Справа № 337/5186/24
Номер провадження 2-о/337/272/2024
25 листопада 2024 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді Салтан Л.Г.
за участю секретаря Трегуб Т.В.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залу суду м.Запоріжжя, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення,
24.09.2024 року представник заявника ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із її чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 20 грудня 1986 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Вугледарівським райвиконкомом Петровського району м.Донецьк, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 .
Від шлюбу у подружжя народилися дві доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Заявниця із своїм чоловіком проживали разом з моменту укладення шлюбу по день його смерті.
Після реєстрації шлюбу у 1986 році ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мешкали в орендованій квартирі в місті Донецьк за адресою: АДРЕСА_1 .
У 1990 році родина заявниці отримала службову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де вони проживали разом до 2014 року.
У 2014 році після початку бойових дій на території України, родина ОСОБА_7 вимушена була виїхати з Донецька у більш безпечне місто, а саме у Запорізьку область, у батьківський будинок заявниці, та мешкали там за адресою: АДРЕСА_3 ).
В 2015 році ОСОБА_2 , її покійний чоловік - ОСОБА_4 , їх донька ОСОБА_5 та онучка - ОСОБА_8 переїхали з села до м.Запоріжжя та мешкали за адресою: АДРЕСА_4 .
Подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мешкали періодично то в АДРЕСА_5 .
У 2019 році ОСОБА_2 та ОСОБА_4 купили частину будинку в АДРЕСА_6 та мешкали там до липня 2022 року, потім переїхали разом в м.Запоріжжя в квартиру за адресою: АДРЕСА_7 .
Наприкінці червня 2024 року ОСОБА_4 поїхав в гості до своєї старшої доньки ОСОБА_9 у Німеччину на день народження внучки, а звідти поїхав провідати до м.Донецьк свого онука, де загинув у автомобільній катастрофі 02 серпня 2024 року.
ОСОБА_2 працювала на різних підприємствах та на різних посадах: вихователем, провідником, двірником, комірником, черговою. За час своєї трудової праці, ОСОБА_2 отримувала невелику заробітну плату У 2013 році заявниця вийшла на пенсію за віком, у зв'язку із цим перестала працювати. Наразі заявник отримує пенсію на рівні мінімальної у розмірі 3379 грн. 71 коп., що значно є меншою за пенсію її покійного чоловіка . Майже все життя, з 1974 року по 2013 рік ОСОБА_4 працював на шахтах і отримував гідну заробітну плату.
У 2013 році чоловік заявниці вийшов на пенсії. Розмір його пенсії на дату смерті складав 23610 гривень на місяць.
Основним засобом існування подружжя в останні 10 років була пенсія покійного чоловіка, яку вони витрачали на оплату комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та допомагали дітям.
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 помер у Донецькій області, про що заявниці, як дружині було видано свідоцтво про смерть (серія НОМЕР_2 ).
Після його смерті ОСОБА_2 звернулася до Заводського управління пенсійного фонду м.Запоріжжя з письмовою заявою, щодо призначення їй пенсії, у зв'язку із втратою годувальника. У відповідності із ст. ст. 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заявниця має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника.
Однак рішенням заступника начальника Відділу перерахунків пенсії № 3 Управління пенсійного забезпечення надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Вінницькій області № 923260151652 від 10.09.2024 року, заявниці було відмовлено в перерахунку пенсії, а саме перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Відмова мотивована тим, що заявницею начебто не надано документів, щодо місця реєстрації та її спільного проживання на день смерті разом з чоловіком ОСОБА_4 , тому вона звернулася до суду в порядку окремого провадження.
Заявниця ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляд справи повідомлялись належним чином, з заявами про відкладення не звертались.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надав суду заяву щодо розгляду справи у відсутність. В якій просив винести рішення відповідно до норм законодавства на підставі наявних доказів.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала, просить задовольнити.
Суд, вислухавши доводи представника заявниці ОСОБА_1 , покази допитаних свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які пояснили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_13 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох доньок, ОСОБА_13 усе життя працював шахтарем, тому отримує значну пенсію, ОСОБА_2 фактично перебувала на його утриманні, так як мала незначний дохід; у 2014 року подружжя разом з меншою донькою виїхали до Запорізької області до батьківського будинку у Гуляйпільському районі, старша донька зі своєю родиною залишилася у Донецьку; потім у 2022 році переїхали до Запоріжжя, де орендували спочатку одну, а потім іншу квартиру, потім їхня менша донька виїхала до Німеччини, влітку 2024 року заявниця з чоловіком також виїхали у Німеччину, але незабаром у старшої доньки щось трапилося у Донецьку, вона просила батька приїхати до неї, з Німеччини батько ОСОБА_14 виїхав до м.Донецька, де потрапив у ДТП та загинув, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20 грудня 1986 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Вугледарівським райвиконкомом Петровського району м.Донецьк, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_1 .
Від шлюбу у подружжя народилися дві доньки: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.09.2024, актовий запис 1418.
Подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 шлюбні відносини не припиняли, режим окремого мешкання не встановлювали, мешкали однією родиною до смерті ОСОБА_4 , мали один єдиний бюджет, взаємні права та обов'язки. При цьому доходами подружжя були пенсії, отриманні в Правобережному об'єднаному управління ПФУ, за період з вересня 2023 року дохід заявниці ОСОБА_2 становив 39016,26 грн, а дохід ОСОБА_4 становив 267240, 00 грн.
Відповідно до ст. 37 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;
б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;
г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
Згідно ст. 38 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 8Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995року" Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, враховуючи відсутність ознак спору, вказаний факт може бути встановлений судом в порядку окремого провадження.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
На підставі викладеного, враховуючи, що юридичний факт, який встановити заявниця, доведений сукупністю досліджених доказів, наявних в матеріалах провадження, що підтверджують те, що основним засобом існування подружжя ОСОБА_7 , щонайменше, в останні 10 років була пенсія покійного чоловіка ОСОБА_4 , , яку вони витрачали на оплату комунальних послуг, придбання одягу, продуктів харчування, ліків та допомагали дітям, шлюбні відносини не припиняли до смерті ОСОБА_4 проживали однією родиною, мали єдиний бюджет, взаємні права та обов'язки подружжя, при цьому місце взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб за різними адресами обумовлене сімейними обставинами та в жодному разі не свідчить про режим окремого проживання подружжя, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 316, 319, ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 28.11.2024
Суддя: Л.Г. Салтан