ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 жовтня 2024 року Справа № 906/471/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Котюбіна А.О.
за участю представників:
від апелянта: Цимбал А.А. (адвокат)
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 04.07.2024 суддею Макаревичем В.А. у м. Житомир (повний текст ухвали складено 09.07.2024) у справі № 906/471/24
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі № 906/471/24 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Залишено без розгляду клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича керуючим реструктуризацією у справі. Залишено без розгляду заяві від 09.06.2024 арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича про участь у справі.
Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що надані заявником докази місять неточну та неповну інформацію, на підставі якої суд позбавлений можливості встановити наявність підстав для відкриття провадження у справі. Зокрема, не надано належних доказів припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців. Не доведено також допустимими доказами наявність інших підстав, передбачених ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспрорможність. Звернуто увагу заявника на поданий ним нереалістичний проект плану реструктуризації боргів та висловлено критичне ставлення до умов договору між заявником і арбітражним керуючим.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північно - західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить останню скасувати, а справу передати на продовження розгляду до Господарського суду Житомирської області.
Аргументуючи доводи скарги вказує, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручу до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника підписаної електронним цифровим підписом ТОВ «УБКІ» та скріпленої електронною печаткою ТОВ «УБКІ», а також зважаючи на надання доказів направлення боржником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості. Зазначає, що боржник додав до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (До Господарського суду Житомирської області) лише ті документи про підстави виникнення відповідної заборгованості відповідної заборгованості та про поточний стан, якими володіє на теперішній час: копії кредитних договорів, паспортів споживчих кредитів, заяв-анкет, тощо (які були в наявності та отриманні за результатами наданих запитів). Інші документи, в тому числі розрахунки щодо заборгованості за кредитними договорами, мають знаходитись у кредиторів. Звертає увагу, що в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи зазначається розмір прострочених зобов'язань, виходячи з наявних у Боржника відомостей, якими він володіє на сьогоднішній день, що не позбавляє його права заявляти заперечення проти грошових вимог кредиторів, які розглядатимуться господарським судом в процесі визнання вимог кредиторів. Також до заяви про відкриття провадення у справі про неплатоспроможність фізичної особи був доданий проект плану реструктуризації боргів, підготовлений боржником, який є приблизним та неостаточним, оскільки буде корегуватися відповідно до ухвалених господарським судом рішень за результатами розгляду заявлених грошових вимог кредиторів. Зауважує, що судом першої інстанції допущено надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
В судовому засіданні представник боржника підтримала доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.
За умовами ст.. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкритя провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Зазначає, що починаючи з липня 2022 року боржник змушений був припинити погашення своїх кредитів. Тобто упродовж більше ніж двох місяців боржник не має об'єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всім кредитним зобов'язанням.
За твердженнями заявника загальний розмір непогашеної заборгованості станом на день звернення до суду складає 225275,73 грн.
Зокрема, перед АТ "Сенс банк" в розмірі 137086,80 грн.; перед ТОВ Фінансова компанія "Сіті Фінанс" в розмірі 24274,54 грн.; перед АТ "Таскомбанк" в розмірі 63914,39 грн.
В підтвердження наявності заборгованості та припинення виконання зобов'язань заявником подано:
- звіт (кредитну історію) сформовану Українським бюро кредитних історій (станом на 17.01.2024);
- оферта та акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 27.02.2020, укладені між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк";
- заява-договір № 015/3252103-СК від 27.01.2017 на відкриття поточного рахунку та оформлення платіжної картки (з можливістю встановлення кредитного ліміту), укладений між ОСОБА_1 та АТ "Таскомбанк"; довідка АТ "Таскомбанк" про стан заборгованості на 23.02.2024; роздруківка операцій за картковим рахунком в АТ "Таскомбанк";
- відповідь ТОВ ФК "Сіті Фінанс" віж 20.02.2024 на адвокатський запит;
- інформація (довідки, роздруківки операцій за картковим рахунком тощо) стосовно офомлення та використання карткового рахунку в АТ "Приватбанк";
- заочне рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.11.2023 у справі № 288/2793/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованості за кредитним договором № 618565346 від 27.02.2020 в розмірі 134402,80 грн.
Окрім наявності простроченої заборгованості заявник вказує, що існують й інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе відновити погашення своїх кредитів.
Відмічає, що у 2021-2022 виникли та продовжують діяти обставини, які ускладнюють в майбутньому можливість погашення кредиторської заборгованості боржника та призводять до щомісячного накопичення (збільшення) боргів. До таких обставин заявник відносить: спалах у 2020 році пандемії коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) та введення карантинних заходів; військова агресія російської федерації та введення воєнного стану з 24.02.2022; щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 року, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком військової агресії. Дані обставини є загальновідомими та не потребують доказування.
Поряд з цим зазначає, що з початку 2022 року збільшився рівень інфляції (з коефіцієнту 110 за весь 2021 рік - до коефіцієнту 17,6 лише за 1 квартал 2022 року), що вплинуло на суттєве зростання рівня споживчих цін в країні на усі необхідні продукти та товари повсякденного вжитку. Внаслідок цього боржник почав вживати заходи щодо економії на певних продуктах та побутових товарах. Також акцентує увагу на відсутності динаміки зростання доходів боржника, з яких останній мав би можливість повністю або частково виконувати свої кредитні зобов'язання (відновити погашення кредитів), особливо на фоні девальвації національної ваолюти та росту рівня інфляції в країні, що підтверджується довідкою про доходи. У зв'язку з цим боржник не може планувати відновлення платежів по кредитах та вважає, що вищевказані обставини лише ускладнюють можливість в майбутньому здійснювати погашення кредиторської заборгованості, що є загрозою виникнення стійкої неплатотспроможності боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 06.05.2024 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано останньому усунути виявлені недоліки шляхом подання до суду конкретизованого списку кредиторів і боржників (за наявності) із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
На виконання вимог даної ухвали заявником додано конкретизований список кредиторів.
Ухвалою суду від 20.05.2024 заяву ОСОБА_1 принято до розгляду та порушено провадження у справі № 906/471/24 про неплатоспроможність. Одночасно зобов'язано боржника надати суду:
- докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належних розрахунків заборгованості та зазначенням строків припинення погашення;
- докази наявності інших підстав, передбачених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
На виконання вимог суду заявником додано актуальний витяг з бюро кредитних історій (станом на 22.05.2024), а також докази направлення запитів до кредиторів - ТОВ "Сіті Фінанс", АТ "Приватбанк", АТ "Сенс Банк", АТ "Таскомбанк" та відповідь кредитора ТОВ "Сіті Фінанс", якою підтверджено наявність заборгованості в розмірі 24274,54 грн. та додано копію кредитного договору з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі № 906/471/24 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за недоведеністю підстав на які посилається заявник.
Позиція суду апеляційної інстанції полягає в наступному.
Частина 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства надає право боржнику - фізичній особі звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Статтею 116 КУзПБ встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, перелік відомостей та доказів, які мають бути зазначені/додані до заяви про відкриття провадження у справі.
Частиною першою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
В підтвердження наявності боргових зобов'язань перед кредиторами ОСОБА_1 подано кредитний звіт Українського бюро кредитних історій, копії договорів, заявок, судове рішення тощо.
Стосовно наданого кредитного звіту колегією суддів враховується наступне.
За змістом статті 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - бюро); ведення кредитної історії - це діяльність бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; "кредитна історія" - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач бюро - це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - це сукупність інформації про суб'єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; кредитний правочин - це правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов'язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
У статті 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено перелік інформації, що містить кредитна історія, а саме, - це, серед іншого, наступна інформація про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов'язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов'язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.
У статті 11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено підстави та порядок надання кредитного звіту, а саме: бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням бюро або договором (частина 1), бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим бюро на підставах, передбачених цим Законом (частина 3), бюро надають кредитні звіти користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та договором (частина 4).
Наведені положення Закону свідчать про те, що кредитний звіт складається спеціалізованою юридичною особою, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію. При цьому перелік інформації, який міститься в кредитному звіті, дозволяє в максимально повному об'ємі встановити як підстави виникнення кредитних зобов'язань так і суми, строки виконання, розмір погашення, дати виникнення прострочення тощо. Отже, такий кредитний звіт об'єктивно дозволяє встановити обставини щодо наявності або відсутності заборгованості особи (стосовно якої сформовано звіт), а тому цілком може бути розцінений судом як належний доказ.
Стосовно допустимості такого доказу судова колегія приймає до уваги те, що інформація, яка розміщена на веб-сайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.
Відповідно до частин першої, другої статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Згідно вимог частини третьої статті 96 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом.
З матеріалів справи вбачається, що наданий боржником звіт (кредитна історія) є паперовою копією електронного доказу, який в електронній формі зберігається в мережі Інтернет (веб-сайт Українського бюро кредитних історій - www.ubki.ua). Паперова копія даного доказу належним чином завірена, а перевірка його електронної достовірності здійснюється відповідно до зазначеного на останній сторінці QR-коду та унікального буквенно-цифрового коду, що цілком дозволяє здійснити ідентифікацію особи, яка його створила та завірила. Отже, такий доказ є допустимим.
Слід відмітити, що в процесі розгляду заяви боржника останнім було повторно додано актуальний кредитний звіт станом на 22.05.2024, дані якого збігаються з першочергово поданим.
Даними з кредитного звіту стверджується, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ ФК «Сіті Фінанс» в розмірі 24274,54 грн., яка виникла на підставі договору позики (кредитна карта) № 010/80460/821294723 від 12.11.2021. Згідно відображених даних сума наданої позики становила 21356,00 грн з терміном повернення до 16.03.2022.
Вказана заборгованість підтверджена також безпосередньо кредитором ТОВ ФК «Сіті Фінанс» у відповіді від 04.06.2024 на адвокатський запит, до якої додано також копію договору з додатками та довідку про заборгованість. Зазначені докази були додатково надані суду на виконання ухвали від 20.05.2024.
Також даними з кредитного звіту стверджується, що ОСОБА_1 має заборгованість перед АТ «Таскомбанк» в розмірі 66177,12 грн, яка виникла на підставі кредитного договору (кредитний картковий рахунок) № 015/3252103-СК від 27.01.2017. Згідно відображених даних сума наданого кредиту становила 40000.00 грн з терміном погашення до 26.01.2024. Починаючи з липня 2022 року боржник припинив погашення кредиту, внаслідок чого утворилась вищевказана сума боргу.
Додатково в підтвердження даної заборгованості боржником надані копії договору № 015/3252103-СК від 27.01.2017 на відкриття поточного рахунку з оформленням платіжної картки з кредитним лімітом, додатки до договору та довідку АТ «Таскомбанк» від 23.02.2024 про наявність загальної заборгованості за договором в сумі 66177,12 грн.
Заборгованість боржника перед кредитором АТ «Сенс Банк» в розмірі 137086,80 грн підтверджується судовим рішенням від 14.11.2023 Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/2793/23. Зі змісту даного рішення вбачається, що заборгованість виникла на підставі угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618565346 від 27.02.2020, укладеної між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . В зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, станом на 22.01.2023 виникла заборгованість в сумі 134402,80 грн, яка присуджена до стягнення на користь правонаступника - АТ «Сенс Банк» разом з витратами по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Згідно наданої боржником інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (станом на 25.04.2024) за вищевказаним рішенням видано виконавчий документ від 25.12.2023, відкрито виконавче провадження 11.01.2024 та на момент звернення до суду останнє не закінчено, кошти з боржника не стягнуто.
Виходячи з викладеного судова колегія констатує, що сукупність наданих боржником доказів цілком підтверджує викладені обставини щодо існування заборгованості в загальному розмірі 224854,46 грн перед вищевказаними кредиторами та припинення погашення боржником кредитів більш ніж у двохмісячний строк.
За таких обставин обгрунтованими є твердження апелянта, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника підписаної електронним цифровим підписом ТОВ «УБКІ» та скріпленої електронною печаткою ТОВ «УБКІ».
Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом надана невірна оцінка доказам у справі, що призвело до передчасних висновків про недоведення заявником підстав для відкриття провадження у справі.
Поряд з цим колегією суддів зауважується, що вищевказаними доказами підтверджується заборгованість боржника перед частиною кредиторів, в той час як положення п. 2 ч. 2 ст. 115 КузПБ визначають підставою звернення до суду з відповідною заявою у випадку припинення погашення кредитів чи здійснення інших платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань. Тому посилання боржника на вказаний пункт ч. 2 ст. 115 КузПБ суд вважає необгрунтованим, а відтак є правильним висновок місцевого суду в цій частині.
Однак за змістом заяви боржник посилається також і на п. 4 ч. 2 ст. 115 КузПБ, який передбачає наявність інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Враховуючи те, що за висновками суду апеляційної інстанції боржником доведено існування заборгованості перед кредиторами в сумі 224854,46 грн та припинення її погашення протягом тривалого строку (більш ніж двох років), висновок суду першої інстанції про відсутність інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є передчасним.
На обгрунтованість даної підстави, а саме загрози неплатоспроможності вказує розмір отриманих боржником доходів за попередні роки (який є значно меншим ніж сума боргу), загальне економічне та політичне становище в Україні (як загальновідомі обставини), перспективи та можливості боржника, інші наведені боржником фактори.
Сукупності вказаних та інших обставин має бути надана належна оцінка в поєднанні з основною метою Книги четвертої КузПБ - відновлення платоспроможності фізичної особи через застосування відповідних процедур, а не задоволення вимог кредиторів.
Колегія суддів вважає недоречними висновки місцевого господарського суду стосовно звернення уваги заявника на нереалістичність проекту плану реструктуризації боргів, оскільки рішення про його схвалення відноситься до компетенції зборів кредиторів, а на стадії подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник зобов'язується надати лише проект такого плану. Питання реалістичності поданого проекту не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Виходячи з наведеного, доводи апелянта знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 04.07.2024 у справі № 906/471/24 підлягає скасуванню в порядку ст. 280 ГПК України, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи. Матеріали справи направляються для продовженя розгляду до суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04 липня 2024 року у справі №906/471/24 скасувати.
Справу №906/471/24 направити Господарському суду Житомирської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "27" листопада 2024 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.