Справа № 175/2752/24
Провадження № 3/175/1402/24
09 квітня 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.121 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм в ТОВ «Гідра-Сервіс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №557781 від 25.01.2024, водій ОСОБА_1 25.01.2024 о 13:30 год. на 35 км а/д Н-31 Дніпровського району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом «Skania» P380, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепом «Van Hool» 3В 2013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який мав технічну несправність, а саме: шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив вимоги п. 31.4.5б) ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлено належним чином, однак до суду він не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав, тому вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Частиною 4 ст.121 передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Згідно вимог п.31.4.5б) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але всупереч цим вимогам, відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу не забезпечено.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 , крім протоколу до справи долучені: фотографії та рапорт. Будь - яких інших доказів, які могли б підтвердити викладені в протоколі обставини, матеріали справи не містять.
При цьому ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 121 КУпАП без надання суду доказів вчиненням ним саме протягом року будь-якого з порушень, передбачених частинами 1-3 ст. 121 КУпАП.
Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги на відсутність відомостей про повторне вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1-3 ст. 121 КУпАП протягом року, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 121, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя В. О. Заборський