15 травня 2024 рокуСправа №160/9266/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що при перерахунку призначеної позивачеві з 2019 року пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), як особі, яка продовжила працювати після призначення пенсії за віком, підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 року прийнято вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9266/24 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 01.05.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
26.04.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії, отже, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022р.р. відсутні. Також відповідачем зазначено, що позивачеві було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 19.03.2019р., в подальшому з 01.04.2023р. позивачеві проведено перерахунок пенсії згідно з абз.1 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, з додаванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р.; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018р.р. Отже, враховуючи приписи ст.42 Закону №1058-IV, перерахунок пенсії проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену та обчислену відповідно до Закону №1058-IV, з 19.03.2019р.
19.02.2024р. позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву, в якій просив перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022р.р., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018р.р.
Листом від 15.03.2024р. за вих.№15978-8966/С-01/8-0400/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивача, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022р.р., посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії. Також в листі вказано, що з 01.04.2023р. позивачеві в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV з додаванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.01.2021р. по 28.02.2023р.; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018р.р. Отже, враховуючи приписи ст.42 Закону №1058-IV, перерахунок пенсії проводився із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються, зокрема, Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 40 Закону №1058-IV встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, абз.1-2 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К),
де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Так, спірні відносини у цій справі виникли з приводу реалізації позивачем права на перерахунок пенсії, як особі, яка продовжила працювати після призначення пенсії за віком.
При цьому, позиція позивача полягає в тому, що такий перерахунок повинен бути здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки (3 роки, які передували періоду перерахунку).
У свою чергу, як слідує з листа відповідача, наданого позивачеві у відповідь на його заяву щодо проведення такого перерахунку, відповідач, загалом не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, як особи, що продовжувала працювати після призначення пенсії, вважає не можливим застосування такого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, оскільки такий показник при перерахунку пенсії є незмінним.
Надаючи оцінку таким позиціям сторін, суд зазначає таке.
Умови та порядок перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру визначається ст.42 Закону №1058-IV.
Згідно з ч.2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
При цьому ч.4 ст.42 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм Закону №1058-IV слідує, що визначений частиною другою статті 40 цього Закону показник середньої заробітної плати (доходу) для призначення пенсії, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується у випадку призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV вперше. Подальші перерахунки пенсії здійснюються із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Виключення з цього правила становить випадок, коли відбувається переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком особи, яка після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону). При цьому, при перерахунку пенсії застрахованої особи, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, враховується додатково набутий страховий стаж.
Отже, наведені положення Закону №1058-IV вказують на можливість перерахунку раніш призначеної пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати за фактично відпрацьований період після призначення пенсії, але показник середньої заробітної плати залишається незмінним.
Таким чином, при перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, не передбачена можливість застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, застосовується саме при призначенні пенсії, що прямо передбачено ч.2 ст.40 Закону №1058-IV.
Водночас, призначення пенсії та перерахунок пенсії є різними правовими категоріями, які різняться як за умовами здійснення так і за порядок розрахунку (обчислення) пенсії.
В розглядуваному випадку зміни виду отримуваної позивачем пенсії не відбулося, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV, що ним визнається.
Посилання позивача в обґрунтування позову на те, що після призначення пенсії він продовжував працювати також є безпідставним і висновки суду не спростовує, оскільки це може бути підставою для перерахунку пенсії з урахуванням додатково набутого страхового стажу, а не її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Суд наголошує, що ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV прямо визначено, що під час перерахунку пенсії застрахованої особи, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування при перерахунку позивачеві пенсії за віком показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки та, відповідно, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з цим позовом, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова