справа № 358/637/24
провадження № 2/619/1376/24
іменем України
28 листопада 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.
розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 501323891 від 01.06.2021 у розмірі 679 197, 60 грн.
Богуславський районний суд Київської області, керуючись ч. 9 ст. 28 ЦПК України, передав справу за підсудністю Дергачівському районному суду Харківської області з огляду на те, що останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 , тому справа належить до юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.07.2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадженн та призначено судове засідання.
Відповідач ОСОБА_1 подав до Дергачівського районного суду Харківської області клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Богуславського районного суду Київської області, посилаючись на те, що він є зареєстрованим як внутрішньо переміщена особа у м. Богуслав.
З метою недопущення порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду даної справи, усунення сумнівів щодо вірного зазначення адреси зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача і недопущення порушення прав учасників справи, суд, ухвалою від 21.10.2024 зобов'язав Міністерство соціальної політики України надати відомості з ЄІБД ВПО щодо відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.11.2024 до суду надійшла відповідь від Міністерства соціальної політики України, згідно з якою станом на 21 листопада 2024 року адреса листування та фактичного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_2 з 24.02.2022.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд має завжди бути встановленим законом. Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений леґітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.
Отже, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Тобто, поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місце проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи, суд дійшов висновку про передачу вказаної цивільної справи за підсудністю на розгляд до Богуславського районного суду Київської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст .4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України --
постановив:
Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Богуславського районного суду Київської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.
Суддя О. В. Пруднікова