Справа № 346/5774/24
Провадження № 1-р/346/6/24
29 листопада 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Третьякової І.В.
з участю: секретаря Дутчак Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия клопотання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія №41» про роз'яснення судового рішення та виправлення описки,-
начальник ДУ «Коломийська виправна колонія №41» в порядку ст.ст.537, 539 КПК України звернувся до суду з клопотанням в якому просив роз'яснити, ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 року щодо ОСОБА_1 , якою приведено у відповідність чинному законодавству вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року, а саме чи зараховувати в строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1 час знаходження його під вартою з 09.07.2020 року по 02.03.2021 рік, оскільки в резолютивній частині ухвали про даний зарахунок не вказується. Крім того, просив виправити описку в резолютивній частині вказаної ухвали щодо дати народження засудженого з невірного «02.04.2024» на вірне «22.05.1986».
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про місце і час його проведення були повідомлені. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів фіксації не відбувалося, через неприбуття в судове засідання всіх учасників.
Дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Як зазначено у ч.ч. 1, 2 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Роз'яснюючи ухвалу, суд не вправі змінювати зміст ухвали або роз'яснювати мотиви прийняття рішення при постановлені ухвали, тобто немає права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться уст. 372 КПК України.
Судом встановлено, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 року клопотання засудженого ОСОБА_1 задоволено. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від покарання, призначеного вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 03.04.2024 року за ч. 2 ст. 185 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння, звільнено від покарання, призначеного вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.11.2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
Приведено у відповідність чинному законодавству вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року. Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року за ч.1 ст.125, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Виключено з вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року посилання на призначення ОСОБА_1 остаточного покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України.
Строк покарання визначено рахувати з 02.09.2022 року.
Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що судом не вирішувалося питання про зарахування в строк покарання час знаходження засудженого ОСОБА_1 під вартою, зокрема в період з 09.07.2020 року по 02.03.2021 рік.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ухвала Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 року викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями, містить детальний виклад мотивів та підстав для задоволення клопотання, а відтак не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту. Вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду та вносити нові данні в цю ухвалу суд не має права, а тому вважає, що ухвала суду не підлягає роз'ясненню.
Разом з цим, варто зазначити, що судом встановлено, про що зазначено і в ухвалі суду, ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року, яким він засуджений за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.125, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання, призначене вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.11.2022 року та остаточно призначене покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 02.09.2022 року.
Як було зазначено вище, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 01.11.2024 засудженого ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.11.2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння.
В свою чергу, призначаючи остаточне покарання за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.11.2022 року, суд на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання, призначене вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 26.11.2020 року та остаточно призначене покарання у виді 3 років 2 місяці позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
З вироку Хустського районного суду Закарпатської області від 26.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.190 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання, призначене вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 05.11.2018 року та остаточно призначене покарання у виді 3 років 1 місяці позбавлення волі. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 09.07.2020 року.
Отже, після постановлення ухвали Коломийського міськрайонного суду від 01.11.2024 року про приведення вироку суду у відповідність чинному законодавству та звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання за деякими вироками (зокрема за вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 18.11.2022 року) у зв'язку з усуненням кримінальної караності діяння, залишилося не вирішеним питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, а саме при наявності вироків Хустського районного суду Закарпатської області від 02.04.2024 року та Хустського районного суду Закарпатської області від 26.11.2020 року, яке може бути вирішено судом відповідно до п.11 ч.1 ст.537 КПК України за відповідним поданням (клопотанням), а також вирішення питання чи підлягає до зарахування в строк покарання відбута частина покарання за одним з цих вироків, зокрема період з 09.07.2020 по 02.03.2021 рік.
Саме під час розгляду відповідного подання (клопотання) в порядку п.11 ч.1 ст.537 КПК України суд наділений повноваженнями вирішити питання, що ставиться начальником колонії в клопотанні про роз'яснення судового рішення.
Що стосується виправлення описки в резолютивній частині ухвали Коломийського міськрайонного суду від 01.11.2024 року, а саме в написанні дати народження засудженого, суд вважає за потрібне вказати наступне.
Відповідно до вимог ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
З резолютивної частини ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 року вбачається, що судом правильно зазначено дата народження засудженого ОСОБА_1 , а саме 22.05.1986 року, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 379, 380, 537-539 КПК України,-
В задоволені клопотання начальника ДУ «Коломийська виправна колонія 41» щодо роз'яснення ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.11.2024 року щодо засудженого ОСОБА_1 та виправлення описки - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом 7 діб з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя : Третьякова І. В.