Справа №: 398/3040/23
провадження №: 2/398/400/24
Іменем України
"29" листопада 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Шинкаренко І.П.,
за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання майнових прав та обов'язків забудовника як таких, що входять до складу спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання майнових прав та обов'язків забудовника як таких, що входять до складу спадщини, на спадкове нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що після смерті її матері відкрилася спадщина на належне їй майно та майнові права. Вона, будучи спадкоємцем першої черги, звернувшись до нотаріуса у встановлений законодавством строк з заявою про прийняття спадщини, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначений житловий будинок, оскільки право власності на спадкове майно не було зареєстровано за померлою. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача - ОСОБА_2 , була виділена земельна ділянка площею 0,20 га для будівництва житлового будинку, 03 січня 1962 року був зареєстрований проект індивідуального будівництва, виготовлений ОСОБА_2 . Рішенням Виконкому Олександрійської міської ради від 23 квітня 1992 року № 160 вирішено додати до будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , для ОСОБА_2 земельну ділянку площею 800 км. Будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 , завершено, виготовлений технічний паспорт, проте вказаний будинок не було введено в експлуатацію та не зареєстровано відповідно право власності на будинок в БТІ. Про вказані обставини позивачу стало відомо лише після смерті матері, в позасудовому порядку врегулювати зазначені питання не видається можливим, з цих підстав ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом
Ухвалою судді Нероди Л.М. від 02 січня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2024 року № 572-р призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень судді Нероди Л.М. та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року головуючим суддею у справі визначено Шинкаренко І.П.
Ухвалою судді Шинкаренко І.П. від 30 вересня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29 жовтня 2024 року підготовче провадження по зазначеній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Представник відповідача Олександрійської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, відзив на позов не подав.
Суд на підставі ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності вказаних осіб на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ч 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20 липня 2022 року серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження від 07 квітня 1959 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 записана матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
30 листопада 1984 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини - Робота, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 .
Як вбачається із спадкової справи № 401/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 після смерті матері позивач звернулася до Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва, інші спадкоємці відсутні. Відповідно до довідки № 467, виданої 17 листопада 2022 року головою квартального комітету № 26, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На момент її смерті за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Держаним нотаріусом Півняк Н.С. винесена постанова № 832/02-31 про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за законом після смерті її матері - ОСОБА_2 , а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки право власності на вказаний будинок не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Згідно з архівною довідкою № 353 від 07 листопада 2022 року виданою КП «ОМБТІ» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано право забудовника за ОСОБА_2 на підставі виписки з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу 20 з'їзду КПРС Новопилипівської селищної ради від 28 березня 1962 року, АДРЕСА_2 , приєдналось до м. Олександрії зі зміною назви вулиці з Леніна на АДРЕСА_3 на номер 13 згідно указу президента Верховної ради УРСР від 22 серпня 1967 року та рішення Олександрійської міської ради від 31 серпня 1967 року № 478.
Відповідно до довідки начальника Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Відповідно до Витягу з протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу 20 з'їзду КПРС Новопилипівської селищної ради від 28 березня 1962 року загальні збори постановили надати для будівництва житлового будинку ОСОБА_2 за її заявою земельну ділянку 0,20 га по АДРЕСА_3 .
Згідно з Витягом з рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради народних депутатів від 23 квітня 1992 року № 160 додано до будинковолодіння, що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 800 км.
Відповідно до інвентаризаційної справи на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , перша основна інвентаризація була проведена 13 квітня 1973 року з наявними побудовами, а саме житловий будинок під літерою «А», літня кухня під літерою «Б», сарай під літерою «В», водопровід, вбиральня, огорожа, гараж, колодязь.
Відповідно до технічних показників нерухомого майна на зазначений будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно технічної інвентаризації проведеної станом на 13 квітня 1973 року, загальна площа будинку 108,5 кв. м, житлова площа 66,3 кв. м.
Право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлої матері - ОСОБА_2 , звернулася до нотаріуса у порядку і строк встановленому законом для отримання свідоцтва про право на спадщину. Інші спадкоємці відповідно до спадкової справи № 401/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відсутні.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст. 4 ЦПК України.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України).
Порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ. Тобто громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року могли, за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримати правовстановлюючі документи на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з роз'ясненнями п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки, як забудовника, входять до складу спадщини. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Правильною визнано практику судів щодо визнання за спадкоємцем прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини. Вказане узгоджується із правовою позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною в інформаційному листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року.
Як роз'яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.
Зі змісту пункту 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.
Також, у постанові від 23 грудня 2014 року у справі № 3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, відсутності заперечень відповідача по справі, виходячи з підстав, які викладені нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вказану судову практику щодо права власності, суд дійшов висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивач набув право на успадкування прав та обов'язків забудовника житлового будинку, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Керуючись ст.ст. 4-5, 10, 12-13, 19, 76-81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1262, 1268, 1269-1270, 1297 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_4 ) до Олександрійської міської ради Кіровоградської області (адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 33423535) про визнання майнових прав та обов'язків забудовника як таких, що входять до складу спадщини задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , усі права та обв'язки забудовника нерухомого майна: житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29 листопада 2024 року.
Суддя І.П. Шинкаренко