Справа №935/342/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.
29 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.,
суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ленського Ігоря Олексійовича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді - Коломієць О.С., суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М. у цивільній справі №935/342/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2024 року
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18 жовтня 2024 на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Коломієць О.С., суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М. надійшла цивільна справа №935/342/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2024 року.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня та 28 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 09 грудня 2024 року.
27 листопада 2024 року засобами електронного зв'язку до суду надійшла заява адвоката Ленського І.О. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді - Коломієць О.С., суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.
На обґрунтування якої, представник скаржника зазначив, що вказаний склад суду не може брати участь у розгляді справи, оскільки існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та/або об'єктивності вказаних суддів. Цим складом суду розглядалася справа №935/1698/22 між цими ж сторонами за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою Житомирського апеляційного суду від 05.12.2023 року рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позовних вимог було відмовлено, залишено без змін. Таким чином, судді Талько О.Б., Коломієць О.С., ОСОБА_4 висловили свою позицію, яка напряму вплинула на можливість подальшого звернення до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання цієї дитини. Окрім того, суд у постанові у справі про оспорення батьківства сформував відверто необ'єктивний висновок, для якого штучно спотворив фактичні обставини справи. Також обставиною, яка свідчить про наявність підстав для відводу, є той факт, що в іншій справі (№935/1697/22) інша колегія суддів Житомирського апеляційного суду взяла самовідвід з тих підстав, що цими суддями раніше вже ухвалювалося рішення між тими ж сторонами з аналогічним предметом позову. Вказане, на думку представника відповідача, свідчить на наявність підстав для відводу на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи в межах доводів заяви про відвід, колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина 2 статті 40 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що, заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, учасник справи зобов'язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Однак, на підтвердження вказаних обставин представником відповідача не наведено жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про упередженість та необ'єктивність судді.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Коломієць О.С., ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не встановлено.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді (суддів). Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Доводи заяви про відвід суддів по своїй суті зводяться до незгоди представника відповідача - адвоката Ленського І.О. із прийнятим суддями рішенням за результатами апеляційного перегляду цивільної справи №935/1698/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.
Разом з тим, вказані доводи не можуть бути підставою для відводу, оскільки згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення суддів від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Ленським Ігорем Олексійовичем відвід колегії суддів у складі головуючого судді - Коломієць О.С., суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М. - визнати необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді