28 листопада 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/14600/23
Провадження № 22-ц/4815/1125/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
заявник : ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради та особа, щодо якої розглядається питання ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційні скарги ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 липня 2024 року, ухвалене в складі судді Гордійчук І.О., присяжних Мельник Л.М. та Корсун О.В., повний текст рішення складено 19.07.2024 року у справі №569/14600/23
У серпні 2023 року ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради та особа, щодо якої розглядається питання - ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна.
Заяву мотивує тим, що його дочка ОСОБА_2 з 2010 є інвалідом другої групи з дитинства, довічно. Дочка спостерігається лікарем психіатром КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» з приводу хронічного психічного захворювання.
Внаслідок захворювання вона не здатна до самообслуговування, не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, потребує постійного стороннього догляду.
З метою забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, необхідно визнати її недієздатним і встановити над нею опіку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради та особа, щодо якої розглядається питання ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , недієздатною.
В іншій частині заяви - відмовлено.
До призначення у встановленому законом порядку опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , його обов'язки покладено на Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, визначено строк дії судового рішення два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
В поданих апеляційних скаргах на рішення суду в частині відмови у призначенні опікуна, ОСОБА_1 та Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що наявні усі законні підстави для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, тому у цій частині заява підлягає до задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив із того, що подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано. Суд вважав за необхідне застосувати положення ст. 65 ЦК України, згідно з якою до встановлення опіки і призначення опікуна, опіку над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Однак з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися в повній мірі з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 (а.с.9) та свідоцтвом про зміну імені, а саме: прізвище заявника « ОСОБА_3 », було змінено на « ОСОБА_4 » (а.с.26).
Матір ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.11)
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії (а.с.10) ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з дитинства, довічно.
Згідно облікових записів ІКС УПНП України в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Рівненського РУП ГУНП в Рівненської області зареєстровані неодноразові звернення ОСОБА_1 в період з 01.01.2023 по 31.01.2023 про те, що дочка ОСОБА_2 не повернулася до дому, зникла.
За висновками амбулаторної судово-психіатричної первинної одноосібної експертизи №77/24 від 27.03.2024 року ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдна форма, безперервний перебіг, виражений дефект особистості, внаслідок наявного психічного розладу позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до подання від 01.07.2024 року № 08-01-916/24 Виконавчий комітет Рівненської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, у разі визнання ОСОБА_2 недієздатною призначити опікуном ОСОБА_1 , тобто заявника.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №37471 від 12.09.2022 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 28.09.2020 року по теперішній час.
Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи №11351 від 22.03.2022 ОСОБА_2 зареєстрована у Комунальному закладі "Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг" Рівненської обласної ради, який надає соціальні послуги незахищеним верствам населення та безпритульним за адресою: АДРЕСА_1 з 11.03.2021 року по теперішній час.
Фактичне місце проживання ОСОБА_2 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичною особою, яка визнана недієздатною.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Частиною першою статті 67 ЦК України передбачено, що опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Пунктом 3.1 вищевказаних правил визначено, що при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Отже, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опікуна або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов'язаний подати до суду подання про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.
Документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є довідки про стан здоров'я майбутнього опікуна, довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку, акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки, довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.
Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов'язки, що й було виконано органом опіки у даній справі.
Як вбачається з подання від 01.07.2024 року № 08-01-916/24 Виконавчий комітет Рівненської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне, у разі визнання ОСОБА_2 недієздатною призначити опікуном ОСОБА_1 (батька).
До такого висновку орган опіки та піклування дійшов після з'ясування обставин та встановлення, що заявник може виконувати обов'язки опікуна відносно своєї доньки ОСОБА_2 .
Убачається, що ОСОБА_1 , який надав згоду на призначення опікуном, є близькою особою, батьком ОСОБА_2 та має можливість виконувати опікунські обов'язки. Перешкод, зазначених у статті 64 ЦК України, для призначення заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_2 не встановлено.
Можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування, за наслідками чого висловлено пропозицію про доцільність призначення його опікуном. Подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про призначення заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_2 мотивоване, викладене з урахуванням інтересів недієздатної.
ОСОБА_1 фактично здійснює догляд за недієздатною та може здійснювати опіку, оскільки він не відноситься до осіб, які не можуть бути призначені опікуном. Інші родичі які можуть здійснювати опіку над недієздатною не встановлені.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції наведеного вище не врахував, не дослідив і не надав належної оцінки поданим доказам, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та задовольнити заяву в цій частині, призначивши ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Враховуючи, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення норм процессуального права та неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про встановлення опікуна.( ст. 376 ЦПК України )
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити .
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 липня 2024 року в частині відмови у призначенні опікуном ОСОБА_2 заявника ОСОБА_1 скасувати.
Призначити опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 28 листопада 2024 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Хилевич С. В.