Справа № 610/3930/24
Провадження № 2-а/610/15/2024
27.11.2024 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лихачов Р.Б., звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в якому позивач, згідно уточнених позовних вимог від 14.10.2024, просить:
- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 18 липня 2024 року № 415/п про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП;
- стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні з даним позовом до суду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача - адвокат Лихачов Р.Б. зазначив, що 18 липня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 415/ппо справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно змісту вказаної постанови ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", не оновив свої персональні дані в період, вказаний у законодавстві, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню. Так, позивач не ухилявся від військового обліку та служби, проте жодних викликів у ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримував. У самій постанові про адміністративне правопорушення не вказано суть вчиненого ОСОБА_1 правопорушення щодо оновлення облікових даних: щодо зміни ним місця проживання, реєстрації, персональних даних тощо. За останні п'ять років, у тому числі з моменту коли почав діяти новий порядок, його облікові дані не змінювалися. 15.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Шевелівської сільської ради з метою оновлення даних, однак дані не були знайдені, тому позивачу не вдалося їх оновити. Відповідно до витягу № 1632095-15072024 про актуалізацію даних військовозобов'язаного, особу не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 . 18.07.2024 ОСОБА_1 оновив особисті дані через застосунок Резерв +. Крім того, в цей же день, позивач прибув до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та подальшого оформлення дозвільних документів. Починаючи з 25.07.2024 ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач та його представники ОСОБА_3 та адвокат Лихачов Р.Б. в судове засідання, призначене на 27.11.2024, не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомленні належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 31.10.2024 через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Представники відповідачів в судове засідання 27.11.2024 не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомлені своєчасно та належним чином, відзивів не подали. 31.10.2024 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява у якій він просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог заперечував, підстави заперечень не зазначив.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
14.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було прийнято до розгляду Балаклійським районним судом Харківської області, відкрито провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України.
Ухвалою суду від 14.10.2024 було задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 415/П від 18.07.2024, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 76178564, відкритого 04.10.2024.
Ухвалою суду від 31.10.2024 було витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 415/пвід 18.07.2024, у тому числі протоколу про вчинене адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача серії НОМЕР_2 .
Згідно витягу № 1632095-15072024 про актуалізацію даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 , виданого відділом ЦНАП Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області 15.07.2024, особу не знайдено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, рекоментовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для внесення даних в реєстр (а.с. 13).
Як убачається з військово-облікового документа у застосунку Резерв + ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані 18.07.2024. При цьому, вказаний документ містить відмітку про те, що дані уточнено вчасно (а.с. 13).
18 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 415/п, якою Топоркова, ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп. (а.с. 12, 96).
З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", не оновив свої персональні дані в період, вказаний у законодавстві.
25.07.2024 ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією та на теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_3 та довідкою військової частини НОМЕР_1 від 11.09.2024 № 863 (а.с. 14-20).
На виконання ухвали суду від 31.10.2024 про витребування доказів ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана лише завірена копія оскаржуваної постанови. При цьому, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій було винесено постанову № 415/пвід 18.07.2024, у тому числі протокол про вчинене адміністративне правопорушення, суду надані не були.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 3 статті 288 КУпАП передбачено, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до п.п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Нормами КУпАП регламентовано, що відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Мотиви суду.
Як було зазначено вище, позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме те, що він, у порушення вимог абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, абз. 8 ч. 3, абз. 5 ч. 10 ст. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", не оновив свої персональні дані в період, вказаний у законодавстві.
Так, відповідно до абз. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку.
Абзацом 8 частини 3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
Згідно абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
При цьому, зазначаючи, що постанова № 415/П від 18.07.2024 винесена за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 у резолютивній частині постанови фактично притягає позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що передбачає інший склад адміністративного правопорушення, ніж ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Частина 1 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частини треті обох статей містять таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення вказаних вище дій в особливий період.
Отже, є не зрозумілим за вчинення якого саме адміністративного правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, за ч. 2 ст. 210 КУпАП, чи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У самій постанові не конкретизовано суть адміністративного правопорушення, час та місце його вчинення. Так, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не зазначено які саме дії та у які строки мав вчинити позивач, але не вчинив. Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Судом вживалися заходи щодо витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, у якій було винесено оскаржувану постанову. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_8 вимоги ухвали суду не виконав та матеріали справи разом з доказами доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не надав.
При цьому, судом достеменно встановлено, що позивач намагався уточнити свої облікові данні звертаючись до відповідного відділу ЦНАП, проте не зміг цього зробити з незалежних від нього причин.
18.07.2024 ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані, що підтверджується військово-обліковим документом у застосунку Резерв +.
Суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
При ухваленні рішення судом також враховується те, що на теперішній час позивач проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що також підтверджує обставини, вказані ним на обґрунтування позову.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 415/П від 18 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, оскільки оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , жодних протиправних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 під час судового розгляду справи не встановлено, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому в цій частині позову належить відмовити.
Розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 5, 19, 20, 159, 160, 241-246, 286 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18 липня 2024 року № 415/п за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 . ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складено 29.11.2024.
СуддяЮ.А. Феленко