Номер провадження 22-ц/821/1545/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/2786/24 Категорія: 304090200 Гудзенко В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
29 листопада 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»
адвокат Бачинський Остап Михайлович
розглянувши у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2024 року ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000201022052 від 27.10.2020 року в розмірі 23733,17 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
29 липня 2024 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» Бачинського О.М. про винесення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» Бачинського О.М. про винесення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала мотивована тим, що під час ухвалення рішення Уманським міськрайонним судом Черкаської області від 01.08.2024 року, судом було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, тобто вивченням матеріалів справи було встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, тому судом не встановлено підстав для стягнення вказаних судових витрат, про що зазначено у мотивувальній частині рішення.
Не погоджуючись із рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року, представник ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» Бачинський О.М. оскаржив його в апеляційному порядку та просив суд скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 7000 грн.
Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на правничу допомогу в ході апеляційного розгляду справи в сумі 5000,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права не враховано, що представником позивача - адвокатом Бачинським О.М. до позовної заяви було додано: копію Договору про надання правничої допомоги із додатками, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, доказ направлення позовної заяви з додатками відповідачу на електронну пошту, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ОСОБА_2 .
Зазначає, що висновок суду про те, що стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу є незаконний та не відповідає матеріалам справи, оскільки на виконання умов договору та враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 26 липня 2024 року перераховано адвокату 7000,00 грн., що підтверджується квитанцією ПуАТ «КБ «Акордбанк» від 26.07.2024 року № 1304.
Повідомляє, що правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи опрацювання змісту оскаржуваного рішення в частині розміру судових витрат, підготовку апеляційної скарги, збір доказів тощо, представництво в суді, підготовка процесуальних документів скаржнику надає адвокат Бачинський О.М., який діє на підставі ордера від 26.07.2024 року. Розмір витрат на правничу допомогу, який підлягатиме сплаті складає 5000 грн. згідно доданого розрахунку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржується в частині витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на що в іншій частині рішення не переглядається.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві представник ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» заявляв вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
На підтвердження своїх повноважень на ведення справи в інтересах ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» адвокат Бачинський О.М. надав копії наступних документів:
договір про надання правничої допомоги № 20240506-1 від 06.05.2024 року, пунктом 4.2. якого передбачено, що у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі, клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000,00 грн. (а.с. 26-27);
розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 , який складається: з судового збору - 2422,40 грн; суми витрат на правничу допомогу, яку очікує понести позивач - 7 000 грн, яка включає в себе: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви; збирання доказів долучених до позовної заяви; за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи (а.с. 25);
копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВС № 1280327 від 07.05.2024 року та свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 25,29).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, районний суд посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження понесених витрат.
Колегія суддів не погоджуються з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 1 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до матеріалів справи, позивач під час звернення у суд з позовом користувався правничою допомогою, яку йому надавав адвокат Бачинський О.М.
При цьому, хоча адвокатом позивача й не було долучено до позовної заяви документів щодо фактичної сплати ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено в майбутньому.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20 (провадження № К/9901/29763/20).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав до вирішення питання щодо відшкодування позивачу витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу за результатами ухваленого на його користь рішення, чим допустив порушення норм процесуального права.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні витрат на професійну правничу допомогу підлягає скасуванню, а по справі в цій частині слід ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Ч. 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, з урахуванням обставин справи та долучених до справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав до стягнення в повному розмірі витрат з позивача.
Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).
З позовної заяви ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» вбачається, що товариство звернулося в суд з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту в розмірі 23733,17 грн.
Позов ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» задоволено частково на суму 23733,17 грн., рішення суду в цій частині не оскаржено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, вони не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та з урахуванням зазначених обставин, а також складності справи та фактично виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн.
Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, то слід врахувати наступне.
ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» в підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано: Договір про надання правової допомоги № 20240725-7 від 25 липня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М., де у п. 1.2.1 визначено, що його предметом є захист інтересів клієнта у справі № 705/2786/24 за апеляційною скаргою клієнта на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року, у п. 4.2 визначено гонорар адвоката у розмірі 5000 грн.; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Бачинського О.М.; Ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» від 26.07.2024 року, виданий адвокатом Бачинським О.М.; розрахунок суми судових витрат за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», де зазначено зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 5000 грн.
Враховуючи складність справи, стадію судового розгляду, порядок здійснення апеляційного провадження, судову практику у спірних правовідносинах, ймовірний час, витраченим адвокатом на складення апеляційної скарги, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи співмірність вартості реальних послуг з правничої допомоги зі складністю справи, колегія суддів вважає справедливим та пропорційним стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року в частині відмови у стягненні судових витрат на правничу допомогу - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5000, 00 грн.
В решті рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 липня 2024 року не переглядалось.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 3000, 00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді