Справа № 344/21323/24
Провадження № 1-кс/344/8454/24
29 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12024090000000004 від 04.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000004 від 04.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою збуту наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав три таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін, загальна кількість, якого становить 0,0239 грама, який він зберігав у невстановленому місці з метою подальшого незаконного збуту, чим грубо порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
18жовтня 2024 року близько 18 год ОСОБА_4 , з корисливих спонукань, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, зберігаючи при собі частину блістера із трьома таблетками, зустрівся в під'їзді будинку АДРЕСА_1 із ОСОБА_6 , де ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі в сумі 1200 грнтри таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін, загальна кількість, якого становить 0,0239 грама.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4 діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою збуту наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав дві таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін, загальна кількість, якого становить 0,016 грама, який він зберігав у невстановленому місці з метою подальшого незаконного збуту, чим грубо порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
01листопада 2024 року близько 18год ОСОБА_4 , з корисливих спонукань, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, зберігаючи при собі частину блістера із двома таблетками, зустрівся біля будинку АДРЕСА_1 із ОСОБА_8 , де ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі в сумі 800 грндві таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін, загальна кількість, якого становить 0,016 грама.
Окрім цього, ОСОБА_4 діючи повторно, з корисливих спонукань, з метою збуту наркотичних засобів, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав дві таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін, який він зберігав у невстановленому місці з метою подальшого незаконного збуту, чим грубо порушив вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
27листопада 2024 року близько 14год ОСОБА_4 , з корисливих спонукань, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, зберігаючи при собі частину блістера із двома таблетками, зустрівся біля будинку АДРЕСА_1 із ОСОБА_9 , де ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, незаконно збув ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі в сумі 800 грндві таблетки у частині блістера з надписом «Subutex»,які містять наркотичний засіб, обіг якої обмежено -бупренорфін.
27 листопада 2024 ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 19.10.2024, висновком експерта № CE/-19/109-24/15363-НЗПРАП від 30.10.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 14.11.2024, протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.11.2024, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.11.2024, висновком експерта № CE/-19/109-24/15894-НЗПРАП від 08.11.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.11.2024, протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою від 13.11.2024, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.03.2024, протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 27.11.2024; протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 27.11.2024; протоколом добровільної видачі від 27.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.11.2024, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.11.2024, протоколом обшуку від 27.11.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 цього Кодексу відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення - десять років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про можливість призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в разі доведення його вини в суді;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їхні анкетні дані;
- п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та з метою одержання грошових коштів в подальшому може займатися злочинною діяльністю, пов'язану із збутом наркотичних засобів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечила, просила застосувати щодо його підзахисного менш суворий запобіжний захід.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашннього арешту.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
27 листопада 2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28.11.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, на утриманні якого перебуває малолітня дитина, раніше судимого.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, при визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити частково та застосувати щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України
Клопотання задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 25 січня 2025 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Визначити заставу - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 25 січня 2025 року включно обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1