Справа №201/14136/24
Провадження № 1-кс/201/4950/2024
25 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у якій представник просить суд: зобов'язати начальника слідчого відділу відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області або іншу уповноважену особу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ОСОБА_5 від 28 жовтня 2024 року (вхідний №Л-47) про вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування скарги представник посилається на те, що 28 жовтня 2024 року до канцелярії відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області нею було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, вх. № Л-47 від 28.10.2024р., однак станом на 08 листопада 2024 року, витяг з ЄРДР заявнику не надано, а подана заява розглядається у порядку звернення громадян (ЖЕО №34727 від 28.10.2024р.,виконавця - не визначено), що не відповідає вимогам КПК України.
Заявниця, її представник у судове засідання не з'явилися, адвокат ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника та її представника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Представник Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.
З матеріалів скарги встановлено, що 28.10.2024 року ОСОБА_4 звернулася до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про кримінальне правопорушення, що зареєстрована у вхідній кореспонденції ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області 28.10.2024 р. за вх.Л-47.
На момент судового розгляду представники ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області не надали слідчому судді доказів виконання обов'язку, встановленого ч. 1 ст.214 КПК України та внесення відомостей за вказаною вище заявою про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР у встановлений строк.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається не на заявника, а на слідчого і прокурора.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя констатує пряму заборону процесуального Закону, а відтак неможливість здійснення перевірочних дій про можливий злочин без попереднього внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Наслідком такого порушення буде визнання всіх зібраних доказів недопустимими.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту вимог ч. 2 ст. 214 КПК України вбачається, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається досудове розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як випливає з положень принципу публічності, закріпленого у ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Таким чином, приймаючи до уваги, що невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 порушує її права, а також зважаючи на те, що за вказаних обставин посадовою особою ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області не виконано зазначені положення КПК України, а відомості, які містяться в її заяві безпідставно не внесені до ЄРДР, слід дійти висновку, що вимога про зобов'язання посадової особи ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягає задоволенню.
Доходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню - шляхом зобов'язання уповноваженої особи Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , що зареєстрована у вхідній кореспонденції ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області 28.10.2024 р. за вх.Л-47.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 25, 28, 214, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , що зареєстрована у вхідній кореспонденції ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області 28.10.2024 р. за вх.Л-47.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1