28.11.2024
Провадження № 3/337/2241/2024
ЄУН № 337/6145/24
28 листопада 2024 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши адміністративний протокол Серії ВАВ № 003745, який надійшов з СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює: ЗСУ А 9598 гранатометник, мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суддя, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 003745, 02.11.2024 року об 08-30 годин ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно батька домашнє насильство психологічного характеру, а саме: кричав, словесно ображав, погрожував, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що 02.11.2024 року знаходячись вдома в стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою, кричав на свого батька, після чого батько викликав поліцію.
На підставі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, суддя вважає винність ОСОБА_1 , підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи: протоколами про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 , наданими в суді.
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Дії гр. ОСОБА_1 , кваліфіковані суддею за ч.1 ст.173-2 КУпАП, як вчинення особою домашнього насильства.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 , даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
З урахуванням вищенаведеного, особи правопорушника ОСОБА_1 , суддя вважає стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. ст. 9, 23, 32, 33, 35, 173-2, 221, 245, 256, 280, 283, 284, 286 КУпАП , ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.,00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997,Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету:21081100.
У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 340,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача: UA908999980313111256000026001,Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя