іменем України
Справа № 210/5209/24
Провадження № 1-в/210/686/24
28 листопада 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Законом №3886-ІХ вчинення крадіжки в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення подання заперечував, про що надав до суду відповідну заяву.
Представник ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні присутній не був.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Оскільки судове засідання було проведено за відсутності осіб кримінального провадження, фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали подання, суд доходить наступного висновку.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Правила п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України закріплюють вимогу, що під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
09.08.2024 року набув чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі: ЗУ № 3886-IX), яким внесені зміни до КУпАП ст. 51 Дрібне викрадення чужого майна.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до п.п.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2019 року становило 1921,00 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 74 КК України унормовано кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує кримінальну протиправність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що, якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини.
Судом встановлено, що вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання, призначене вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року та остаточно призначено покарання увигялі 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2019 року вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2018 року, щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінено. Визначено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2018 року, визначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2020 року визнано винним ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2019 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 років 1 дня позбавлення волі.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2024 року звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 06 (шість) місяців 09 (дев'ять) днів, за вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 грудня 2020 року, для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.
Оскільки ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.10.2024 року ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.12.2020 року, отже на час розгляду клопотання вирок виконано, тому суд не вбачає правових підстав для приведення вироку у відповідність до вимогу Закону №3886-ІХ, оскільки покарання за вказаним вироком ОСОБА_3 вже відбуте.
Враховуючи викладене, клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX є таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-IX - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1