 2019 року.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
У зв'язку з військовою агресією з боку російської федерації на території України та відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 на території України введено військовий стан. 02.03.2022 РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, а саме процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Фактично рада суддів визнала воєнний стан об'єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Враховуючи наведене, представник позивача просив суд поновити позивачу строк для подання адміністративного позову.
Розглянувши подану заяву, суд констатує обґрунтованість поважності причин пропуску строку звернення до суду, в зв'язку з чим, пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 КАС України, підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 КАС України.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою.
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/30591/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Царіковою О.В.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи, відповідачу разом з ухвалою надіслати копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова