Справа № 201/9055/24
Провадження № 2/201/3576/2024
(заочне)
27 листопада 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.07.2024р. АТ «Акцент-Банк» до звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 37 863 грн. 77 коп. (а.с. №4-7).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 01.08.2024р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №53).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 20.05.2020р. ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим відповідачкою була підписана анкета-заява б/н від 20.05.2020р., після підписання якої ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписавши анкету-заяву від 20.05.2020р., відповідачка погодилася з запропонованими їй Умовами і Правилами надання банківських послуг, які разом з заявою складають кредитний договір б/н від 20.05.2020р. Зобов'язання за договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснила в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, процентів передбачених договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 20.07.2024р. становить суму у розмірі 37 863 грн. 77 коп., з яких: 32 657 грн. 18 коп. - заборгованість по кредиту, 5 206 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам.
Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідачки, а також понесені ним судові витрати у розмірі 3 028 грн.
В судові засідання по справі 17.10.2024р. та 27.11.2024р. представник позивача не з'явився, про дати розгляду справи позивач повідомлявся належним чином, шляхом направлення повідомлень на е/пошту, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с.№57, 58, 64). Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 23.01.2024р. - а.с.№ 47зв.-48), в якій представник зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить суд його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та згідно доказів, наявних в матеріалах справи, розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. №50).
Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання по справі 17.10.2024р. та 27.11.2024р. двічі поспіль не з'явилася, про дати розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за місцем її реєстрації, яке підтверджено відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 31.07.2024р. (а.с.№52). Конверти з судовими повістками, які були направлені відповідачці, були повернуті за зворотньою адресою з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. № 56, 63). Крім того, про дату розгляду справи 17.10.2024р. та 27.11.2024р. відповідачка повідомлялася шляхом направлення sms-повідомлень, які були отримані завчасно (а.с. № 59, 65), а про дату розгляду справи 27.11.2024р. відповідачка повідомлялася також шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с.№66).
Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом відповідачка в судові засідання повторно не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом подачі відзиву на позов.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
20.05.2020р. ОСОБА_1 звернулася до АТ “Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим нею була підписана анкета-заява №б/н від 20.05.2020р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. З підписанням відповідної анкети-заяви, відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з запропонованими йому для ознайомлення Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. №12, 13).
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором б/н від 20.05.2020р. станом на 20.07.2024р. у розмірі 37 863 грн. 77 коп., з яких: 32 657 грн. 18 коп. - заборгованість по кредиту, 5 206 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам.
Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості (а.с.№8-11), який долучений до позовної заяви. Відповідність розрахунку не була спростована відповідачкою ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
Судом встановлено, що 20.05.2020р. відповідачкою також було підписано паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка» (а.с. №13).
В кінці паспорту відповідачка підписом погодила наступне: ''Підтверджую отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтверджую отримання мною всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до моїх потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для мене, в тому числі в разі невиконання мною зобов'язань за таким договором''.
Як зазначає позивач, на підставі укладеного договору відповідачці було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку “Універсальна» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Так, підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка» містить наступні основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія з пільговим періодом використання; сума ліміту по карті “Універсальна» - до 50 000 грн; строк договору, місяців - 240 місяців; базова процента ставка 46,8 % річних для карти “Універсальна», тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди); процентна ставка, яка використовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту - 7,8% у місяць (застосовується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Отже, сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування карткового рахунку.
Заперечень щодо підпису паспорту споживчого кредиту відповідачкою не надано.
Підписання відповідачкою паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення її з умовами кредитування, відповідний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020р. у справі №382/327/18.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором б/н від 20.05.2020р. вказує на використання ОСОБА_1 кредитних коштів та часткового погашення заборгованості. Також з розрахунку вбачається, що відповідачка допустила прострочення погашення чергових платежів заборгованості по тілу кредиту та повністю зобов'язання по погашенню боргу не виконала, чим порушила вимоги ст.ст. 1049,1054 ЦК України, а отже відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України позивач має право вимагати стягнення всієї заборгованості за наданим кредитом у розмірі 37 863 грн. 77 коп.
Крім того, долучена до позову виписка з карткового рахунку відповідачки також вказує, що відповідачка активно користувалася грошовими коштами (використовувала для власних потреб в межах розміру встановленого на карту ліміту, отримувала кошти шляхом зняття готівки в банкоматі, здійснювала розрахунки за покупки через термінали, інші платежі), здійснювала поповнення карткового рахунку для погашення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, а отже, прийняла запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту та умов кредитування (а.с. №14-28).
Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.
Факт користування відповідачкою кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачкою іншими належними доказами.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розрахунок відсотків за користування кредитними коштами банком здійснено за відсотковою ставкою визначеною в паспорті споживчого кредиту 46,8% річних, а отже, враховуючи, що боржник прострочив виконання грошового зобов'язання та під час розгляду справи наявність та розмір заборгованості, відповідність розрахунку не були спростовані відповідачкою належними доказами, суд приходить до висновку, що заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5 206 грн. 59 коп. також підлягають стягненню з відповідачки.
Так, анкета-заява від 20.05.2020р. не містить строку повернення кредиту (користування ним), проте, враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку АТ "Акцент-Банк" не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги АТ “Акцент-Банк» підлягають задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором б/н від 20.05.2020р. станом на 20.07.2024р. у розмірі 37 863 грн. 77 коп., з яких: 32 657 грн. 18 коп. - заборгованість по кредиту, 5 206 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1048, 1050, 1054 ЦК України, постановами Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №572/1169/17, від 12.02.2020р. у справі №382/327/18, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» заборгованість за договором б/н від 20.05.2020р. станом на 20.07.2024р. у розмірі 37 863 (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 77 коп., з яких: 32 657 грн. 18 коп. - заборгованість по кредиту, 5 206 грн. 59 коп. - заборгованість по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.