Справа № 405/29/24
Провадження №2-о/405/2/24
10 червня 2024 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді Іванової Л.А.,
при секретарі Нетесі С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку окремого провадження цивільну справу №405/29/24 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6),Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ), Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради (м.Кропивницький, вул.Архітектора Паученка, буд. 53/39)про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Нофенко Ю.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1068440 від 03.01.2024 року) в інтересах заявника в порядку окремого провадження звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім'єю жінки ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по 13 жовтня 2023 року, зазначивши на обґрунтування заяви, щоз 21.09.1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого (шлюбу) мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому, 21.04.1998 року шлюб між подружжям було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , виданим Кіровським районним відділом реєстрації актів громадського стану м. Кіровограда. Разом з тим, незважаючи на офіційну реєстрацію розірвання шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжували проживати разом однією сім'єю, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство,мали спільний бюджет, оскільки шлюб було розірвано виключно з формальних підстав.Крім того, після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ОСОБА_3 вступив на службу до лав Збройних Сил України. Згідно з довідкою № 1843/3529 від 06.04.2023 року ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 03.02.2023 року, що також підтверджується копією витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 12 від 18.01.2023 року. Однак, 16.10.2023 року ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти (потрапившого у полон)за № 285, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 ,1970 року народження, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, зник безвісти 13.10.2023 року у районі населеного пункту Вербове, Запорізької області. Після отримання зазначеного сповіщення, заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою про порушення кримінального провадження до правоохоронних органів. Заява ОСОБА_1 за фактом зникнення чоловіка, яка (заява) була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2023 року, кримінальне провадження № 12023120000001257. Згідно з довідкою № 1843/1/434 від 08.11.2023 року за підписом командира в/ч НОМЕР_1 , безвісти зниклий солдат ОСОБА_3 в період 13.10.2023 року дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районі н.п. Вербове Запорізької області. Підстава: бойове розпорядження командира від 13.10.2023 р. № 265дск.; витяг із журналу бойових дій механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 від 25.04.2023 № 1196дск.За фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , уповноваженою особою в/ч НОМЕР_1 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено акт № 25043 від 21.10.2023 року. Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Відповідно до п.1 ст.1 вказаного Закону «близькі родичі та члени сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» - це чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Водночас, ОСОБА_1 , фактично будучи дружиною ОСОБА_3 , має право на грошове забезпечення, нараховане останньому, але не виплачене за місцем проходження військової служби, а також на грошову допомогу, як члену сім'ї зниклого безвісти, проте без офіційного підтвердження сімейних (родинних) зв'язків, вона не може отримати такі кошти. Для заявниці встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу породжує юридичні наслідки щодо набуття останньою статусу члена сім'ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, в розумінні Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», та відповідно, забезпечення реалізації нею своїх прав.
З огляду на викладене, заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою для підтвердження факту, що має юридичне значення, а саме:її проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 в період з 01.01.2004 року по 13.10.2023 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 січня 2024 року зазначену справу розподілено судді Івановій Л.А.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 січня 2024 року відкрито окреме провадження за зазначеною заявою, призначено судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Крім того, ухвалою суду від 20 березня 2024 року залучено до участі в цивільній справі в якості заінтересованих осіб: Міністерство оборони України,Військову частину НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Нофенко Ю.В. в судове засідання подала заяву, яка зареєстрована судом 10 червня 2024 року за вх. № 15661 про розгляд справи за її як представника заявника відсутності, при цьому, будучи присутньою в попередньому судовому засіданні підтримала заяву з підстав, викладених в ній, просила заяву задовольнити. Крім того, зазначила, що на момент подання заявником ОСОБА_1 до суду заяви про встановлення юридичного факту, 04.01.2024 року, її чоловік ОСОБА_3 вважався зниклим безвісти, однак, на час судового розгляду справи, ОСОБА_3 не перебуває в зазначеному статусі як «зниклий безвісти», та відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 08 квітня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Вербове Пологівського району Запорізької області, та заявник ОСОБА_1 здійснила його поховання 09 квітня 2024 року на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у м.Кропивницькому.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подала в судове засідання заяву, яка зареєстрована судом 06 червня 2024 року за вх. № 15366, за якою просила проводити розгляд справи без її участі, заявлені вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала щодо їх задоволення, зважаючи на те, що її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усе її усвідомлене життя проживали разом однією сім'єю, до загибелі батька, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, завжди разом їздили на відпочинок.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 подав заяву в порядку ст.43 ЦПК України, яка зареєстрована судом 27 лютого 2024 року за вх. № 4709, в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не є заінтересованою особою по даній справі. Крім того, зазначив, що враховуючи зміст поданої заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, більш того, встановлення юридичного факту по даній справі пов'язується з подальшим вирішенням спору про право, тим самим, вимоги заявника про встановлення юридичного факту не є вимогою,яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положеньст.ст.293,315 ЦПК України. З огляду на викладене, просив залишити заяву заявника ОСОБА_1 без розгляду.
Крім того, представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заяву, яка зареєстрована судом 24 травня 2024 року за вх. № 13982 про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Вологжаніна О.М. (діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 08.11.2023 року) подав письмові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» 25.04.2024 року, зареєстровані судом 25.04.2024 року за вх.№10999, за якими просив відмовити заявнику ОСОБА_1 в задоволенні заяви з тих підстав, що як вбачається з заяви встановлення вказаного юридичного факту необхідно заявнику для отримання виплат, які передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» наказом Міністерства оборони України 25.01.2023 року №45 затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців ЗСУ в період дії воєнного стану. Згідно з зазначеним Порядком:1.3. Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів... ; 3.1. Районний (міський) ТЦКСП:1) є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати. Додаток 2 передбачає: документ, що підтверджує родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:для дружини/чоловіка - свідоцтва про шлюб;для дитини - свідоцтво про народження дитини;для батьків - свідоцтво про народження загиблого (померлого);для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця. Тому, зазначені документи є обов'язковими. В такому випадку від встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю залежить виникнення права на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та отримання одноразової грошової допомоги, тому Міністерство оборони України повністю заперечує проти задоволення заяви та наполягає, що зазначена заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заява про встановлення факту спільного сумісного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язана з визнанням права на виплати, передбачені законодавством про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, компенсації та гарантії. Крім того, зазначив, що статтею 21 СК України визначено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя, більш того, навіть якщо у разі наявності фактичних відносин між заявником та військовослужбовцем, це не є підставою стверджувати, що були сімейні відносини, оскільки не завжди особисті відносини між чоловіком та жінкою свідчать про створення сім'ї. Заявник не набуває статусу особи, якій законодавство надає право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах та підставах, визначених Постановою № 168.В даному випадку шлюб був розірваний у 1998 році та при наявності спільної дитини можна вважати, що спілкування дійсно було, але не можна вважати, що це були відносини між подружжям, відсутні докази, що заявниця та ОСОБА_3 проживали разом та вели спільне господарство.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_9 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомо, при цьому, подав письмові пояснення, які зареєстровані судом 02 травня 2024 року за вх. № 11854, з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , ознайомившись з доводами та аргументами заявника, вважає їх безпідставними та помилковими, а заяву такою, що не підлягає задоволенню. Вимоги заявника про встановлення факту не є вимогою, яка підлягає розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.ст.293, 315 ЦПК України, основними ознаками якого є відсутність спору про право і відсутність сторін з протилежними інтересами. Поряд з цим, в своїй заяві заявниця прямо вказує, що встановлення факту, який має юридичне значення, необхідне їй для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».Із вимоги заявниці, викладеної в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. З огляду на викладене, просив залишити заяву заявника без розгляду.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 подав до суду засобами електронної пошти письмові пояснення, які зареєстровані судом 06 травня 2024 року за вх. № 3564 та аналогічні за змістом, які зареєстровані судом 08 травня 2024 року за вх. № 12199, за якими просив проводити розгляд справи без участі представника в/ч НОМЕР_1 , та, крім того, вказав, що заявником не додано до своєї заяви доказів факту спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, із ОСОБА_3 . Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святах, пересилання коштів на рахунок заявника, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю (висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, наведений у постанові від 28.08.2019 у справі № 588/350/15-ц).
Представник заінтересованої особи Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомо, будь - яких заяв та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи зміст заяви ОСОБА_1 , заслухавши в попередньому судовому засіданні представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Нофенко Ю.В. та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , враховуючи заперечення заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_10 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_9 , викладені в поданих до суду письмових поясненнях, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 21 вересня 1991 року в Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , номер актового запису №986, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (№ 0003082937), сформованого 20 травня 2021 року.
Також судом встановлено, що від вказаного шлюбу заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають спільну дитину - повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Палацом новонароджених в м. Кіровограді, про що в Книзі реєстрації актів про народження 25 серпня 1992 року зроблено відповідний актовий запис за № 2351, яка після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_12 , актовий запис №409, змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».
Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським райвідділом реєстрації актів громадянського стану м. Кіровограда, 21 квітня 1998 року шлюб між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, про що зроблено запис за №285.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2023 року за №12 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_3 , який прибув з Військової частини НОМЕР_4 призначений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 січня 2023 року №1-РС на посаду у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , зараховано на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_5 та вважати, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою.
Крім того, судом встановлено, що згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2023 року за вих. №1843/3529, солдат ОСОБА_3 , перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 03 лютого 2023 року по теперішній час, тобто на дату видачі довідки 06.04.2023 року.
Відповідно до сповіщення сім'ї (близьких родичів) зниклого безвісти (потрапившого у полон) № 285, за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_11 від 16 жовтня 2023 року за вих. №6/12634, заявника ОСОБА_1 сповіщено про те, що її чоловік ОСОБА_3 , 1970 року народження, виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ зник безвісти 13.10.2023 року в районі населеного пункту Вербове, Запорізької області. Крім того, зазначено, що це сповіщення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством України.
Згідно з копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою заявника ОСОБА_1 18 жовтня 2023 року органами досудового розслідування ГУ НП в Кіровоградській області були внесені відомості до ЄРДП (номер кримінального провадження №12023120000001257) за фактом безвісти зниклим військовослужбовця ЗСУ (в/ч НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який перебував в зоні бойових дій у н.п. Вербове, Запорізької області.
З копії довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за вих. №1843/1/434 від 08.11.2023 року, за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , виданої заявнику ОСОБА_1 вбачається, що безвісти зниклий солдат ОСОБА_3 в період з 13.10.2023 року дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Вербове Запорізької області.
Також судом були досліджені копії документів службового розслідування по факту безвісти зниклого солдата ОСОБА_3 , з яких вбачається, що в переліку близьких родичів вказана колишня дружина солдата ОСОБА_3 - заявник ОСОБА_1 , та, крім того, відповідно до акту №25043 від 21 жовтня 2023 року службового розслідування військової частини НОМЕР_1 електрика -дизеліста польової лазні взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 вважати зниклим безвісти, а даний випадок вважати таким, що пов'язаний з бойовими ураженнями і діями з боку противника при виконанні обов'язків військової служби під час забезпечення і здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районі проведення бойових дій, при виконанні бойового завдання. Крім того, за зазначеним актом службового розслідування запропоновано начальнику фінансово-економічної служби проводити виплати грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців у разі їх звернення з відповідною заявою на ім'я командира військової частини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №298 від 23 жовтня 2023 року військовослужбовця - солдата ОСОБА_3 ( НОМЕР_6 ), електрика-дизеліста польової лазні взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону з 13 жовтня 2023 року знято з усіх видів забезпечення в зв'язку з загибеллю та виключено зі складу сил та засобів 10 армійського корпусу ОСУВ «ТАВРІЯ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 08 квітня 2024 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце смерті: село Вербове, Пологівський район Запорізька область.
В свою чергу, заявник ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, зазначила, що встановлення в судовому порядку зазначеного юридичного факту має для неї юридичне значення, оскільки породжує юридичні наслідки, а саме: отримання нею грошового забезпечення, нарахованого ОСОБА_3 , але не виплаченого за місцем проходження військової служби, а також на грошову допомогу, як члену сім'ї зниклого безвісти.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 стаття 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка жінки без шлюбу.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання як рухомого, так і нерухомого майна (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» defacto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.
Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
На підтвердження проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 надала такі письмові докази:
довідку про склад сім'ї № 170 за підписом голови правління ОСББ «Єгорівське» Коханюка М.П., з якої вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , спільно проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , який проживав, але не був зареєстрованим за вказаною адресою до 15.11.2022 року, тобто до моменту призову в ЗСУ;
копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 2351, батьками якої в свідоцтві про народження зазначені: батько « ОСОБА_3 » та мати « ОСОБА_1 »;
копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , за яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місце смерті: село вербове Пологівський район Запорізька область, актовий запис 3955;
копію свідоцтва про поховання за реєстраційним номером № 808 , виданого КП «Ритуальна служба», за яким ОСОБА_1 09 квітня 2024 року на Алеї Слави Далекосхідного кладовища у м.Кропивницькому здійснила поховання померлого ОСОБА_3 .
Окрім того, допитані в судовому засіданні за клопотанням заявника ОСОБА_1 в якості свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомили суду, зокрема, свідок ОСОБА_6 зазначив, що з 2017 року він є головою ОСББ «Єгорівське», знає сім'ю ОСОБА_1, так як проживають по сусідству, причому з 2000 року він (свідок) проживає в квартирі АДРЕСА_5 проживає у цьому ж будинку на восьмому поверсі. Підтвердив, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом в одній квартирі як чоловік та дружина, мають спільну доньку та двох онуків. Після призову ОСОБА_3 на військову службу по мобілізації ОСОБА_3 декілька разів приїздив додому у відпустку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що з 1981 року він проживає в квартирі АДРЕСА_6 та на одній площадці проживає сім'я ОСОБА_1, причому, заявник ОСОБА_1 постійно проживала за вказаною адресою, разом з нею проживав і ОСОБА_3 та їх спільна від шлюбу донька та вони були як одна сім'я, і всі сусіди так і вважали, що вони одна сім'я. Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 постійно ставив машину біля під'їзду, часто їздив на риболовлю. Вказав, що бачив ОСОБА_3 у військовій формі, коли він приїздив у відпустку, та з осені, 2023 року, більше його не бачили, а пізніше дізналися від заявника ОСОБА_1 , що її чоловік ОСОБА_3 , перебуваючи на військовій службі зник, так як не виходив на зв'язок, та пізніше довідалися про смерть ОСОБА_3 на війні з рф, та організацією його поховання, на якому він (свідок) був присутній, займалася заявник ОСОБА_1 .
З огляду на зазначені вище обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов висновку про доведення заявником ОСОБА_1 факту її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, оскільки вони разом проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Встановлення зазначеного юридичного факту має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки та надає їй можливість отримання нею грошового забезпечення, нарахованого ОСОБА_3 , але не виплаченого за місцем проходження військової служби, а також на грошову допомогу, як члену сім'ї зниклого безвісти, та інші виплати, визначені законодавством України для військовослужбовців та членів їх сімей.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи заінтересованих осіб Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , військової частин НОМЕР_1 про те, що встановлення юридичного факту в даній справі пов'язується з подальшим вирішенням спору про право, з тих підстав, що вказані заінтересовані особи не є суб'єктом отримання соціальної допомоги, та між останніми та заявником не може бути спору про право на отримання соціальної допомоги, більш того, під час судового розгляду справи про відсутність між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_3 , спору про право, також зазначила заінтересована особа ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, у зв'язку з чим понесені заявником ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору, - слід вважати по фактично понесеним останньою.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 263-265, 293, 294, 315, 316-319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Кропивницькому ради про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, - задовольнити.
Встановити юридичний факт - факт спільного проживання однієї сім'єю жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , без реєстрації шлюбу в період з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним заявником ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова